- •1.2 Антропогенний/техногенний вплив на складові компоненти біосфери та його екологічні наслідки
- •1.3 Загрози від глобального потепління
- •Лекція 2. Глобальні зміни у навколишньому природному середовищі
- •2.1 Зміни природних ландшафтів
- •2.2 Еволюція органічного світу
- •2.3 Найнебезпечніші глобальні екологічні явища
- •3.2 Створення резерваторів біосфери
- •3.3 Концептуальні положення науки про збереження природи
- •Лекція 4. Екологічна криза та форми її прояву в україні
- •4.1 Історичні корені екологічної проблеми України
- •4.2 Взаємозв’язок між доходами суспільства та забрудненням навколишнього середовища
- •4.3 Шляхи виходу з економічної та екологічної криз
- •Лекція 5. Визначення екологічної безпеки та інших концептуальних понять
- •5.1 Конструктивний напрямок у розвитку екологічної науки
- •5.2 Конструктивна геоекологія – основа екологічної безпеки
- •5.3 Структура довкілля і природних ресурсів
- •Лекція 6. Екологічний контроль стану довкілля на територіях і обєктах
- •6.1 Ієрархія екологічного контролю територій і об’єктів
- •6.2 Бази даних екологічної інформації
- •6.3 Комп’ютеризована система екологічної безпеки (ксеб) територій і об’єктів
- •Лекція 7. Структура екологічної безпеки
- •7.1 Концепція екологічної безпеки
- •7.2 Екологічний аудит
- •7.3 Розрахунки фону, аномалій та інших екологічних параметрів
- •Лекція 8. Поелементні еколого-техногеохімічні карти
- •8.1 Технологія складання карт
- •8.2 Використання комп’ютерних технологій
- •Лекція 9. Основи системології та їх використання для оцінки еколоігчної безпеки
- •9.1 Соціально-економічні та екологічні системи
- •9.2 Загальні визначення природних систем
- •9.3 Еволюція природних систем
- •Лекція 10. Складові природних та антропогенних систем
- •10.1 Системи абіотичної складової
- •10.2 Системи біотичної складової
- •10.3 Суспільна система
- •10.4 Техносфера
- •10.5 Експериментальне підтвердження подібності натуральних і штучних систем
- •Лекція 11. Оцінки ризику
- •11.1 Проблеми впровадження оцінок ризику
- •11.2 Загальний методичний підхід
- •11.3 Природні чинники фонового ризику
- •Лекція 12. Ризики природних та антропогенних систем
- •12.1 Ризики життю і здоров'ю людини
- •12.2 Ризики стосовно навколишнього природного середовища
- •12.3 Ризики техногенної природи
- •Лекція 13. Надзвичайні ситуації
- •13.1 Техногенез і виникнення надзвичайних ситуацій
- •13.2 Надзвичайні ситуації екологічної природи
- •13.3 Надзвичайні ситуації техногенної природи
- •13.4 Надзвичайні ситуації регіонального характеру соціально-економічної та політичної природи
- •13.5 Надзвичайні ситуації глобального характеру
- •Лекція 14. Антропогенне забруднення
- •14.1 Характер забруднень забруднень та його джерела
- •14.2 Види забруднювачів
- •Групи забруднень
- •14.3 Тип походження забруднення
- •Лекція 15. Методи визначення якості та обсягу забруднень
- •15.1 Визначення ступеня забруднення
- •15.2 Визначення норм гдк
- •15.3 Санітарно-захисні зони
- •16.3 Вібрації
- •16.4 Природні та штучні електромагнітні поля. Техногенні магнітні поля від побутової техніки
- •16.5 Штучна радіація
- •Лекція № 17. Екологічна безпека енергетичних обєктів
- •17.1 Вплив на довкілля тес
- •17.2 Влив на довкілля аес
- •17.3 Вплив на довкілля термоядерної енергетики
- •17.4 Вплив на довкілля гес
- •17.5 Використання альтернативних джерел енергії
- •17.6 Енергозбереження
- •18.2 Наслідки випробування ядерної зброї для біосфери та військова діяльність
- •19.2 Методи контролю станом довкілля
- •19.3 Дистанційні методи контролю стану довкілля
- •Лекція 20. Оцінка впливу на навколишнє середовище як складова екологічної безпеки
- •20.1 Оцінка впливу на навколишнє середовище
- •20.2 Прогнозування можливих наслідків
- •Лекція 21. Управління екологічною безпекою
- •21.1 Аналіз передумов
- •21.2 Теоретичні засади
- •21.3 Важелі управління екологічною безпекою
- •Лекція 22. Екологічні податки та екоресурсні платежі
- •22.1 Екологічні податки
- •22.2 Екоресурсні платежі
- •Лекція 23. Екологічно безпечний розвиток
- •23.1 Історія розвитку соціально-економічних систем. Цикли структуризації
- •23.2 Промислово-технологічні етапи
- •23.3 Світові природні ресурси
- •23.3 Рівні економічного розвитку
- •23.4 Тенденції екологічно безпечного розвитку
- •Перелік посилань на джерела
19.2 Методи контролю станом довкілля
Контактні методи контролю. З фізико-хімічних позицій, контактні методи – це переважно безпосередній аналіз зразків речовини. Таким чином, контактні методи дають можливість визначати як окремі хімічні елементи або їх сполуки, так і цілі групи елементів та їх співвідношення в зразках, що аналізуються. Залежно від поставлених завдань розрізняють такі види аналізу:
▲ елементний – встановлення наявності та вмісту окремих елементів у речовині;
▲ фазовий – встановлення наявності окремих фаз, що утворюються з компонентами навколишнього середовища;
▲ молекулярний – встановлення наявності та вмісту шкідливих сполук в окремих зразках;
▲ функціональний – встановлення наявності та вмісту функціональних груп у молекулах органічних або мінеральних речовин тощо.
Необхідно розрізняти кількісний та якісний аналізи. Мета якісного аналізу – визначити, які саме елементи чи їх сполуки містяться в матеріалі, що піддається аналізу. На відміну від цього, кількісний аналіз дає можливість визначити кількісні співвідношення між компонентами, що були визначені при сумлінно проведених дослідженнях. Інколи визначають кількість тільки одного або кількох найбільш небезпечних складових проби. Це дає можливість оцінити рівень шкідливості забруднюючих речовин у компонентах навколишнього середовища.
Існують фізичні та хімічні методи аналізу. В обох випадках визначення якісного та кількісного складу речовини грунтується на спостереженні та вимірюванні фізичних властивостей системи – наприклад, електропровідності, густоти, інтенсивності забарвлення або радіоактивного випромінювання, виділеної маси, обсягу, електричного потенціалу. На основі вимірювань роблять висновок про кількість даного елемента чи його сполуки. У хімічних методах, на відміну від попереднього, проба спочатку взаємодіє з хімічним реагентом, в результаті чого проходить хімічна реакція. Тільки після цього здійснюють вимірювання фізичних властивостей. Хімічними методами послуговуються як для виділення конкретного найбільш безпечного інгредієнта, так і для його концентрування чи локалізації із групи інших, не таких безпечних.
У свою чергу, підходи до розробки методичної бази побудови системи контролю грунтуються на класифікації забруднювачів навколишнього середовища, які і передбачається реєструвати. Сьогодні система контролю використовує основні методи і прилади контролю забруднення навколишнього природного середовища, які наведено в таблиці 19.2.
Згідно з класифікацією, абіотичні компоненти навколишнього середовища (грунти, природні води, атмосферне повітря) можна представити як спрощену фізичну модель, відповідно з якою:
● ґрунти – це трифазна система, що складається з твердої речовини (породи), рідини (ґрунтових вод) та газу(повітря);
Таблиця 19.2 – Структура системи контролю (методи і прилади у відсотках, %) щодо визначення основних показників якості атмосферного повітря, природних вод та ґрунтів
Методи і прилади |
Атмосферне повітря |
Природні води |
Грунти |
Хроматографія |
16 |
14 |
10 |
Атомна абсорбція |
14 |
7 |
6 |
Мас-спектрометрія |
15 |
– |
8 |
Спектрометрія |
15 |
8 |
6 |
Рентгеноскопія |
11 |
– |
3 |
Кулонометрія |
9 |
– |
– |
Аналітична хімія |
11 |
25 |
45 |
Оптико-акустичні |
5 |
– |
– |
Хемілюмінісценція |
4 |
– |
– |
Фотометрія |
– |
9 |
– |
Іонометрія |
– |
7 |
4 |
Біотестування |
– |
8 |
– |
Вольтамперометрія |
– |
6 |
– |
Полярографія |
– |
4 |
3 |
Спеціальні аналізатори |
– |
4 |
– |
Нейтронна активація |
– |
– |
12 |
Дистанційне зондування |
– |
– |
3 |
● природні води – це рідина, в якій присутні як забруднювачі розчинені компоненти та домішки твердої фази;
● атмосферне повітря – це газ з домішками як забруднювачів газових компонентів, рідкої та твердої фаз (пил, дим).
Відповідно до цього, забруднювачі утворюють з повітрям чи компонентами гідросфери гомогенні (газові викиди – в повітря або розчинні речовини – у воду) і гетерогенні (нерозчинні, в т. ч. механічні домішки у воді і повітрі) системи. Забруднюючі речовини, що належать до гетерогенних систем, раціональніше контролювати дистанційними засобами, а ті, що належать до гомогенних систем, доцільніше реєструвати контактними засобами. Але можливі випадки використання, наприклад, контактних засобів вимірювання при аналізах гетерогенних систем, а дистанційних – для дослідження гомогенних систем.
Для створення більш прийнятних умов контролю за станом навколишнього середовища пропонується спрощена хімічна модель природного середовища, згідно з якою сама біосфера побудована з окремих хімічних елементів, що входять як до складу біоти, так і утворюють саму абіотичну складову. Відхилення від існуючих традиційних норм присутності окремих хімічних складових є головною метою контролю за станом навколишнього природного середовища. В свою чергу, визначення сумарного значення антропогенного навантаження та оцінки можливого впливу на біотичні складові екосистем дають змогу найбільш повно реєструвати біотест-системи та хімічні тест-системи.
При використанні методів контактних вимірювань для визначення вмісту забруднюючих речовин сьогодні головна увага приділяється контрольно-вимірювальному обладнанню, що забезпечує надійність вимірів та аналізів, автоматичному режиму його роботи, безперервному характеру вимірів і досліджень, одночасній реєстрації різних параметрів і т. д. Такими, що заслуговують уваги при вирішенні вказаних завдань, стали аналітичні прилади й апаратура, які вже добре себе зарекомендували в науково-дослідній практиці. Крім того, створюються нові ефективні вимірювальні комплекси на базі комп'ютерної техніки, які можуть працювати в автоматичному режимі.
Крім шляхів з традиційними підходами щодо контролю за станом забруднення компонентів навколишнього середовища є і безпосередні методи, які дають можливість встановлювати припустимі впливи антропогенних навантажень на компоненти навколишнього природного середовища та визначати джерела критичних навантажень. Актуальність їх використання обумовлена широкою сферою, що передбачає як визначення джерел, які викликають гострі проблеми забруднення навколишнього середовища, так і оцінку сумарних впливів на компоненти навколишнього природного середовища широкого переліку антропогенних навантажень. Дуже цікавим є напрям, де можуть використовуватись не тільки традиційно окремі біологічні види, але й у сукупності з ними (або окремо) хімічні тест-системи .
