89

презирство, зневага та ін.). Виділіть граматичні засоби оформ­лення окличності (інтонація, вигуки, окличні частки).

1. Люблю я жить! 2. І не журюсь, бо що таке життя, коли не труд до самозабуття, не щедрість рук і не самопожертва?

2. Скільки нас розгублено по місту! 4. Як невгасимо міниться, пала алмаз життя в простій оправі смерті! 5. Радуйся, Маріє! Гряде в віках твій гарний син! 6. І чи потрібні двері, що не ведуть нікуди? (З творів І. Жиленко). 7. Та хтось таки прийшов і гарно розпалив у кузні бойківській від пломеню Тараса! (Д. Павличко).

8. Ну, а ти вже із нами пройди тую ниву! (А. Малишко). 9. В тобі була надія материнства? (Д. Головко). 10. Вкраїно, пісне із пісень, налитий золотом цар-колос! (Б. Степанюк). 11. Ти мужній, наша сило й завзяття! Не втихай, чуття помсти святе! (П. Тичина).

12. Моя Вітчизна дорога, яка в тобі горить снага! (М. Олійник).

13. Чим врівноважити ту правду, що болить і відливається під серцем у набої?! (Д. Павличко). 14. Чи вирве нам серця роздорів динаміт?! (Д. Павличко). 15. Де й коли їм побачитись вдасться?! (О. Підсуха). 16. Благословіть нас, матері, за рідний край життя не жаль нам! (О. Підсуха).

1. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

• Як розрізняються за відтінками значень розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення? Наведіть їх приклади.

2. Підсумок уроку

3. Домашнє завдання

• Навести 10 прикладів риторичних запитань з художньої літе­ратури.

Урок № 19

ДІАЛОГ, СКЛАДЕНИЙ ВІДПОВІДНО ДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ СИТУАЦІЇ, ДІАЛОГ-ОБМІН ДУМКАМИ,

ВРАЖЕННЯМИ (ОФІЦІЙНА І НЕОФІЦІЙНА РОЗМОВА); ОБГОВОРЕННЯ САМОСТІЙНО ОБРАНОЇ ТЕМИ

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про

діалогічне мовлення, різновиди діалогів, удоско­налювати вміння й навички складати відповідно до запропонованої ситуації діалог-обмін думками і враженнями; розвивати комунікативно-мовленнєві

Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень

вміння, мислення, уяву; виховувати у школярів почуття взаємоповаги.

Обладнання: роздавальні матеріали, схеми-опори. Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис (пряма мова, діалог), пунктуація, лексикологія.

Міжпредметні зв’язки: література, історія.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвої компетенції.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організація класу

2. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

Стратегія «Два — чотири — всі разом»

• Прочитайте афоризми. Поясніть їх зміст. Сформулюйте за ними тему й мету уроку.

1. Єдина відома мені розкіш — це розкіш людського спілку­вання (Антуан де Сент-Екзюпері). 2. Дефіцит спілкування при­вів до того, що воно з розкоші перетворилося на предмет першої необхідності (С. Лузан). 3. Більшість людей шукають суспільства не стільки з метою слухати, скільки говорити (Олександр Поп).

3. Без багато чого може обходитися людина, але тільки не без людини (Людвіг Берне). 5. Для одних форма спілкування — діа­лог, для інших — монолог (Ілля Шевелев).

3. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів

Бліцопитування

• Дайте визначення діалогу. (Діалог (від гр. dialogos — розмова, бесіда) — розмова двох осіб.)

• Як називаються речення, якими оперують учасники розмови? (Репліка)

• Які розділові знаки вживаються при записуванні діалогів? Запишіть графічну модель діалогу на дощці.

А: «П» (?!)» — «П. (?!)» — «П (?!)» -а. — «П (?!)»

• П. (?!)

П. (?!)

• П, (?!) — а.

• Які різновиди діалогу вам відомі залежно від стилю мовлення? (Побутові діалоги; офіційні; художні.)

• Охарактеризуйте репліки в розмовно-побутовому стилі.