Конкурс 9. Стилістична робота

• З’ясуйте емоційні та стилістичні можливості наведених діє­слів. Доповніть ряди власними прикладами.

Штовхнути, козакувати, парубкувати, дівувати, гарувати,

кухарювати, батрачити, наймитувати, багатшати, добрішати, ста­рітися, молодіти, злішати, розумнішати, гладшати, теплішати.

Заметушитися, заспівати, заговорити, зажевріти, закричати, засвітися; розкричатися, розговоритися, розспіватися, розсіс­тися, розшарітися.

5. Домашнє завдання

• Складіть текст про літературну норму з п’яти рядків за схемою:

1. іменник;

2. два прикметники;

3. три дієслова;

4. одне речення;

5. асоціативний рядок.

• Записати 10 українських народних прислів’їв і приказок, побудованих на антитезі або антонімії. Визначити стилістичне забарвлення цих мовних засобів.

Урок № 3

СТИЛІСТИЧНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ ГРАМАТИЧНИХ

ПОНЯТЬ І ГРАМАТИЧНИХ ФОРМ. НАПИСАННЯ -Н­У ПРИКМЕТНИКАХ, ДІЄПРИКМЕТНИКАХ, ЗАЙМЕННИКАХ,

ПРИСЛІВНИКАХ; -НН- У ПРИКМЕТНИКАХ, ПРИСЛІВНИКАХ

Мета: повторити, закріпити, узагальнити і систематизу­

вати матеріал з теми уроку; розвивати мовне чуття; виховувати уважне ставлення до слова.

Внутрішньопредметні зв’язки: граматика і стилістика, граматика і орфографія, мова й мовлення.

Міжпредметні зв’язки: мова і література, українська і російська мови.

Тип уроку: урок систематизації й узагальнення знань, умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організаційний момент

2. Ознайомлення з темою, завданнями і метою уроку

Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

3. Актуалізація мотиваційних резервів учнів

Аудіювання з елементами аналізу граматичних понять і граматичних форм

• Прослухайте текст. З’ясуйте його стилістичну належність. Дід спокійно, наче недочув, вів далі: «Іще сказав зайчик, щоб

хлібець ти доїв увесь, бо негоже залишати одкуски — у них уся твоя сила. Ото з’їси, прибуде здоров’я, то й підемо до лісу хмиз заготовляти. Мо, й зустрінемо вухатого...»

Онук швиденько з’їв дідового ласунчика і вибіг на вулицю. Лише тоді старий мовив: «Воно, дочко, може, й так — не пові­рить дитя у мою казку, але запам’ятай: дитина є дитиною, і гарна казка для неї, як пісня для душі. Не позбавляй дитини дитинства, все-таки воно ще мале і розмовляти з ним треба його ж мовою. А паска, будь ласка, повісь на стінку. Я ним лише виправляю бритву. Ми з бабою виховали восьмеро дітей, а жодного разу не скористалися такою наукою.»

У наш гомінкий час батькам не завжди випадає приділити належну увагу дитині. А їй, як повітря, доконче потрібне безпо­середнє, непоспішливе спілкування. Сказане начебто мимохідь дідусеве слово-повчання, його непоспішлива заувага одзеркалю- ються в дитячій душі живіше, предметніше, ніж мертві «Пра­вила» (За В. Скуратівським).

• Назвіть частини мови у другому абзаці.

• Яка основна думка уривка?

4. Систематизація і узагальнення матеріалу у процесі практичної роботи

Узагальнювальні вправи

• Запишіть речення. Поясніть правопис -н- і -нн- у прикметни­ках і прислівниках.

1. 1. Марево, мов у дзеркалі, відбивалося в тихих заводях сонної річки (А. Шиян). 2. Осінній ночі — туманній і мрячній, надходив кінець (Ю. Смолич). 3. Холодний солоний вітер дмих- нув зі сходу (Ю. Яновський). 4. Ліс шумить, красою повен, наві­ває птицям сни. І гойдається, мов човен, верх столітньої сосни (П. Дорошко). 5. Незліченні скарби століттями лежали незаймані в глибинах землі.

2. 1. Треба хороші справи робити не на замовлення, а щоденно «все життя» (О. Донченко). 2. Поволі, але невпинно підіймалася вгору світла завіса ранку. (П. Колесник). 3. Річка непомітно пере­ходила в озеро (В. Василевська). 4. Море було тихе, безмежне і несказанно красиве.

• Перекладіть українською мовою. Поясніть правопис -н- і -нн- в дієприкметниках в українській і російській мовах. Утворіть і запишіть словосполучення дієприкметників з іменниками.

Разработанный, прочитанные, построенная, созданное, услы­шанные, сказанное, написанный.

Творче конструювання (у групах та самостійно)

• Продовжте ряди слів і поясніть у них написання -н- і -нн-. З одним словом кожного ряду складіть речення і запишіть. Підкресліть -н- і -нн-. Укажіть, до якої частини мови нале­жать ці слова (самостійно).

Старовинний, скошений, несподівано, височенні, весняне, без­змінно, страшенно

Лінгвістичне дослідження

• Прочитайте речення. Поясніть стилістичне забарвлення грама­тичних категорій виділених слів. Запишіть у зошити 2-3 ре­чення (на вибір). Підкресліть члени речення.

Думала сумна смерека — де краса у мене?.. Як мій дуб мене покине, що буде зі мною? (Д. Павличко). 2. Йду. Гладжу рукою соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі (М. Коцюбин­ський). 3. Ой, зійди, зійди, ти зіронько та вечірняя (Народна пісня). 4. Ідеш і слухаєш, і чуєш рідну землю, що годує тебе не тільки хлібом і медом, а й думками, піснями і звичаями. (О. Довженко). 5. А я собі гуляю, як рибка по Дунаю (Народна пісня). 6. І от тепер лишилася одна я, одна, одна, на цілий світ одна (Народна пісня).

• Чим пояснити вживання форм прикметників на -ім у поетич­них творах? Запишіть 1-2 речення (на вибір).

1. Ви багато знаєте, нівроку, а проте вам чесно доведу, що бу­вають вальдшнепи щороку в Ботанічнім, Київськім саду (М. Риль­ський). 2. Три тополі в однім полі посадили школярі (А. Ма­лишко). 3. Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий (Леся Українка).

• Перепишіть, поставте в кличній формі виділені іменники. Якого художнього прийому досягають поети вживанням клич­ної форми від іменників загальних назв?

1. Де колишнє чайкою тужило, ти зростаєш, світла наша сила. 2. Поглянь, людина, і спокійно йди на вулиці, на площі, в гай, у поле (М. Рильський). 3. Орися ж ти, нива, долом та го­рою (Т. Шевченко).