- •1.2 Антропогенний/техногенний вплив на складові компоненти біосфери та його екологічні наслідки
- •1.3 Загрози від глобального потепління
- •Лекція 2. Глобальні зміни у навколишньому природному середовищі
- •2.1 Зміни природних ландшафтів
- •2.2 Еволюція органічного світу
- •2.3 Найнебезпечніші глобальні екологічні явища
- •3.2 Створення резерваторів біосфери
- •3.3 Концептуальні положення науки про збереження природи
- •Лекція 4. Екологічна криза та форми її прояву в україні
- •4.1 Історичні корені екологічної проблеми України
- •4.2 Взаємозв’язок між доходами суспільства та забрудненням навколишнього середовища
- •4.3 Шляхи виходу з економічної та екологічної криз
- •Лекція 5. Визначення екологічної безпеки та інших концептуальних понять
- •5.1 Конструктивний напрямок у розвитку екологічної науки
- •5.2 Конструктивна геоекологія – основа екологічної безпеки
- •5.3 Структура довкілля і природних ресурсів
- •Лекція 6. Екологічний контроль стану довкілля на територіях і обєктах
- •6.1 Ієрархія екологічного контролю територій і об’єктів
- •6.2 Бази даних екологічної інформації
- •6.3 Комп’ютеризована система екологічної безпеки (ксеб) територій і об’єктів
- •Лекція 7. Структура екологічної безпеки
- •7.1 Концепція екологічної безпеки
- •7.2 Екологічний аудит
- •7.3 Розрахунки фону, аномалій та інших екологічних параметрів
- •Лекція 8. Поелементні еколого-техногеохімічні карти
- •8.1 Технологія складання карт
- •8.2 Використання комп’ютерних технологій
- •Лекція 9. Основи системології та їх використання для оцінки еколоігчної безпеки
- •9.1 Соціально-економічні та екологічні системи
- •9.2 Загальні визначення природних систем
- •9.3 Еволюція природних систем
- •Лекція 10. Складові природних та антропогенних систем
- •10.1 Системи абіотичної складової
- •10.2 Системи біотичної складової
- •10.3 Суспільна система
- •10.4 Техносфера
- •10.5 Експериментальне підтвердження подібності натуральних і штучних систем
- •Лекція 11. Оцінки ризику
- •11.1 Проблеми впровадження оцінок ризику
- •11.2 Загальний методичний підхід
- •11.3 Природні чинники фонового ризику
- •Лекція 12. Ризики природних та антропогенних систем
- •12.1 Ризики життю і здоров'ю людини
- •12.2 Ризики стосовно навколишнього природного середовища
- •12.3 Ризики техногенної природи
- •Лекція 13. Надзвичайні ситуації
- •13.1 Техногенез і виникнення надзвичайних ситуацій
- •13.2 Надзвичайні ситуації екологічної природи
- •13.3 Надзвичайні ситуації техногенної природи
- •13.4 Надзвичайні ситуації регіонального характеру соціально-економічної та політичної природи
- •13.5 Надзвичайні ситуації глобального характеру
- •Лекція 14. Антропогенне забруднення
- •14.1 Характер забруднень забруднень та його джерела
- •14.2 Види забруднювачів
- •Групи забруднень
- •14.3 Тип походження забруднення
- •Лекція 15. Методи визначення якості та обсягу забруднень
- •15.1 Визначення ступеня забруднення
- •15.2 Визначення норм гдк
- •15.3 Санітарно-захисні зони
- •16.3 Вібрації
- •16.4 Природні та штучні електромагнітні поля. Техногенні магнітні поля від побутової техніки
- •16.5 Штучна радіація
- •Лекція № 17. Екологічна безпека енергетичних обєктів
- •17.1 Вплив на довкілля тес
- •17.2 Влив на довкілля аес
- •17.3 Вплив на довкілля термоядерної енергетики
- •17.4 Вплив на довкілля гес
- •17.5 Використання альтернативних джерел енергії
- •17.6 Енергозбереження
- •18.2 Наслідки випробування ядерної зброї для біосфери та військова діяльність
- •19.2 Методи контролю станом довкілля
- •19.3 Дистанційні методи контролю стану довкілля
- •Лекція 20. Оцінка впливу на навколишнє середовище як складова екологічної безпеки
- •20.1 Оцінка впливу на навколишнє середовище
- •20.2 Прогнозування можливих наслідків
- •Лекція 21. Управління екологічною безпекою
- •21.1 Аналіз передумов
- •21.2 Теоретичні засади
- •21.3 Важелі управління екологічною безпекою
- •Лекція 22. Екологічні податки та екоресурсні платежі
- •22.1 Екологічні податки
- •22.2 Екоресурсні платежі
- •Лекція 23. Екологічно безпечний розвиток
- •23.1 Історія розвитку соціально-економічних систем. Цикли структуризації
- •23.2 Промислово-технологічні етапи
- •23.3 Світові природні ресурси
- •23.3 Рівні економічного розвитку
- •23.4 Тенденції екологічно безпечного розвитку
- •Перелік посилань на джерела
Лекція 23. Екологічно безпечний розвиток
23.1 Історія розвитку соціально-економічних систем. Цикли структуризації
23.2 Промислово-технологічні етапи
23.3 Світові природні ресурси
23.4 Рівні економічного розвитку
23.5 Тенденції екологічно безпечного розвитку.
Паралельно з еволюцією біосфери, людство, як її складова, у своєму розвитку пройшло певний шлях, який можна поділити на декілька етапів. Ці етапи фахівцями визначаються і розглядаються як окремі промислово-технологічні епохи і періоди структурної перебудови суспільства. Тобто промислово-технологічна епоха – це проміжок часу, який відрізняється від попереднього суттєвими змінами в «озброєності» суспільства (технологічне, інтелектуальне та природно-ресурсне). Рівні технологічної оснащеності, соціального й інтелектуального розвитку та природно-ресурсного забезпечення надають можливість суспільству структурно перебудовуватися, долати певні відрізки історичного шляху. Зазначене технологічне озброєння, поступово вдосконалюючись, з часом змінюється. Такий стан справ викликає еволюційну перебудову головних складових суспільства, що відповідають за динаміку і рівень його розвитку. Дослідження цього питання дає фахівцям підстави не тільки оцінювати ефективність, з якою суспільство спромоглося подолати зазначений відрізок історичного шляху, а й визначати і прогнозувати найбільш прогресивні види сучасної інтелектуальної і технологічної «озброєності», з якою суспільство має увійти в наступну промислово-технологічну епоху.
23.1 Історія розвитку соціально-економічних систем. Цикли структуризації
Формування сучасної соціально-економічної системи відбувалося впродовж декількох тисячоліть. Увесь цей період, залежно від етапів з їх рівнями соціально-економічного, технологічного та інтелектуального розвитку і природно-ресурсного забезпечення, а також від суспільних пріоритетів, умовно можна поділити на три цикли структуроутворення та чотири етапи промислово-технологічного становлення – первісний, доіндустріальний, індустріальний та постіндустріальний.
Перший цикл структуроутворення. Початковими проявами глобалізації (структуроутворення) стало зародження колоніальних імперій, яке розпочалося слідом за великими географічними відкриттями (1492 р.) (табл. 23.1, 23.2).
Таблиця 23.1 – Зародження колоніальних імперій
№ № ч/ч |
Імперії |
Час становлення |
1 |
Іспанія |
Кінець 14 сторіччя |
2 |
Португалія |
Початок 15 сторіччя |
3 |
Нідерланди |
Кінець 16 – початок 17 сторіччя |
4 |
Франція |
Кінець 17 – початок 18 сторіччя |
Для цього періоду характерним став перерозподіл ресурсів і здійснення трьох етапів промислово-технологічних епох.
Таблиця 23.2 – Перший цикл структуроутворення
№ № ч/ч |
Роки |
Кількість суверенних країн |
1 |
Початок 20 сторіччя |
55 |
2 |
1939 |
71 |
3 |
1945 |
81 |
4 |
1960 |
92 |
5 |
1990 |
171 |
6 |
2000 |
186 |
Другий цикл. Для нього характерною була стадія реструктуризації колоніальних імперій з утворенням низки нових незалежних країн. Пробудження національних пріоритетів стало дійовим рушієм у справі державотворення.
Третій цикл. Паралельно із процесами державотворення здійснюється наддержавне структуроутворення. Завдяки зростаючим потребам безпеки розвиваються світові міждержавні організації (табл. 23.3). Відбувається це на фоні поглиблення постіндустріального етапу.
Таблиця 23.3 – Третій цикл структуроутворення
№№ ч/ч |
Міждержавні організації |
Суб'єкти, що утворюють |
1 |
НАФТА |
Північноамериканська асоціація вільної торгівлі |
2 |
АСЕАН |
Регіональне об'єднання за участю Індонезії, Малайзії, Сінгапуру, Таїланду, Філіппін, Брунею |
3 |
Амазонський пакт |
Болівія, Бразилія, Венесуела, Гайана, Перу, Колумбія, Сурінам, Еквадор |
4 |
ЄС |
Країни Західної і Центральної Європи |
