Лекція 6. Екологічний контроль стану довкілля на територіях і обєктах

^{6.1 Ієрархія екологічного контролю територій і об’єктів}

^{6.2 Бази даних екологічної інформації.}

6.1 Ієрархія екологічного контролю територій і об’єктів

^{Геоекосистеми Землі мають різні розміри, тобто відносяться до різних ієрархічних рівнів. Тому вивчати, контролювати і управляти їх екологічним станом необхідно системно, різномасштабно, з відповідною підпорядкованістю одна одній. Якщо найбільші на Землі геоекосистеми – континенти і океани можна охопити лише з Космосу, тобто вивчати їх у масштабах 1 : 10 000 000 і дрібніше, то гори і рівнини оцінюються в масштабах 1 : 1 000 000, а території окремих країн – 1: 500 000, адміністративних областей України – 1 : 200 000, районів – 1 : 50 000, міст – 1 : 10 000, а окремих підприємств – 1 : 5 000-1 : 1000. Чим детальніше ми вивчаємо територію чи об’єкт, тим густіша повинна бути мережа екологічних спостережень (рис. 6.1).}

^{Рисунок 6.1 – Ієрархія систем екологічного моніторингу України:}

^{1 – національний рівень (1: 1000 000, розмір квадрата мережі – 10х10км), 2 – регіональний рівень (1 : 500 000, 5 х 5км), 3 – обласний рівень (1 : 200 000, 2 х 2км), 4 – районний рівень (1: 50 000, 500 х 500м), 5 – міський рівень – (1 : 10 000м), 6 – об’єктний рівень (для підприємства) (1 : 5000 – 1 : 1000, від 50 х 50 до 10 х 10м),}

^{А – природна геосистема, Б – природно-антропогенна геоекосистема}

^{Тому ієрархію систем екологічної безпеки необхідно побудувати таким чином, щоб кожний наступний рівень включав усю інформацію попереднього рівня. Адже екологічний стан навіть невеликої за розміром геоекосистеми схилу гори чи масиву лісу буде залежати від екологічного стану гірської системи, країни чи усього континенту. Тобто в мережах спостережень повинні бути враховані усі взаємозв’язки між геоекосистемами, незалежно від того куди ми рухаємось, чи вверх чи вниз по ієрархії. Іще одне дуже важливе зауваження. Існуюча зараз мережа спостережень (моніторингу) за окремими компонентами довкілля (метеостанції, гідропости, гідрогеохімічні свердловини) розташовані, як правило, в населених пунктах, що приурочені до річкових долин. А величезні простори вододільних територій не охоплені мережею спостережень.}

^{Тому існуюча мережа повинна бути істотно доповнена. Розміщення точок (геоекологічних полігонів) повинно бути різноманітним, але не по геометричній сітці, як часто це роблять, а з врахуванням ландшафтної структури території.}

6.2 Бази даних екологічної інформації

^{Щоб визначити екологічний стан тієї чи іншої території або техногенноного об’єкту, розробити прогноз її подальшого розвитку, запобігти негативним наслідкам її впливу на людей, необхідно вивчити динаміку природних змін усіх компонентів довкілля під впливом антропогенних (спричинених людиною, її технологіями і технікою) чинників. Для цього усі спостереження і виміри включають у банк або бази даних, структуру яких розробив Я.О.Адаменко ще у 1986р. (рис. 6.2-6.4). В кожній базі того чи іншого компоненту геоекосистеми – від 20 до 100 екологічних показників, що мають різну динаміку: геологічне середовище змінюється повільно, тоді як атмосфера – багато разів на добу. Загальна кількість екологічних показників може сягати кількох тисяч, тому їх аналіз і оцінка можливі тільки методами сучасних геоінформаційних технологій з використанням потужної комп’ютерної техніки. Для цого ми і розробили комп’ютеризовану систему екологічної безпеки (КСЕБ).}

^{Рисунок 6.3 – Схема будови бази даних блоку інформації «Геофізсфера» (Я.О.Адаменко, 1996)}

^{Рисунок 6.4 – Схема будови бази даних блоків «Педосфера», «Біотосфера», «Геоморфосфера» (Я.О.Адаменко, 1996)}