Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

2. Доопрацювати бізнес-план філії Товариства з урахуванням доповнень Нурмухамедової С. Н. і Громова А. В. до 29.09.99 (відповідальний — Коновалов В. Ш.).

1. СЛУХАЛИ:

(пункт 2 оформлюють так само, як і пункт 1)

Додаток: текст доповіді на 7 арк. в 1 прим.

Голова (підпис) Д. Н. Клименко

Секретар (підпис) С. Г. Волощенко

(З книги А. Н. Діденко «Сучасне діловодство»)

Ситуативне завдання

• На загальних зборах 11 класу вирішувалося питання про висування кандидатури від класу до шкільного центру само­управління. Уявіть, що ви — секретар зборів і ведете прото­кол. Витяг з протоколу треба здати до центру самоуправління. Напишіть протокол та витяг з нього.

• Прочитайте свої зразки. Виправте помилки. Оберіть кращий варіант.

4. Підсумок уроку

Лексична робота

• Як ви розумієте зміст виразів: протокольна мова, протокольна точність? Складіть речення з поданими словосполученнями.

4. Домашнє завдання

• Зробити презентацію за матеріалами, підготовленими на уроці.

• Складіть папку зі зразками ділових паперів (заява, автобіо­графія, резюме, звіт про виконану роботу, протокол).

Урок № 64 СИСТЕМА РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВ

Мета: повторити та узагальнити знання учнів про систему

розділових знаків української мови, основні типи розділових знаків, їхні функції, удосконалювати пунктуаційні вміння; розвивати навички роботи

з тестами, вміння робити лінгвістичний аналіз тек­сту, навички роботи з інформацією, збагачувати

325

словниковий запас; виховувати дбайливе та уважне ставлення до рідної мови, гордість за її багатство. Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексика: лексичне значення, походження та вживання тер- мінів.

Орфографія: правопис особових закінчень дієслів.

Стилістика: ознаки стилів мовлення.

Тип уроку: узагальнення знань, удосконалення вмінь і нави- чок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організаційний момент

2. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

3. Виконання системи практичних завдань, спрямованих на розвиток пунктуаційної грамотності учнів

Лінгвістична задача

• Поясніть, які розділові знаки ставляться на місці цифр. «Книги (1) морська глибина (2) хто в них пірне (3) аж до дна

(4) той (5) хоч і труду (6) мав досить (7) дивнії перли виносить (8)» (І. Франко).

Коментар. 1 — тире, 2 — двокрапка, 3 — немає знака, 4 — кома, 5 — кома, 6 — немає знака, 7 — кома, 8 — крапка.

Дослідження-узагальнення

• Назвіть розділові знаки і їх функції, заповнивши схему.

кінець речення

однорідні члени речення частини складного речення пряма мова і слова автора

дієприкметниковий та дієприслівниковий звороти звертання вставні конструкції пряма мова

• Згадайте правила постановки розділових знаків, заповніть другу колонку таблиці.

Функція

завершення

Функція

розділення

Функція

виокремлення

327

Дослідження-спостереження

• Проаналізуйте розстановку розділових знаків у реченнях. Поясніть, коли ми зустрічаємось із сполученням знаків. Спо­лучення яких знаків можливі?

Його непокоїло, коли діти на питання: «Яким ти хочеш вирости?» — відповідали: «Сміливим, хоробрим, дужим»,— але майже ніхто не говорив: «Чесним і добрим» (І. Цюпа). В щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю! — квіти є! (В. Симоненко). Зі скреготом і брязкотом у двір,— якщо те, що залишилося, можна назвати двором,— в’їжджають два бульдозери (О. Довженко). Годин­ник бив — що з ним? — зовсім не в ту годину (І. Жиленко).

• Який знак ставиться першим у сполученнях знаків? Графічно відобразіть, як виглядають такі сполучення: знак оклику і знак питання, тире та коми, коми та дужки, двокрапки та дужки, крапки та дужки.

• Складіть речення з цими сполученнями знаків.

Робота з текстом

• Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Обґрунтуйте свою точку зору. Назвіть основні ознаки цього стилю.

• Випишіть речення, у яких між підметом і присудком ста­виться тире. Обґрунтуйте свій вибір.

Рідна мова це невід’ємна частка Батьківщини, голос народу і чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші й найніжніші струни людської душі.

Є мови більш і менш розвинені, мови, що своїм чарівним зву­чанням здобули світову славу. Та наймиліша й найдорожча для людини мова це її рідна мова. Бо рідна мова не тільки зберігає світлі спогади з життя людини і зв’язує її із сучасниками. У ній чується голос предків, відлунюють перегорнені сторінки історії свого народу. Мова є тим найдорожчим і найміцнішим зв’язком, що з’єднує всі покоління народу в одне велике історичне живе ціле. Мова народу це саме життя.

Український народ завжди ставився з великою пошаною, вірою і любов’ю до своєї мови яка була йому на тернистих шля­хах поневіряння сумній минувшині і за єдину зброю і за єдину втіху. Нашою мелодійною, співучою мовою милувались іноземці, що побували в Україні.

Ми повинні цінувати нашу мову нетлінний скарб українського народу, що його наші предки зберегли, незважаючи на всілякі заборони й утиски, передавши нам у спадщину (За Б. Антоненком- Давидовичем, 52 слова).

Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

• Виділене речення трансформуйте так, щоб між підметом і при­судком уживалося тире.

• Поясніть усі орфограми останнього речення.

Розподільна робота

• Запишіть дієслова у дві колонки: 1) з літерами е, є; 2) з літе­рами и, ї. Виділіть особові закінчення. Поясніть їх правопис. Шепоч..мо, шука..ш, чист..мо, залиша..ш, вар..те, лет..мо,

вел..ш, заспокою..ш, уч..те, злаз..мо, говор..ш, маха..те, ст­ережеш, брин..ш, пита..мо, мовч..мо, визволя..те, розбива..мо, сол..ш, кот..мо, чеш..ш, захоч..мо, махн..те, город..ш, збира.. ться, каж..мо, спрвад..мо, очіку..те, потривож..ш, пиш..ш, звар.. те, чист..ш, змож..мо, онов..ться, унад..теся, вір..мо, бор..ться, туж..ш, зчеш..те, зневір..теся, виправ..ться, пошл..мо, скроп.. мо, бач..ш, оглян..шся, сто..те, виточ..ш, доглян..те.

Тестові завдання Варіант І

1. Правильно подано тлумачення фразеологізму зуби з’їсти у рядку:

А торкнутися найболючішого, того, що найбільше хвилює;

Б мати великий життєвий досвід;

В укрити ганьбою, соромом;

Г почати кричати, лементувати;

Д ретельно щось виконувати.

2. У реченні відокремлюються обставини, якщо вони виражені: А прислівниками;

Б прикметниками;

В дієприкметниками і дієприкметниковими зворотами;

Г дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами;

Д числівниками.

3. Відбувається спрощення в групі приголосних на письмі в усіх словах рядка:

А проїз..на, безжаліс..но, гіган..ський, ряс..ний;

Б доблес..ний, цінніс..ний, захис..ник, студен..ський;

В безжаліс..ний, тріс..нути, форпос..ний, улес..ливий;

Г бряз..нути, навмис..не, тис..нути, пропагандис..ський;

Д блис..нути, сутніс..ний, благовіс..ний, благочес..ний.

4. Допущено помилку в правописі присвійних прикметників у рядку:

А Мелащин, Раїсин, ковалів;

Б голубиний, Ольги, доччин;

329

В Мусіїв, свекрушин, майстрове;

Г Ігорів, Маріїн, зміїний;

Д Батьків, Софіїн, солов’їний.

5. Правильно написано всі слова іншомовного походження в рядку: А інтермецо, оппонент, бравісимо, бароко;

Б лібрето, вар’єте, досьє, Вірджинія, імміграція;

В Сирія, сольфеджіо, беладона, мадона;

Г Джульєтта, сюрреалізм, голандський, акомпанемент;

Д тонна, кон’юктура, по-сицилійські, Чилі.

6. Усі закінчення у формі родового відмінка однини вжито пра­вильно в рядку:

А зеленого лугу, апарату президента, під час розрахунка, стрибка вгору;

Б високого даху, краси Лондона, вдалого малюнка, яскравого вогню;

В минулого вівторка, політичного блоку, хімічного елементу, Діда Мороза;

Г широкого Нілу, долара в кишені, куреню на полі, відкри­того складу;

Д вищого ґатунку, особового займенника, гордість колектива, боятися морозу.

7. Граматичний зв’язок не порушено в сполученні числівника

з іменником у рядку:

А півтора року, дві третіх доби;

Б дві десяті відсотка, чотири ножиці;

В двоє лошат, з першим лютим;

Г п’ять із чвертю року, два заручники;

Д одна друга кілограмів, три сьомих метра.

8. Усі складні слова потрібно писати через дефіс у рядку:

А важко/хворий, віце/президентський, північно/західний;

Б військово/технічний, діаметрально/протилежний, літера­турно/художній;

В високо/кваліфікований, радіо/телефонний, середземно/ морський;

Г парусно/моторний, блідо/рожевий, історико/культурний; Д автомобільно/транспортний, вище/зазначений, ясно/зе­лений.

9. Прикладка не відокремлюється комами в реченні (розділові знаки пропущено):

А Доля Олеся Гончара світоча української нації сповнена любові до рідної землі.

Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

Б Генетика як самостійна біологічна наука сформувалася в XX ст.

В Де Залізняк душа щира де одпочиває?

Г Солов’ї нічні товариші мої у сад злетілись до вікна.

Д Богдан як індивідуаліст сидів окремо.

10. Правильно записано всі числівники в рядку:

А двомастами сорока, чотирмастами шістидесяти восьми;

Б сімдесятьома сімома, тисячу дев’ятий;

В семистам сімдесятьом чотирьом, двадцятивосьмитисячний;

Г чотиристами тридцятьма, тисяча сорока шістьма;

Д трьомастами сорок шістьма, тисячою.

11. Через дефіс слід писати всі прислівники в рядку:

А часто/густо, по/англійськи, якось/то, без/угаву;

Б як/от, по/латині, де/таки, десь/не/десь;

В рука/в/руку, віч/на/віч, де/факто, аби/як;

Г десь/інколи, по/іншому, по/части, хоч/не/хоч;

Д по/всякому, на/гора, на/троє, як/най/більше.

12. Усі словосполучення написано правильно в рядку:

А гострий біль, одноманітне меню, розумна шимпанзе, весь Перу.

Б поважний маестро, прийшла міс, швидкий кенгуру, про­зорий тюль.

В весела попурі, мудра Дороті, офіційний аташе, барабанний дріб.

Г крикливий какаду, вчена ступінь, важка путь, мудрий кюре. Д широке Дніпро, цікава леді, чергове кліше, яскрава гуаш.

Варіант ІІ

1. Усі слова є займенниками у рядку:

А жодний, такий, сам, деякий;

Б скільки, інший, тільки, себе;

В дещо, мабуть, цей, нічий;

Г усякий, увесь, хто-небудь, десь;

Д ранок, чи, інший, деякий.

2. Апостроф ставиться у всіх словах рядка:

А сурм..яний, мавп..ячий, перед..ювілейний, торф..яний;

Б між..ярусний, зв..ялений, медв..яний, харків..янин;

В розв..язано, черв..як, кон..юктивіт, Х..юстон;

Г н..юанс, моркв..яний, без..язикий, реп..ях;

Д прем..єра, ад..ютант, Рів..єра, п..юпітр.

331

3. Усі слова з пів-, полу- написано правильно в рядку:

А пів’їдальні, пів-Європи, полудень, пів-ясена;

Б півмісяць, пів’яблука, пів-Одеси, пів Дніпра;

В пів’ясена, пів-України, півмашини, полукіпок;

Г півуроку, пів-усмішка, півкниги, пів-Києва;

Д півострів, полумисок, пів-Харкова, пів-століття.

3. Закінчення -у(-ю) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку:

А щавл.., каталог.., метрополітен.., мотор..

Б процес.., жар.., синтаксис.., Єгипт..

В хист.., родовод.., театр.., майданчик..

Г теніс.., момент.., Ельбрус.., конус..

Д абзац.. , прибутк.. , ритм.. , стусан..

3. Граматичний зв’язок порушено у словосполученні:

А згідно з опитуванням;

Б понад сто гривень;

В командувач миротворчих сил;

Г вилікуватися від нежиті;

Д двадцять перше лютого.

3. Усі складні слова потрібно писати разом:

А військово/полонений, радіо/фізик, воєнно/стратегічний;

Б кримсько/татарський, екс/чемпіон, мікро/схема;

В мало/населений, авіа/лайнер, Дніпро/ріка;

Г контр/атака, східно/слов’янський, гори/цвіт;

Д чар/зілля, перекоти/поле, біло/сніжний.

3. Слід поставити двокрапку в безсполучниковому складному реченні (розділові знаки пропущено):

А Шумлять сади цвіте колосся у серці найніжніший цвіт.

Б Поглянь уся земля тремтить у палких обіймах ночі лист квітці рвійно шелестить траві струмок воркоче (Олександр Олесь).

В Вітер дихне пшениці ворухнуться розкішні (М. Сиротюк). Г Розум без книги птах без крил (Народна творчість).

Д Шелестить пожовкле листя по діброві гуляють хмари сонце спить ніде не чуть людської мови (Т. Шевченко).

3. Правильно записано всі числівники в рядку:

А восьмастами дев’ятьома, шістдесятьом сімом;

Б п’ятьдесятьома сімома, тисяча семисотий;

В вісьмастами шістдесятьма чотирма, ста сорока сімома;

Г чотиристами тридцятьма, тисяча сорока шістьма;

Д трьомастами сорок шістьма, тисячою.