Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lekzii.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
05.01.2020
Размер:
30.83 Mб
Скачать

5.3 Структура довкілля і природних ресурсів

Конструктивна екологія – це наука і галузь природоохоронної діяльності, яка обґрунтовує створення стійких природно-техногенних конструкцій геосистем, що є частками біосфери Землі і їх розвиток не повинен деградувати під впливом техногенних навантажень. Тому ми повинні знати чітко структуру навколишнього природного середовища або біосфери Землі, або географічної оболонки. На кожний компонент живої і неживої природи, на кожну сферу, що оточує Землю, впливає той чи інший техногенний об’єкт. І ми повинні вміти оцінювати цей вплив, стежити за його змінами, прогнозувати його розвиток, щоб керувати станом довкілля і вчасно запобігати його негативним змінам.

Отже розглянемо структуру біосфери, її екологічний стан і природні ресурси, які нас оточують і якими ми повинні користуватись з оглядкою на їх обмеженість.

Будь-яка геоекосистема, незалежно від її ієрархії і розміру, – континент, океан, гірська країна, рівнина, річкова долина, гора чи горб, лісовий масив, озеро або навіть краплина дощу, що тільки падає з неба на землю, складається з того чи іншого набору компонентів неживої природи (абіоти, або екотопу): літосфери (геологічного середовища і надрових ресурсів); геофізичних полів Землі і Космосу (геофізсфери); рельєфу (геоморфосфери, або територіального ресурсу); гідросфери, або поверхневих, ґрунтових і підземних водних ресурсів; атмосфери з кліматичними ресурсами; живої природи (біоти, або біоценозу) –педосфери (ґрунтового покриву і земельних ресурсів); фітосфери (рослинного покриву); зоосфери (тваринного світу) й соціосфери (демосфери, або людської спільноти). Усі ці дев'ять компонентів у біосфері Землі і в кожній окремій екосистемі тісно пов'язані один із одним, взаємозумовлені і взаємозалежні, функціонували до активної діяльності як єдиний природний збалансований організм. В епоху науково-технічного прогресу на усі ці дев'ять компо­нентів активно впливає техносфера, яку створила людина. І наша задача: оцінити динаміку цього техногенного пресу та запобігти небажаним змінам природних та природно-антропогенних геоекосистем (рис. 5.1).

Рисунок 5.1 – Структура довкілля або

природно-антропогенної геосистеми (ПАГС)

Розглянемо основні компоненти геоекосистеми та її основних частин (геосфер, біотосфери й соціосфери). Геосфери (абіотичні компоненти) складаються із літосфери, геофізичних сфер, геоморфосфери, гідро- й атмосфери. Біотосфера — це рослинний покрив Землі (фітосфера) і тварин­ний світ (зоосфера). Абіоту й біоту поєднує педосфера — ґрунтовий покрив, що займає проміжне положення між неживою та живою природою. Ми навмисне (для зручності термінології) звузили поняття біосфери, під якою, після В.І. Вернадського, розуміють усю геогра­фічну оболонку Землі з її біотичними й абіотичними компонентами в межах поля діяль­ності людей. Щоб уникнути непорозумінь, біосферу в нашому випадку краще називати біотосферою. Соціосфера складається з демосфери – спільності всіх людей Землі – та техносфери – продуктів діяльності людей.

Літосфера з точки зору геолога й еколога – це різні речі. В геології під літосферою розуміють тверду (кам'яну) оболонку Землі, яка охоплює земну кору і верхню частину верхньої мантії до астеносфери, тобто від поверхні Землі до глибини 15-20км під рифтовими зонами і до 300-400км під щитами давніх платформ. В екології літосфера – це вплив геологічної основи, літогенного субстрату на діяльність людей і навпаки — це інженерно-геологічні умови будівництва; це охорона надр, раціональне використання мінерально-сировинних ресурсів, підземного середовища шахтами, кар'єрами, свердловинами й іншими виробками; проблема захоронення твердих, рідких, токсичних, радіоактивних та інших шкідливих відходів; вплив родовищ корисних копалин через поверхневі геохімічні аномалії на розвиток рослин і на здоров'я людей.

Деякі вчені до складу геологічного середовища, крім літосфери, включають також геофізичні поля (геофізсферу), рельєф поверхні Землі (геоморфосферу), підземну гідросферу, педосферу і ландшафти. З точки зору еколога – це різні об'єкти, тому ми розглянемо їх спершу окремо, а потім разом – як синтез природних компонентів, у результаті взаємодії яких і функціонує екологічне середовище.

Геофізсфери поєднують цілий комплекс геофізичних полів, пов'язаних із Космосом та динамікою надр Землі: гравітаційне, магнітне, теплове, електричне, сейсмічне, радіаційне, геопатогенне та ін. Ці поля впливають на здоров'я людей і є істотними факторами екологічного стану тієї чи іншої території. Динаміка змін полів, поширеність їх впливу зменшується при віддаленні від поверхні Землі, однак деякі поля (наприклад, радіаційні пояси Землі) можуть впливати на людину і в Космосі, на відстані десятків тисяч кілометрів від Землі. Геофізсфери утворюють складну систему, яка ще майже не вивчена з позицій екології. Найскладнішим є геопатогенне поле, яке ще не визнане офіційною наукою, але від того воно не перестає існувати. Проведені в 1992 р. Російським центром біолокації дослідження геопатогенних зон міста Івано-Франківська виявили їх зв'язок із розломами земної кори.

Геоморфосфера охоплює тоненьку «плівку» на контакті літосфери з гідросферою та атмосферою і відповідає рельєфу земної поверхні, що вивчається геоморфологічними методами. Рельєф Землі – це дуже важливий для людини життєвий простір, це територіальний ресурс, який швидко зменшується завдяки активізації сучасних екзогенних процесів від непередбачливої шкідливої діяльності людей. Екологія геоморфосфери – це сучасний стан поверхні Землі як територіального ресурсу, порушення її зсувами, селями, ерозією, карстовими і суфозійними просадками, гравітаційними обвалами, провалами, осипаннями та ін.

Гідросфера це водні ресурси, які включають поверхневі, ґрунтові й підземні моди від поверхні до глибини 10-12км, тобто в межах геологічного середовища, куди сягає людська діяльність. Екологія гідросфери вивчає динаміку, хімічний склад, забруднення водних ресурсів, їх охорону, раціональне використання і методи очистки.

Атмосфера з позицій еколога має декілька аспектів: кліматична зональність та її вплив на природні умови і здоров'я людей; мікрокліматичні особливості території залежно від рельєфу та відстані від морського узбережжя; забруднення атмосферного повітря транскордонними переносами, стаціонарними джерелами і транспортом; хімізм забруднення, його динаміка залежно від природних і антропогенних факторів.

Педосфера, або ґрунтовий покрив, – дуже істотний компонент геоекосистеми. Він впливає на фіто- й зоосфери, а також значною мірою на господарську діяльність людей. Екологія педосфери вивчає екологічний стан земельних ресурсів, деградацію ґрунтів під впливом ерозії, виносу гумусу та інших складових ґрунту, забруднення їх мінеральними добривами, пестицидами, радіонуклідами, важкими металами.

Фітосфера, або рослинний покрив суші Землі, є основою забезпечення життєдіяльності тваринного світу й людей. Природний рос­линний світ і агрокультури значною мірою забруднені, що дуже небезпечно як для тварин, так і для людей.

Зоосфера – це вся та жива маса тварин­ного світу, що існує на суші й у водах Світового океану. Вищі тварини розміщуються на вершині трофічної піраміди, яка забезпечує людей їжею. В останні роки значно зросла кількість випадків токсикозу тварин важкими металами, пестицидами, нафтопродуктами та іншими забруднювачами. Екологічний стан зоосфери, стан здоров'я «братів наших менших» – це грізне попередження людям.

Демосфера об'єднує всю спільність людей на Землі з їх фізичним та психічним станом, а також захворюваннями залежно від екологічних чинників, санітарно-гігієнічного й медико-біологічного стану тої чи іншої території, віку людини, професійних умов праці. Здоров'я людини, за даними Всесвітньої орга­нізації охорони здоров'я, залежить на 50% від соціально-економічних умов, на 20% – від екології, на 20% – від генетики і на 10% – від рівня медичного обслуговування. І хоч частка екології в середньому невелика (лише 20%), у деяких районах вона вже зросла більш як наполовину і надалі теж буде зростати досить істотно. Тому екологія демосфери – це одна з найважливіших задач цієї науки. Всі інші компоненти ПАГС вивчаються з метою поліпшення екологічних умов для людини, збереження її здоров'я, забезпечення передачі нормальної генетичної інформації наступним поколінням.

Техносфера – це все те, що людина створила на Землі за сотні тисячоліть своєї діяльності: народногосподарський комплекс із заводами й фабриками, транспортними артеріями й водосховищами, мільйонами гектарів розораних земель і т. п. Це також мільярди тонн твердих промислових та побутових відходів; сотні мільйонів кубометрів забруднених викидів у ріки й моря, небезпечних викидів у повітря; це теплове, шумове, радіаційне та електромагнітне забруднення довкілля – словом, це все те, що створено людиною і що тепер обернулося проти неї самої, проти її здоров'я і спадковості, проти її життя й існування як біологічного виду на Землі.

Щоб визначити екологічний стан тієї чи іншої природно-антропогенної геоекосистеми, зробити прогноз її подальшого розвитку, запобігти негативним наслідкам її впливу на людей, необхідно вивчити динаміку природних змін усіх вищезазначених компонентів та вплив на них антропогенних чинників. Тільки після цього можна створити ефективні системи екологічної безпеки для науково обґрунтованого, еколого-конструктивного природокористування, захисту довкілля та управління природоохоронною діяльністю.

Наша задача – у найближчій перспективі створити такі системи екологічної безпеки, які сприяли б гармонійному і сталому розвитку природи, економіки та людини.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]