13.2 Надзвичайні ситуації екологічної природи

До цієї групи надзвичайних ситуацій мають бути віднесені будь-які руйнівні природні та природно-антропогенні явища. Прикладами таких явищ можуть бути повені, землетруси, виверження вулканів, посухи, катастрофічне розмноження шкідників, епідемії.

Серед найбільших природних катастроф, що мали місце впро­довж останніх 35 років (1965-2000 рр.), за пріоритетами впливу можна виділити: тайфуни і шторми – 34%, повені – 32%, землетруси – 13%, посухи – 9%. Розподіл великих катастроф по континентах світу має такий вигляд: Азія – 39%, Америка – 26%, Африка та Європа – по 13%, Океанія – 9%. Що стосується співвідношення між кількістю постраждалих і кількістю населення на континентах, то цей показник для Азії вдвоє більший порівня­но з Африкою, у 6 разів – у порівнянні з Америкою та в 43 рази більший у порівнянні з Європою.

Стрімкими темпами зростають економічні збитки від природних катастроф. Так, за останні 35 років вони збільшились у 74 рази і складали: у 60-х роках – близько 1 млрд. доларів на рік; у 70-х – 4,7; у 80-х – 16,6; у 1991 – 1994 рр. перевищили 59 млрд., а в 1995-1999 рр. досягли 76 млрд. доларів на рік.

У цей же час функціонування господарського комплексу України відбувається при зростанні дестабілізації геологічного середовища під постійно зростаючим тиском видобування копалин (в т. ч. із застосуванням вибухівки), руйнування ландшафтів, скидів великих об'ємів стоків, накопичення промислових шламів, відвалів, відходів тощо. В цілому на території України простежується критичне поглиблення майже двох десятків різних видів негативних процесів геологічної природи. Це і зсуви, і карстові та суфозійні процеси, що викликають просідання поверхні грунту, і підтоплення земель, включаючи населені пункти, сільськогосподарські угіддя, промислові майданчики тощо (табл. 13.2).

Таблиця 13.2 – Структура негативних явищ геологічного характеру

№№ ч/ч	Геологічні чинники	Відсоток території, %
1	Зсуви	0,4
2	Підтоплення ґрунтів:
	- перезволожених	0,8
	- заболочених	4,25
	- відкритих боліт	2,25
3	Карсти	0,5

На території України стихійні гідрометеорологічні явища, аномальний температурний режим і зволоження також обумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій. Для останнього десятиріччя, як це в цілому спостерігається у світі, характерною стала підвищена повторюваність стихійних гідрометеорологічних явищ. Двічі за останні роки Закарпаття зазнавало стихійних паводків із людськими жертвами (1998 р., 2001 р.). Руйнівні смерчі, шквали, град на Волині (1987 р.). Тернопільщині, Вінниччині (2000 р.), Житомирщині й у 12 областях України (2001 р.) – сильна і тривала ожеледь.

До цього додамо надзвичайні снігопади і замети (1999 р.), хоч і це буде далеко не повним переліком несприятливих гідрометеорологіч­них умов, що викликали цілий ряд надзвичайних ситуацій в Україні.

Інструментом запобігання надзвичайних ситуацій екологічної природи має стати екологічний моніторинг. Його метою саме і є контроль за динамікою природних катастрофічних явищ та станом об'єктів, які можуть стати джерелом підвищеного ризику негативного впливу на довкілля чи здоров'я людей. За допомогою моніторингу здійснюється оцінка зазначеного ризику і прогнозу­вання можливих негативних наслідків, він таким чином стає дійовим інструментом, застосування якого створить передумови для значного зменшення можливих негативних наслідків від над­звичайних ситуацій екологічного характеру.