- •1.2 Антропогенний/техногенний вплив на складові компоненти біосфери та його екологічні наслідки
- •1.3 Загрози від глобального потепління
- •Лекція 2. Глобальні зміни у навколишньому природному середовищі
- •2.1 Зміни природних ландшафтів
- •2.2 Еволюція органічного світу
- •2.3 Найнебезпечніші глобальні екологічні явища
- •3.2 Створення резерваторів біосфери
- •3.3 Концептуальні положення науки про збереження природи
- •Лекція 4. Екологічна криза та форми її прояву в україні
- •4.1 Історичні корені екологічної проблеми України
- •4.2 Взаємозв’язок між доходами суспільства та забрудненням навколишнього середовища
- •4.3 Шляхи виходу з економічної та екологічної криз
- •Лекція 5. Визначення екологічної безпеки та інших концептуальних понять
- •5.1 Конструктивний напрямок у розвитку екологічної науки
- •5.2 Конструктивна геоекологія – основа екологічної безпеки
- •5.3 Структура довкілля і природних ресурсів
- •Лекція 6. Екологічний контроль стану довкілля на територіях і обєктах
- •6.1 Ієрархія екологічного контролю територій і об’єктів
- •6.2 Бази даних екологічної інформації
- •6.3 Комп’ютеризована система екологічної безпеки (ксеб) територій і об’єктів
- •Лекція 7. Структура екологічної безпеки
- •7.1 Концепція екологічної безпеки
- •7.2 Екологічний аудит
- •7.3 Розрахунки фону, аномалій та інших екологічних параметрів
- •Лекція 8. Поелементні еколого-техногеохімічні карти
- •8.1 Технологія складання карт
- •8.2 Використання комп’ютерних технологій
- •Лекція 9. Основи системології та їх використання для оцінки еколоігчної безпеки
- •9.1 Соціально-економічні та екологічні системи
- •9.2 Загальні визначення природних систем
- •9.3 Еволюція природних систем
- •Лекція 10. Складові природних та антропогенних систем
- •10.1 Системи абіотичної складової
- •10.2 Системи біотичної складової
- •10.3 Суспільна система
- •10.4 Техносфера
- •10.5 Експериментальне підтвердження подібності натуральних і штучних систем
- •Лекція 11. Оцінки ризику
- •11.1 Проблеми впровадження оцінок ризику
- •11.2 Загальний методичний підхід
- •11.3 Природні чинники фонового ризику
- •Лекція 12. Ризики природних та антропогенних систем
- •12.1 Ризики життю і здоров'ю людини
- •12.2 Ризики стосовно навколишнього природного середовища
- •12.3 Ризики техногенної природи
- •Лекція 13. Надзвичайні ситуації
- •13.1 Техногенез і виникнення надзвичайних ситуацій
- •13.2 Надзвичайні ситуації екологічної природи
- •13.3 Надзвичайні ситуації техногенної природи
- •13.4 Надзвичайні ситуації регіонального характеру соціально-економічної та політичної природи
- •13.5 Надзвичайні ситуації глобального характеру
- •Лекція 14. Антропогенне забруднення
- •14.1 Характер забруднень забруднень та його джерела
- •14.2 Види забруднювачів
- •Групи забруднень
- •14.3 Тип походження забруднення
- •Лекція 15. Методи визначення якості та обсягу забруднень
- •15.1 Визначення ступеня забруднення
- •15.2 Визначення норм гдк
- •15.3 Санітарно-захисні зони
- •16.3 Вібрації
- •16.4 Природні та штучні електромагнітні поля. Техногенні магнітні поля від побутової техніки
- •16.5 Штучна радіація
- •Лекція № 17. Екологічна безпека енергетичних обєктів
- •17.1 Вплив на довкілля тес
- •17.2 Влив на довкілля аес
- •17.3 Вплив на довкілля термоядерної енергетики
- •17.4 Вплив на довкілля гес
- •17.5 Використання альтернативних джерел енергії
- •17.6 Енергозбереження
- •18.2 Наслідки випробування ядерної зброї для біосфери та військова діяльність
- •19.2 Методи контролю станом довкілля
- •19.3 Дистанційні методи контролю стану довкілля
- •Лекція 20. Оцінка впливу на навколишнє середовище як складова екологічної безпеки
- •20.1 Оцінка впливу на навколишнє середовище
- •20.2 Прогнозування можливих наслідків
- •Лекція 21. Управління екологічною безпекою
- •21.1 Аналіз передумов
- •21.2 Теоретичні засади
- •21.3 Важелі управління екологічною безпекою
- •Лекція 22. Екологічні податки та екоресурсні платежі
- •22.1 Екологічні податки
- •22.2 Екоресурсні платежі
- •Лекція 23. Екологічно безпечний розвиток
- •23.1 Історія розвитку соціально-економічних систем. Цикли структуризації
- •23.2 Промислово-технологічні етапи
- •23.3 Світові природні ресурси
- •23.3 Рівні економічного розвитку
- •23.4 Тенденції екологічно безпечного розвитку
- •Перелік посилань на джерела
16.3 Вібрації
Вібрації – це тремтіння або струси всього тіла чи окремих його частин під час різних робіт.
Вібрації бувають під час таких робіт:
• бетоноукладання,
• пневмоелектроподрібнення порід,
• роботи в шахтах з відбійним молотком,
• розпилювання матеріалів тощо.
Тривалі вібрації завдають великої шкоди здоров'ю:
▲ сильна втома, зміни багатьох функцій організму,
▲ струс мозку,
▲ розрив тканин,
▲ порушення серцевої діяльності,
▲ порушення діяльності нервової системи,
▲ деформація м'язів і кісток,
▲ порушення чутливості шкіри, кровообігу тощо.
Для зменшення вібрації використовують:
віброізоляцію,
пружні основи й опори,
віброгасні рукавички,
прокладки,
килимки.
Згідно з ГОСТ 17770-72, СН 626-66, встановлено допустимі норми вібраційних навантажень: від 2 до 2 000 Гц. Рівень коливань швидкості при зазначених параметрах змінюється від 99 до 120 дБ.
16.4 Природні та штучні електромагнітні поля. Техногенні магнітні поля від побутової техніки
Інтенсивний розвиток електроніки та радіотехніки викликав забруднення природного середовища електромагнітними випромінюваннями (полями).
Головними їх джерелами є: радіо, телевізори, комп’ютери, радіолокаційні станції, високовольтні лінії електропередач, електротранспорт.
Кожний обласний центр, багато районних, а також великі міста мають:
• телевізійні центри, або ретранслятори,
• радіоцентри,
• засоби радіозв'язку різного призначення,
• високовольтні лінії електропередачі (ЛЕП),
• лінії електротранспорту, електростанції й підстанції,
• трансформаторні станції.
Мірою забруднення електромагнітними полями є напруженість поля (В/м). Ці поля завдають шкоди перш за все нервовій системі. Так, напруженість поля 1 000 в/м спричинює головний біль, сильну втому, нервозність, безсоння, імпотенцію.
В районах радіостанцій рівень електромагнітних випромінювань перевищує гігієнічні норми в 4-8разів.
Значення електричного поля поблизу потужних ЛЕП (понад 1 000 кВ) більші за норму в 20 разів.
Існують розроблені на основі медико-біологічних досліджень санітарні норми та правила щодо радіотехнічних і електротехнічних об'єктів. Вони регламентують умови їх експлуатації з метою охорони населення від шкідливого впливу електромагнітних випромінювань.
Техногенні магнітні поля від побутової техніки вимірюються у мгТл – мегатеслах:
• холодильник – 1 мгТл,
• кофеварка – 10 мгТл,
• мікрохвильова піч – 100 мгТл і т.ін.
Магнітні поля виникають в електропоїздах, на залізничних платформах.
Негативна дія комп’ютерів на здоров’я людини
Персональні ЕОМ та відеотермінали – це джерела м’якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, електромагнітного випромінювань.
Крім того ЕОМ – джерело утворення магнітних полів і, в разі тривалої роботи, - значної іонізації повітря.
Для зменшення дії електромагнітних випромінювань використовують:
• захисні екрани,
• сітки.
16.5 Штучна радіація
Дуже небезпечним забруднювачем природного середовища є штучна радіація.
Джерелами радіаційного забруднення є:
■ аварії на АЕС, в першу чергу на Чорнобильській,
■ постійний викид радіоактивних часток з димами ТЕС, які спалюють вугілля,
■ видобування радіоактивної сировини, її обробка, транспортування,
■ захоронення радіоактивного бруду й відходів,
■ робота науково-дослідних лабораторій і інститутів атомно-енергетичного профілю.
В стратосфері радіоактивні речовини зберігаються протягом трьох-десяти років, у тропосфері – кілька місяців, повертаючись на землю з атмосферними опадами.
Якщо найближчим часом не припиниться зростання антропогенних забруднень біосфери та знищення її ресурсів, глобальна екологічна криза стане неминучою, а з нею – й загибель нашої цивілізації.
