- •1.2 Антропогенний/техногенний вплив на складові компоненти біосфери та його екологічні наслідки
- •1.3 Загрози від глобального потепління
- •Лекція 2. Глобальні зміни у навколишньому природному середовищі
- •2.1 Зміни природних ландшафтів
- •2.2 Еволюція органічного світу
- •2.3 Найнебезпечніші глобальні екологічні явища
- •3.2 Створення резерваторів біосфери
- •3.3 Концептуальні положення науки про збереження природи
- •Лекція 4. Екологічна криза та форми її прояву в україні
- •4.1 Історичні корені екологічної проблеми України
- •4.2 Взаємозв’язок між доходами суспільства та забрудненням навколишнього середовища
- •4.3 Шляхи виходу з економічної та екологічної криз
- •Лекція 5. Визначення екологічної безпеки та інших концептуальних понять
- •5.1 Конструктивний напрямок у розвитку екологічної науки
- •5.2 Конструктивна геоекологія – основа екологічної безпеки
- •5.3 Структура довкілля і природних ресурсів
- •Лекція 6. Екологічний контроль стану довкілля на територіях і обєктах
- •6.1 Ієрархія екологічного контролю територій і об’єктів
- •6.2 Бази даних екологічної інформації
- •6.3 Комп’ютеризована система екологічної безпеки (ксеб) територій і об’єктів
- •Лекція 7. Структура екологічної безпеки
- •7.1 Концепція екологічної безпеки
- •7.2 Екологічний аудит
- •7.3 Розрахунки фону, аномалій та інших екологічних параметрів
- •Лекція 8. Поелементні еколого-техногеохімічні карти
- •8.1 Технологія складання карт
- •8.2 Використання комп’ютерних технологій
- •Лекція 9. Основи системології та їх використання для оцінки еколоігчної безпеки
- •9.1 Соціально-економічні та екологічні системи
- •9.2 Загальні визначення природних систем
- •9.3 Еволюція природних систем
- •Лекція 10. Складові природних та антропогенних систем
- •10.1 Системи абіотичної складової
- •10.2 Системи біотичної складової
- •10.3 Суспільна система
- •10.4 Техносфера
- •10.5 Експериментальне підтвердження подібності натуральних і штучних систем
- •Лекція 11. Оцінки ризику
- •11.1 Проблеми впровадження оцінок ризику
- •11.2 Загальний методичний підхід
- •11.3 Природні чинники фонового ризику
- •Лекція 12. Ризики природних та антропогенних систем
- •12.1 Ризики життю і здоров'ю людини
- •12.2 Ризики стосовно навколишнього природного середовища
- •12.3 Ризики техногенної природи
- •Лекція 13. Надзвичайні ситуації
- •13.1 Техногенез і виникнення надзвичайних ситуацій
- •13.2 Надзвичайні ситуації екологічної природи
- •13.3 Надзвичайні ситуації техногенної природи
- •13.4 Надзвичайні ситуації регіонального характеру соціально-економічної та політичної природи
- •13.5 Надзвичайні ситуації глобального характеру
- •Лекція 14. Антропогенне забруднення
- •14.1 Характер забруднень забруднень та його джерела
- •14.2 Види забруднювачів
- •Групи забруднень
- •14.3 Тип походження забруднення
- •Лекція 15. Методи визначення якості та обсягу забруднень
- •15.1 Визначення ступеня забруднення
- •15.2 Визначення норм гдк
- •15.3 Санітарно-захисні зони
- •16.3 Вібрації
- •16.4 Природні та штучні електромагнітні поля. Техногенні магнітні поля від побутової техніки
- •16.5 Штучна радіація
- •Лекція № 17. Екологічна безпека енергетичних обєктів
- •17.1 Вплив на довкілля тес
- •17.2 Влив на довкілля аес
- •17.3 Вплив на довкілля термоядерної енергетики
- •17.4 Вплив на довкілля гес
- •17.5 Використання альтернативних джерел енергії
- •17.6 Енергозбереження
- •18.2 Наслідки випробування ядерної зброї для біосфери та військова діяльність
- •19.2 Методи контролю станом довкілля
- •19.3 Дистанційні методи контролю стану довкілля
- •Лекція 20. Оцінка впливу на навколишнє середовище як складова екологічної безпеки
- •20.1 Оцінка впливу на навколишнє середовище
- •20.2 Прогнозування можливих наслідків
- •Лекція 21. Управління екологічною безпекою
- •21.1 Аналіз передумов
- •21.2 Теоретичні засади
- •21.3 Важелі управління екологічною безпекою
- •Лекція 22. Екологічні податки та екоресурсні платежі
- •22.1 Екологічні податки
- •22.2 Екоресурсні платежі
- •Лекція 23. Екологічно безпечний розвиток
- •23.1 Історія розвитку соціально-економічних систем. Цикли структуризації
- •23.2 Промислово-технологічні етапи
- •23.3 Світові природні ресурси
- •23.3 Рівні економічного розвитку
- •23.4 Тенденції екологічно безпечного розвитку
- •Перелік посилань на джерела
Лекція 10. Складові природних та антропогенних систем
10.1 Системи абіотичної складової
10.2 Системи біотичної складової
10.3 Суспільна система
10.4 Техносфера
10.5 Експериментальне підтвердження подібності натуральних і штучних систем.
Під природними системами слід розуміти увесь комплекс систем, що входять до біотичної і абіотичної складових біосфери. За В. І. Вернадським, кордони біосфери обумовлені перш за все полем існування життя. Це «поле» обмежене 6 кілометрами над рівнем моря – до такої саме висоти зберігаються позитивні температури і можуть жити рослини-продуценти (6 км в Гімалаях). Вище (в еоловій зоні) живуть лише павуки і деякі кліщі, що годуються рослинним пилком, спорами рослин та іншими органічними залишками, занесеними вітром. Долішня межа існування активного життя традиційно обмежується дном океану й ізотермою 1000С безпосередньо у літосфері (відмітка 11 км). Теоретична межа біосфери набагато ширша. Живі організми зареєстровано й у воді, наближеній до вулканічних порід при температурі до 250°С.
10.1 Системи абіотичної складової
Природні системи, з фізико-хімічної точки зору, можуть бути поділені на гетерогенні та гомогенні.
Гетерогенні системи – фізико-хімічні системи, що складаються з двох або кількох фаз, наприклад, система: «лід-вода-водяна пара« – гетерогенна система з трьох фаз.
Гетерогенний, (рос. гетерогенный, англ. heterogeneous, нім. heterogen) – неоднорідний, той, що складається з різних за складом частин (протилежне - гомогенний).
Гетерогенні системи – це такі, властивості яких у всьому обсязі однакові. Гетерогенні системи складаються з декількох гомогенних сфер (фаз). Типовими представниками гетерогенних систем і є компоненти навколишнього природного середовища – ґрунти, гідросистема та атмосферне повітря (табл. 10.1).
Таблиця 10.1 – Фазові характеристики компонентів навколишнього середовища
№№ ч/ч |
Компоненти |
Кількість фаз |
Фази |
1 |
Грунт |
3 |
Газоподібна (повітря), рідка (ґрунтова вода), тверда (порода) |
2 |
Гідросфера |
2 |
Рідка (вода), тверда (домішки завислих речовин) |
3 |
Атмосферне повітря |
3 |
Газоподібна (повітря і газоподібні домішки), рідка (домішки аерозолів), тверда (домішки пилу, диму тощо) |
Ґрунти – це трифазна система, що складається з твердої речовини (породи), рідини (ґрунтових розчинів) та газу (повітря). Наявність повітря у грунті – обов'язкова умова для забезпечення динаміки ґрунтових процесів, які визначають його родючість.
У грунті завжди утримується повітря, яке заповнює всі порожнини, що не заповнені водою. Для культурних рослин повітря в грунтах має не менше значення, ніж забезпечення водою. Кисень повітря необхідний як для ефективного проходження мікробіологічних процесів, що відновлюють родючість грунту, так і для забезпечення розвитку рослин. Водна компонента забезпечує можливість процесу кругообігу речовин і енергії в грунтах. Зниження наявності води призводить до обмеження цих процесів, викликаючи зниження родючості грунтів і, як наслідок, їхню подальшу деградацію. Кращим співвідношенням між водою і повітрям у грунтах є таке, коли 60% порожнин заповнені водою, а 40% – повітрям.
Гідросистема – двофазна система. Вона складається з води, в якій присутні розчинені хімічні компоненти, а також дисперсні речовини, утворені як під час змиву часток грунту опадами, розмиву берегів водойм, гідродинамічного підйому осадів тощо, так і природними біологічними процесами (фотосинтез хлорофілвміщуючих гідробіонтів та фіксація азоту мікроорганізмами), які також здійснюють стале підвищення вмісту дисперсних поживних речовин. Зазначені біологічні процеси, за відсутності критичних антропогенних навантажень, саморегулюють утворення типового для цієї гідросистеми рівня біологічної продуктивності з формуванням певної якості води.
Атмосферне повітря – трифазна система. Вона складається з домішок газу (азот – 78,08%, кисень – 20,95%, диоксид вуглецю – 0,03%, водяна пара – від 0 до 4% і домішки інертних, неорганічних та органічних газів). Домішки (забруднювачі) повітря – викиди газів та сполук, компоненти дисперсної рідкої фази (аерозолі), домішки твердої фази (пил, дим) тощо.
Усі зазначені складники природного середовища (грунти, гідросистема, атмосферне повітря) мають в своїй основі дві компоненти: абіотичну і біотичну. Абіотична підсистема (компонента) функціонує за принципами рівноважної термодинаміки з притаманними ознаками першого і другого гіперциклів (космічна і хімічна еволюції). На відміну від неї біотична функціонує за принципами нерівноважної термодинаміки, характерними ознаками якої є третій і четвертий гіперцикли (самоорганізація і біологічна еволюція).
