Контрольно-рефлексивний етап

Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

2. Вдумливо прочитай текст. Визнач тему і головну думку вислов­лювання, тип і стиль тексту.

3. Складай конспект після того, як продумав план тексту.

4. Стисло запиши змісту тексту. Записуй тільки основне: спо­чатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.

5. Намагайся, щоб записи були чіткими, змістовними і лаконіч­ними. Для цього використовуй схеми, таблиці.

6. Для зручності користування конспектом підкреслюй найваж­ливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів підбирай заголовки. Виділяй в кон­спекті важливу інформацію, використовуючи позначки на полях, виділення кольором тощо.

7. Цитуй правильно і точно, зазначай сторінку, з якої взято цитату.

8. Роби помітки, які виявляють твоє ставлення до того, що кон­спектуєш. Використовуй для цього свої умовні позначки:

а) знак оклику на полях — дуже добре;

б) знак питання — здивування, незгода з автором, нерозуміння якоїсь думки тощо

9. Вчися конспектувати відразу начисто.

6. Домашнє завдання (на вибір)

• Доберіть цікавий текст для читання мовчки і скласти тестові завдання до нього.

• Законспектувати енциклопедичну статтю про відому історичну постать. Визначити, яким різновидом конспекту скористува­лися.

• Підготувати тематичний конспект «Магія слова».

Урок № 7

ВЛАСНІ І ЗАГАЛЬНІ НАЗВИ.

ВЕЛИКА БУКВА І ЛАПКИ У ВЛАСНИХ НАЗВАХ

Мета: поглибити і закріпити знання про власні і загальні

назви; удосконалити практичні навички їх право­пису; розвивати кругозір учнів; виховувати в учнів високі моральні якості.

Внутрішньопредметні зв’язки: граматика і орфографія, синтак­сис і пунктуація, мова і мовлення.

Міжпредметні зв’язки: мова і географія, мова і історія, мова і соціокультурологія.

Тип уроку: систематизація й узагальнення знань, умінь і нави­чок учнів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організаційний момент

2. Ознайомлення із темою, завданнями та цілями уроку. Мотивація їх пізнавальної діяльності III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Лінгвістична гра «Хто більше наведе власних назв»

• Учні по черзі наводять власні назви.

4. Систематизація і узагальнення матеріалу

Колективна робота з текстом

• Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Як ви розумі­єте заголовок тексту? Напишіть вільний диктант одного з урив­ків тексту, використовуючи, крім загальних, власні назви.

МАРАФОН У СИНТАКСИСІ

Чи знаєте ви, на які дистанції бігають спортсмени? Прига­даймо собі різні види їх бігу. Бігуни-спринтери бігають на короткі дистанції: 60 м, 100 м, 200 м. Бігуни-стаєри бігають на довгі дис­танції: 5000 і 10000 м. Спортсмени-марафонці долають дистан­цію 42 км 195 м.

Для чого, подумали ви, ми пригадали різні види бігу? Не для витівок, звичайно. Лише для зіставлення із синтаксичними яви­щами. У синтаксисі є різні уподобання мовців. Одні полюбляють «спринтерські» дистанції. Другі віддають перевагу довгим речен­ням. А треті захоплюються й реченнєвим «марафоном». Будують надто довгі речення.

Найкоротшими реченнями в українській мові є вигукові. Вони можуть складатися з одного-єдиного звука: О!, А!. Наприклад: О! — тільки й вирвалось у хлопців (М. Стельмах).

Дуже короткі речення також заперечне речення Ні! і ствер­джувальне речення Так.

На «спринтерській дистанції» використовують й інші короткі однослівні речення. Це переважно називні й безособові, які лако­нічно, скупими штрихами передають думку. Ось як називними й безособовими реченнями в поєднанні з іншими реченнями зма­льовує Микола Бажан душевний стан юної розвідниці — парашу­тистки Оксани — у розвихрені дні війни: «Пружнаста віхола —

Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

прудка підпора крилам. Боріння. Зрив. Упертий рев стрибка. Як нудно пахне тулуб літака розпеченим металом і мастилом! Як ухають, працюючи навзаводи, мотори! Вигук. Вихлоп. Спазм. Виття. Брести крізь ніч, в морозній хузі плавати, нести моє мале­сеньке життя.

Підкинуло. Здригнулось. Зашкребло. Затнувся подих. Оберт. Шарудіння.»

Найближчими сусідами однослівних речень є дво- і трис- лівні речення: То журавлі! (М. Рильський); Так пахли небеса! (Б. Олійник). Короткі речення добре відтворюють динаміку дій, зміну ситуацій.

Але інколи треба передати взаємодію подій, перехід з одного стану в інший, складне переплетення ситуацій, синтез побаче­ного й почутого. Цій меті добре слугують розгорнені речення, що складаються з великої кількості вихідних, об’єднаних спільним настроєм або спільною думкою. Мовці іноді виходять на довгі, марафонські або й надмарафонські синтаксичні дистанції. І буду­ють надзвичайно ускладнені конструкції за змістом і стилістично викінчені.

Так Михайло Стельмах у повісті для дітей «Гуси-лебеді ле­тять.» майстерно використовує досить поважні за розміром кон­струкції. Одна із них: «На возі злегенька поторохкують червоно­бокі, в поливі миски, на днищах яких спочивають соняшники, квіти і сонце; перехоплюють вітерець зеленкуваті і сизі, наче в них і досі не розтопилася паморозь, глечики; розкапустилися макітри і ринки, запишалися горшки-двійнята, що в них аж цілий обід понесуть добрим людям; дебеліють горлові горщики, в яких би вмістився і я, і гончареві скощавлені дрібнята; цві­туть «бокасті куманці, зачоплені кумедними п’яноокими голів­ками баранців.»

Зразком поетичного надмарафону можуть бути заключні акорди поеми М. Бажана «Політ крізь бурю». Речення-гігант складається із шістдесяти дев’яти віршових рядків.

Що ж краще в синтаксисі: короткі чи розгорнуті речення? Від­повімо: як перші, так і другі. Проте цими синтаксичними одини­цями потрібно користуватися вміло (За І. Вихованцем).

Пошук-асоціація

• Наведіть аналогічні приклади на вживання власних назв та

лапок у них.

1. Серед безкрайніх українських степів на Черкащині, на бе­резі річки Ольшанки, поблизу містечка Городише, розкинувся невеличкий хутір Гулаківщина. Тут народився Семен Степанович