10.4 Техносфера

^{Розвиваючи випереджаючими темпами науково-технологічну сферу (систему), суспільство створює надпотужні інженерно-технологічні комплекси. Тобто в межах суспільства формується нова, надзвичайно складна система, закономірності функціонування якої в оточуючому її середовищі не завжди достатньо пізнані, а наслідки прогнозовані. Окремі складові цієї системи можуть розглядатися як такі, що здатні до самоорганізації і навіть самовідтворення. Однак це може відбуватися лише за умов, якщо функціонування об'єктів техносфери буде розглядатись у сукупності із людиною, яка безпосередньо задіяна у технологічному процесі. Вчені вже довели, що енергетичні, транспортні та інші системи можуть розглядатися як відкриті системи.}

^{Сьогодні надзвичайної актуальності набули визначення механізмів функціонування соціально-економічних та екологічних систем. Для того щоб правильно спланувати окремі мікроетапи, потрібно визначити віхи, за якими визначатимуться конкретні кроки. Йдеться передусім про методичну базу, яка б найкращим чином прислужилася як для створення ефективних адміністративних рішень, так і для вироблення законодавчих чи нормативних актів, адресованих кожному етапу перебудови соціально-економічної системи України.}

^{За І. Пригожиним, трансформація соціально-економічної системи – це шлях від «існуючого до виникаючого». Раціональне його подолання потребує трансформації основних параметрів економічного потенціалу держави, які б відповідали новим соціально-економічним потребам суспільства з урахуванням безумовного дотримання відповідних екологічних нормативів. Дуже важливо, щоб кожен крок на шляху перебудови був виваженим, заздалегідь глибоко проаналізованим, виміряним і спрогнозованим. Саме у такий спосіб суспільство зможе вийти на оптимальні позиції, де вже вмикаються потужні самоорганізуючі соціально-економічні механізми, що рухають економіку до сталого економічного розвитку.}

^{Суттєвим внеском у подолання перешкод на шляху перебудови і нашого поступу може і повинна стати надійна методична основа для відпрацювання і прийняття на різних рівнях – районному, обласному, державному – ефективних законодавчих і адміністративних рішень.}

^{Однак на стадії перебудови простежуються суттєві структурні зміни в соціально-економічному комплексі держави в цілому. Це відбувається паралельно із скасуванням попередньої практики планування і контролю за господарською діяльністю. Мається на увазі, що в процесі реформування в окремих галузях господарства нерідко просто скасовується уся система контролю. Це стосується підрозділів, що здійснювали контроль за аварійністю виробничого устаткування, безпекою технологічних процесів, охороною праці тощо. Водночас підвищується рівень економічної, соціальної і політичної нестабільності, викликаної падінням рівня життя народу і зростанням соціальної напруженості. Усе це призводить до різкого збільшення ризику виникнення різних надзвичайних ситуацій.}

^{Вихід з такого становища вбачається в чіткості політики та відповідній науковій і методичній підтримці рішень, які приймаються щодо цих важливих проблем. Своєрідність природних і соціально-економічних умов, потенціали трудових і природних ресурсів дають підстави для оптимістичного налаштування в пошуках найбільш оптимального господарського комплексу природокористування та пріоритетних напрямів господарської діяльності. Виявлення їх і запровадження дасть змогу найбільшою мірою гармонізувати відносини людини і природи. А це, в свою чергу, значно зменшить негативні еколого-економічні і соціальні наслідки, відчутно скоротить перелік проблем перехідного періоду.}

^{Ефективне послуговування інформацією, в т. ч. соціальною, економічною, екологічною і науково-технічною, потребує цілеспрямованих механізмів, що забезпечують концентрацію рішень в критичних галузях. Тут важлива роль належить опрацюванню поточних питань. Крім того, постає нагальна потреба щодо створення основи для прогнозування перспективних законодавчих положень і надійного функціонування всієї системи, яка забезпечуватиме зворотний зв'язок. Неефективна перебудова, що відбувається внаслідок відсутності належної законодавчої основи чи недостатньо опрацьованих і нединамічних дій адміністративної влади, може призвести, з огляду на принципи незворотності, не до повернення системи у вихідну позицію, а до небажаних, деградуючих трансформацій в державі.}

^{У науково-методичному плані надзвичайної актуальності набуває застосування підходів, які надають можливість визначити вектор напряму щодо реформування держави. Саме за його допомогою вдалося б більш конструктивно реалізовувати, особливо на етапі перебудови, законодавчу і певним чином спрямовувати адміністративну діяльність.}

^{Сучасні знання в галузі суспільствознавства дають підстави вважати, що крайні організаційні форми (анархія або «хаос», диктатура або жорсткий порядок) соціально-економічної системи є зовсім неприйнятними. І щоб вибрати необхідний орієнтир для побудови досконалого сучасного суспільства, необхідно бути на оптимальній відстані як від анархії, так і від диктатури. Тобто доцільно визначити кількісні показники співвідношення анархія/ диктатура. Ці показники повинні стати координатами, що визначають напрям зазначеного вектора реформування суспільства. Мова йде про те, що кількість, з одного боку, свободи, а з другого – правових обмежень повинна бути збалансованою. Відхилення в один чи другий бік від оптимального стану призведе до небажаних наслідків. Так, скажімо, відхилення від оптимальної позиції у бік збільшення свобод або хаосу (підвищення ентропії системи) призведе до збільшення злочинності, корупції і постійного конфлікту на лоні законодавчого поля. В свою чергу, надмірно жорсткий порядок (зменшення ентропії) знижує творчу активність і підвищує ризик виникнення деградаційних процесів у суспільстві.}

^{Оптимальне співвідношення в системі «хаос-порядок» – це досягнення грані, де, з одного боку, достатньою мірою враховані інтереси держави, і з другого – створені необхідні умови для реалізації ініціативи та стимулювання діяльності пересічного громадянина. З позиції теорії відкритих систем доцільно розглядати раціональне співвідношення хаосу та порядку.}

^{Для визначення кількісних характеристик співвідношення хаосу та порядку вводимо функцію «хаосу». Крім того, для обмеження хаосу в оптимальних рамках (тобто виключення деструктивних тенденцій) вводимо функцію «порядок». Абсолютні значення величини «хаос» змінюються від 1 до 0, а, відповідно, «порядок» – від 0 до 1 (10.1).}

^П=S_m^-S/S_m^{; X=S/S}_m^{-S, (10.1)}

^{де П – критерій порядку,}

^{X – критерій хаосу;}

^{S і S}_m ^{– відповідні значення ентропії (розраховано за формулою Больцмана) для часток хаосу та порядку.}

^{Аналіз отриманих розрахунків показує, що, виявляється, спільною є точка для кривих, які відображають залежність критеріїв хаосу і порядку. Вона належить як до першої, так і до другої кривих, визначаючи точку оптимуму. Відповідно до цього, частка хаосу повинна становити десь близько 0,30-0,35, а частка порядку – 0,65-0,70 одиниці. Це не є випадковим, бо таке співвідношення близьке за значенням до «золотого перетину» – функції гармонії.}

^{Закон «золотого перетину» пронизує рослинний і тваринний світ: членування стебел рослин, закручення спіралей соняшника, пропорції людського тіла – все підпорядковано цьому закону. Тобто «золотий перетин» пов'язаний з формотворенням, якісною трансформацією, з основною властивістю буття – властивістю гармонії.}

^{Саме при такому співвідношенні хаосу та порядку будуть створені умови для зберігання, з одного боку, достатньої стабільності і визначеності в справі підтримки інтересів держави щодо розбудови суспільства, а з другого – достатнього рівня відкритості для необхідних змін у самій підтримці динамічних темпів розвитку.}

^{Значення цих параметрів («хаос» і «порядок») надзвичайно важливі для створення нормативної бази та формування моделі адміністративної, законодавчої та судової влади як в регіонах, так і в державі в цілому. Але для подальшої оцінки динаміки та визначення окремих кроків потрібне знання механізмів функціонування відкритих систем. Для цього можуть бути залучені такі положення відкритих систем, як незворотність, нерівноважність та флуктуативність.}

^{В системах, які знаходяться у динамічному стані (період перебудови), відзначаються окремі етапи, в яких здійснюється перехід кількісних показників у якісні. Саме така динаміка і є метою реалізації перебудовчих процесів у суспільстві. Ці переходи, як правило, протікають у ламінарному режимі, шляхом еволюції. Але у деяких випадках можуть виникати спонтанні, неконтрольовані переходи у новий стан з іншими координатами. У відкритих системах ці явища визначаються як флуктуативні. Вказані параметри відкритих систем, включаючи такі показники, як міра хаосу і порядку, мають пряме відношення до головної характеристики системи – її ентропії. Реєстрація і прогнозування змін ентропії системи надає змогу вчасно попередити і відвернути небажані флуктуативні явища.}