- •1.2 Антропогенний/техногенний вплив на складові компоненти біосфери та його екологічні наслідки
- •1.3 Загрози від глобального потепління
- •Лекція 2. Глобальні зміни у навколишньому природному середовищі
- •2.1 Зміни природних ландшафтів
- •2.2 Еволюція органічного світу
- •2.3 Найнебезпечніші глобальні екологічні явища
- •3.2 Створення резерваторів біосфери
- •3.3 Концептуальні положення науки про збереження природи
- •Лекція 4. Екологічна криза та форми її прояву в україні
- •4.1 Історичні корені екологічної проблеми України
- •4.2 Взаємозв’язок між доходами суспільства та забрудненням навколишнього середовища
- •4.3 Шляхи виходу з економічної та екологічної криз
- •Лекція 5. Визначення екологічної безпеки та інших концептуальних понять
- •5.1 Конструктивний напрямок у розвитку екологічної науки
- •5.2 Конструктивна геоекологія – основа екологічної безпеки
- •5.3 Структура довкілля і природних ресурсів
- •Лекція 6. Екологічний контроль стану довкілля на територіях і обєктах
- •6.1 Ієрархія екологічного контролю територій і об’єктів
- •6.2 Бази даних екологічної інформації
- •6.3 Комп’ютеризована система екологічної безпеки (ксеб) територій і об’єктів
- •Лекція 7. Структура екологічної безпеки
- •7.1 Концепція екологічної безпеки
- •7.2 Екологічний аудит
- •7.3 Розрахунки фону, аномалій та інших екологічних параметрів
- •Лекція 8. Поелементні еколого-техногеохімічні карти
- •8.1 Технологія складання карт
- •8.2 Використання комп’ютерних технологій
- •Лекція 9. Основи системології та їх використання для оцінки еколоігчної безпеки
- •9.1 Соціально-економічні та екологічні системи
- •9.2 Загальні визначення природних систем
- •9.3 Еволюція природних систем
- •Лекція 10. Складові природних та антропогенних систем
- •10.1 Системи абіотичної складової
- •10.2 Системи біотичної складової
- •10.3 Суспільна система
- •10.4 Техносфера
- •10.5 Експериментальне підтвердження подібності натуральних і штучних систем
- •Лекція 11. Оцінки ризику
- •11.1 Проблеми впровадження оцінок ризику
- •11.2 Загальний методичний підхід
- •11.3 Природні чинники фонового ризику
- •Лекція 12. Ризики природних та антропогенних систем
- •12.1 Ризики життю і здоров'ю людини
- •12.2 Ризики стосовно навколишнього природного середовища
- •12.3 Ризики техногенної природи
- •Лекція 13. Надзвичайні ситуації
- •13.1 Техногенез і виникнення надзвичайних ситуацій
- •13.2 Надзвичайні ситуації екологічної природи
- •13.3 Надзвичайні ситуації техногенної природи
- •13.4 Надзвичайні ситуації регіонального характеру соціально-економічної та політичної природи
- •13.5 Надзвичайні ситуації глобального характеру
- •Лекція 14. Антропогенне забруднення
- •14.1 Характер забруднень забруднень та його джерела
- •14.2 Види забруднювачів
- •Групи забруднень
- •14.3 Тип походження забруднення
- •Лекція 15. Методи визначення якості та обсягу забруднень
- •15.1 Визначення ступеня забруднення
- •15.2 Визначення норм гдк
- •15.3 Санітарно-захисні зони
- •16.3 Вібрації
- •16.4 Природні та штучні електромагнітні поля. Техногенні магнітні поля від побутової техніки
- •16.5 Штучна радіація
- •Лекція № 17. Екологічна безпека енергетичних обєктів
- •17.1 Вплив на довкілля тес
- •17.2 Влив на довкілля аес
- •17.3 Вплив на довкілля термоядерної енергетики
- •17.4 Вплив на довкілля гес
- •17.5 Використання альтернативних джерел енергії
- •17.6 Енергозбереження
- •18.2 Наслідки випробування ядерної зброї для біосфери та військова діяльність
- •19.2 Методи контролю станом довкілля
- •19.3 Дистанційні методи контролю стану довкілля
- •Лекція 20. Оцінка впливу на навколишнє середовище як складова екологічної безпеки
- •20.1 Оцінка впливу на навколишнє середовище
- •20.2 Прогнозування можливих наслідків
- •Лекція 21. Управління екологічною безпекою
- •21.1 Аналіз передумов
- •21.2 Теоретичні засади
- •21.3 Важелі управління екологічною безпекою
- •Лекція 22. Екологічні податки та екоресурсні платежі
- •22.1 Екологічні податки
- •22.2 Екоресурсні платежі
- •Лекція 23. Екологічно безпечний розвиток
- •23.1 Історія розвитку соціально-економічних систем. Цикли структуризації
- •23.2 Промислово-технологічні етапи
- •23.3 Світові природні ресурси
- •23.3 Рівні економічного розвитку
- •23.4 Тенденції екологічно безпечного розвитку
- •Перелік посилань на джерела
6.3 Комп’ютеризована система екологічної безпеки (ксеб) територій і об’єктів
КСЕБ охоплює усі компоненти навколишнього середовища і може бути застосована для будь-якого регіону чи об’єкту. Згідно КСЕБ, рівень техногенного впливу на природні геоекосистеми (ландшафти) може бути різним – від найнезначнішого відхилення від норми до критичного і навіть катастрофічного. При цьому сама норма є досить невизначеною, і, як правило, вона відповідає первинному екологічному стану довкілля, який був до появи тут людини. Такий стан називають нульовим екологічним фоном. Під впливом техносфери відбувається його трансформація протягом кількох стадій. Тобто нульовий екологічний фон проходить через певні екологічні стани: нормальний або сприятливий, задовільний, напружений, складний, незадовільний, передкризовий, критичний і катастрофічний (Д.О.Зорін, 2005). Такі КСЕБ розроблені нами як для територій, так і для підприємств і галузей народногосподарського комплексу України в цілому.
Екологічний стан довкілля – сприятливий, задовільний, напружений, складний, незадовільний, передкризовий, критичний, катастрофічний - був притаманний природним системам і до появи людини. Завжди в історії Землі були виверження вулканів, землетруси, повені, зсуви, посухи, похолодання і навіть зледеніння. Такі природні надзвичайні катастрофічні ситуації приводили до змін ландшафтів, направляли еволюцію рослинного і тваринного світу. Інша справа - після появи людини і прогресуючого втручання її в природні процеси. Антропогенний прес зростав поступово і в XX столітті став співрозмірним з природними екологічними кризами і катастрофами. Техногенні аварії, як і передуючі їм забруднення і руйнування довкілля в зонах впливу промислових об'єктів, є одними з найбільш екологічно небезпечних. І тому дуже важливим є створення систем екологічної (природно-техногенної) безпеки, які б дозволяли стежити за змінами екологічної ситуації на території, де багато техногенно небезпечних об'єктів, прогнозувати ці зміни для запобігання негативного впливу на довкілля та попередження переростання поступових змін у критичні, що завершуються потужними техногенними аваріями і катастрофами. Такі системи розробляються на базі сучасних інформаційних технологій.
Метою географічної інформаційної комп'ютеризованої системи екологічної безпеки (ГІС КСЕБ) є створення безпечних умов життя населення і відновлення навколишнього природного середовища. Запропонована нами система працює на базі ПЕОМ Pentium IV з периферією. Вона включає кілька різномасштабних рівнів і може бути адаптована до України чи будь-якої іншої держави в масштабі 1: 1 000 000, до нафтогазової, енергетичної, транспортної, будівельної, лісогосподарської, хімічної, приладо- й машинобудівної, агропромислової чи інших галузей або регіону в масштабі 1 : 500 000, до адміністративної області в масштабі 1 : 200 000, адміністративних районів, рекреаційних зон, національних парків у масштабі 1 : 50 000, промислових вузлів, ГЕС, АЕС, ТЕС, нафтогазопроводів, нафтотерміналів, інших промислових об'єктів, а також територій міст у масштабі 1 : 10 000. Основою системи є банк екологічної інформації, що складається з 10 баз, які охоплюють всі компоненти екосистеми. На комп'ютері моделюється екологічний стан усіх десятьох компонентів природно-антропогенних геоекосистем, прогнозуються їх зміни природним шляхом та під впливом техногенного навантаження. Залежно від запланованого сценарію розвитку взаємодії між природою, господарством і суспільством задаються необхідні екологічні обмеження господарської діяльності на території, в галузі або на підприємстві. Система є новою інформаційною технологією, що дозволяє здійснювати керований контроль та автоматизоване управління екологічною безпекою території держави, регіону, галузі, області, району, міста, підприємства.
