
- •Академічний та рівень стандарту
- •Мотивація навчальної діяльності учнів
- •Оголошення теми й мети уроку
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Література й політика
- •Художньо-стильові напрями й течії в літературі
- •Основні літературні організації,
- •Репресії проти митців
- •Підсумок уроку
- •V. Домашнє завдання
- •Виступ першого учня-«літературознавця»
- •Виступ другого учня-«літературознавця»
- •Звучить аудіозапис поезії «Ви знаєте, як липа шелестить..?»
- •Евристична бесіда
- •Виступ учня-«критика»
- •Виступ учня-«літературознавця»
- •Випереджальне завдання
- •Аналіз поезії «Ви знаєте, як липа шелестить..?»
- •Виразне читання напам’ять учням вірша «Арфами, арфами...»
- •Слово вчителя
- •Аналіз вірша за схемою (фрагменти виступу)
- •Виступ учня-«аналітика»
- •Інсценізація уривка з біографічної повісті Станіслава
- •Виразне декламування вірша вчителем
- •Аналіз поезії учнями
- •Відгук Станіслава Тельнюка про вірш
- •Звучить романс «о, панно Інно...»
- •Виступ учня-«теоретика»
- •Закріплення вивченого матеріалу
- •Визначте найголовнішу ознаку поезій збірки
- •Домашнє завдання
- •Актуалізація опорних знань
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Перегляд уривків з кінострічки «Червоний Ренесанс»
- •Виразне читання вірша «Одчиняйте двері...»
- •Бесіда з учнями
- •Літературознавча студія
- •Аналіз вірша учнями
- •Слово вчителя
- •Аналіз поезії
- •Закріплення вивченого матеріалу
- •Виразне читання віршів і. Гнатюка, м. Петренка
- •Слово вчителя
- •Поетична хвилина пам’яті
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності учнів II. Оголошення теми й мети уроку
- •Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
- •Розповідь учителя (учні в ході розповіді складають конспект)
- •Словникова робота
- •«Відкритий мікрофон»
- •Організаційний момент.
- •Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
- •Усний журнал «Гордість української літератури»
- •Складання хронологічної таблиці життя й творчості м. Зерова
- •Перегляд документального фільму «Соловки. Місто сили. 2009»
- •Слово вчителя
- •Слово вчителя
- •Робота в парах (групах)
- •Домашнє завдання
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Перевірка домашнього завдання
- •Конкурс на кращого читця напам’ять поезії м. Зерова
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Вступне слово
- •Презентація проекту «Життя і творчість м.Т. Рильського»
- •Психологічний експеримент
- •Виразне читання напам’ять учителем
- •Слово вчителя
- •Теоретичний практикум.
- •Мотивація навчальної діяльності.
- •Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Фронтальне опитування
- •Слово вчителя
- •Робота зі словником літературознавчих термінів.
- •Виразне читання вчителем поезії «Для вас, історики майбутні...»
- •Самостійне читання учнями (мовчки)
- •Бесіда за змістом прочитаного
- •Ідейно-художній аналіз поезії за планом
- •Коментар учителя
- •Підбиття підсумків уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційна частина
- •Мотивація навчально-пізнавальної діяльності (оголошення теми, мети й завдань уроку)
- •Перевірка, оцінка й корекція раніше засвоєних знань, навичок і вмінь
- •Письмова робота за картками.
- •Повідомлення про річища модерних стильових течій, у яких розвивався талант поета
- •Повідомлення про цікаві факти біографії письменника
- •Сприйняття й засвоєння школярами нового матеріалу
- •Слово вчителя
- •Виразне читання поезії
- •Бесіда за прочитаним
- •Виразне читання поезії напам’ять одним із підготовлених учнів
- •Бесіда з елементами дискусії
- •Індивідуальне письмове завдання за поезію
- •Слово вчителя
- •Ідейно-художній аналіз поезії «Річний пісок слідок ноги твоєї» (із збірки «Рання осінь»)
- •Творче завдання
- •Осмислення, узагальнення й систематизація нових знань
- •Слово вчителя
- •Евристична бесіда
- •Самостійна робота
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Мотивація навчальної діяльності.
- •Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
- •Повідомлення учнів
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •Повідомлення
- •Основні факти біографії Миколи Хвильового
- •1933 Р.— поїздка по селах, де на власні очі бачить голодомор як найбільш переконливий «аргумент» сталінського виховання українців.
- •Літературна діяльність
- •Виразне читання учнями поезій м. Хвильового зі збірок «Молодість», «Досвітнісимфонії»
- •Підсумок уроку
- •«Ланцюжок думок»
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку III. Актуалізація опорних знань
- •Перевірка домашнього завдання
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Вступне слово
- •Аналіз новели «я (Романтика)»
- •Підсумок уроку
- •Бесіда з учнями
- •Висновок
- •Домашнє завдання
- •Мотивація навчальної діяльності учнів
- •Актуалізація опорних знань
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Поетична хвилина
- •Слово вчителя
- •Виступ учня-«дослідника»
- •Перегляд документального фільму «Цар і раб хитрощів»
- •Читання в стислому викладі новели «Кіт у чоботях»
- •Коментар до новели
- •Перегляд уривків із художнього фільму «Вальдшнепи» (Режисер о. Муратов, 1996)
- •«Ланцюжок думок»
- •Бесіда з учнями
- •Проблемне завдання (за оповіданням
- •Відгук учня на твір «Санаторійна зона»
- •Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Рольова гра «Маска»
- •Виступ учня з повідомленням
- •Виразне читання та короткий аналіз новели «На буряки»
- •Бесіда з учнями
- •Слово вчителя
- •Аналіз новели «в житах»
- •Закріплення вивченого матеріалу
- •Домашнє завдання
- •Григорій Косинка
- •Мотивація навчальної діяльності учнів
- •Актуалізація опорних знань
- •Підсумок
- •Дослідження ситуації
- •Словникова робота
- •Закріплення вивченого
- •Робота в групах Пояснення й обговорення Чому?
- •Хвилина спогадів про г. Косинку (читають заздалегідь підготовлені учні)
- •Домашнє завдання
- •Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку II. Пояснення вчителем методики виконання завдань контрольної роботи
- •Проведення тестової контрольної роботи
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Мотивація навчальної діяльності.
- •Сприйняття й засвоєння
- •Розгляд виставки творів письменника та документальної,
- •Вивчення біографії ю. І. Яновського
- •Створення портфоліо письменника
- •Висловлювання відомих людей про Юрія Яновського
- •Творчий доробок митця
- •Коментування учнями епіграфу
- •Робота над романом «Вершники»
- •Теорія літератури
- •Опрацювання особливостей роману
- •Підсумок уроку
- •Бесіда з учнями
- •Ланцюжок думок
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Мотивація навчальної діяльності.
- •Актуалізація опорних знань
- •Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
- •Вступне слово
- •Аналіз новели «Дитинство»
- •Аналіз новели «Шаланда в морі»
- •Підсумок
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Повідомлення учнів про життєвий
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Мотивація навчальної діяльності.
- •Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
- •Аналіз роману «Місто»
- •Коментоване читання
- •Підбиття підсумку уроку
- •Домашнє завдання
- •Організація класу
- •Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку III. Актуалізація опорних знань. Ланцюжок думок
- •Перевірка домашнього завдання
- •Характеристика образів-персонажів за планом
- •Сприйняття й засвоєння нового матеріалу
- •Слово вчителя
- •Вивчення життєвого й творчого шляху Остапа Вишні
- •Своєрідність творчої спадщини
- •Теорія літератури
- •Аналіз гумористичного твору «Моя автобіографія»
- •Підсумок уроку. Ланцюжок думок
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку III. Актуалізація опорних знань
- •Перевірка домашнього завдання
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Розгляд усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки»
- •Аналіз усмішки «Сом»
- •Робота в групах
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку II. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Робота в зошитах
- •Коментар учителя
- •Узагальнення й систематизація набутих знань
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Мотивація навчальної діяльності.
- •Актуалізація навчальної діяльності учнів
- •Робота з картками Картка № 1
- •Повторення понять теорії літератури
- •Сприйняття учнями нового матеріалу
- •Вступне слово вчителя
- •Усні повідомлення учнів
- •Характеристика образів. Робота в групах
- •Бесіда за твором
- •Дослідницький практикум
- •Закріплення вивченого матеріалу
- •Підсумок уроку. Заключне слово вчителя
- •Домашнє завдання
- •Мотивація навчальної діяльності.
- •Актуалізація навчальної діяльності учнів
- •Сприйняття учнями нового матеріалу
- •Вступне слово вчителя
- •Дослідницька робота
- •Закріплення вивченого
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організація початку уроку.
- •Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку III. Актуалізація опорних знань учнів
- •Перевірка відповідності цитатного матеріалу обраній темі творчої роботи
- •Зразок твору
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Вивчення нового матеріалу
- •Виразне читання поезії «Автопортрет»
- •Аналіз твору «Автопортрет» (збірка «Три перстені»)
- •Теорія літератури
- •Розповідь учителя про книгу «Зелене Євангеліє»
- •Виразне читання поезії «Вишні»
- •Аналіз вірша «Вишні»
- •Закріплення вивченого
- •Домашнє завдання
- •Оголошення теми, мети уроку
- •Формування нових знань, умінь і навичок
- •Виразне читання підготовленим учнем поезії «Дороги»
- •Бесіда з учнями. Робота з текстом поезії
- •Виразне читання вчителем поезії «Зелена Євангелія»
- •Розповідь з елементами бесіди
- •Виразне читання поезії « Різдво»
- •Слово вчителя
- •Узагальнювальна бесіда
- •Домашнє завдання
- •Вивчення нового матеріалу
- •Лекція вчителя.
- •Теорія літератури
- •Фронтальне опитування за змістом твору з елементами ідейно-художнього аналізу
- •Закріплення вивченого
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Турянський. «поза межами болю». Ідея перемоги духа над матерією
- •Організація навчальної діяльності
- •Актуалізація опорних знань учнів
- •Письмова робота за картками
- •Самосійна робота за варінтами
- •Дослідницька робота
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Організація навчальної діяльності
- •Оголошення теми уроку
- •Формування знань, умінь і навичок
- •Ознайомлення з пам’яткою «Правила дискусії»
- •Правила побудови виступу
- •Слово вчителя
- •Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми й мети уроку II. Пояснення вчителем методики виконання завдань контрольної роботи
- •Проведення тестової контрольної роботи
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •II семестр
- •Оголошення теми й мети уроку
- •Організаційний момент.
- •III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Лекція вчителя
- •Огляд творчості поетів «празької школи»
- •Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
- •Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми й мети уроку
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Повідомлення учнів
- •Виразне читання поезії «Під чужим небом»
- •Бесіда з учнями
- •Узагальнення
- •Виразне читання вірша «Стилет чи стилос?..»
- •Бесіда з учнями
- •Узагальнення
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Висновок. «Мікрофон»
- •Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
- •Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Хронологічний огляд життя й творчості Івана Багряного
- •Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
- •Мотивація навчальної діяльності.
- •Опрацювання навчального матеріалу
- •Історія створення роману (розповідь учителя)
- •Робота з літературознавчим словником
- •Бесіда за змістом твору
- •Узагальнення вивченого
- •1. Літературне дослідження
- •Матеріал для вчителя
- •Висновок. Рефлексія
- •Довженко - відомий у світі кінорежисер, засновник поетичного кіно
- •Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
- •Літературний диктант «Упізнай героя»
- •Заслуховування усних характеристик образів родини Сірків
- •Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку III. Опрацювання навчального матеріалу
- •Повідомлення учнів «Українська література 1940—1950 рр.» Лірика воєнних часів
- •Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
- •Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку
- •Опрацювання навчального матеріалу
- •Вступне слово вчителя
- •Оголошення результатів дослідження учнів
- •Теорія літератури
- •Робота з текстом твору
- •Аналіз публіцистичних відступів автора. Робота в групах
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Колективне складання тез-висновків
- •Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
- •Домашнє завдання
- •Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
- •Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку
- •Опрацювання навчального матеріалу
- •Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку
- •Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
- •Сприйняття й засвоєння матеріалу
- •Вибір епіграфа до твору
- •Складання пам’ятки
- •Словникова робота
- •Самостійна робота учнів над текстом твору-роздуму
- •Виступи учнів Зразок твору
- •Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
- •Домашнє завдання
- •Типи дискурсів у сучасній українській літературі
- •Підбиття підсумків
- •Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
- •Домашнє завдання
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •О дійдіте, недруги лукаві!
- •Підбиття підсумків уроку
- •Оголошення результатів навчальної діяльності школярів VIII. Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Перевірка домашнього завдання
- •Мотивація навчальної діяльності школярів
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Робота над твором д. Павличка «Два кольори»
- •Асоціативне мислення
- •Творча робота
- •Підбиття підсумків уроку
- •Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
- •Домашнє завдання
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Узагальнення вивченого
- •Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Перевірка домашнього завдання
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Ідейно-художній аналіз поезії «Сеньйорито акаціє, добрий вечір...»
- •Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Мотиваційний етап
- •Оголошення теми, мети уроку, цілевизначення
- •Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу
- •Я нічого в житті не просила...
- •Й учень. Декламує вірш «Страшні слова, коли вони мовчать».
- •Й учень. Читає напам’ять вірш «Українське альфреско».
- •Аналіз творчості
- •Спини ж мене, спини і схамени, Ще поки можу думати востаннє, Ще поки можу, але вже не можу.
- •Закріплення знань, умінь та навичок
- •Завдання «Табло запитань»
- •Підбиття підсумків уроку
- •Домашнє завдання та коментар до його виконання
- •Прочитати роман у віршах «Маруся Чурай».
- •Підготувати міні-проекти:
- •Вивчити вірш напам’ять (за вибором).
- •Оголошення теми, мети. Цілевизначення
- •Опрацювання навчального матеріалу
- •Вступне слово вчителя
- •Теорія літератури
- •Робота в групах
- •Розділ «Полтавський полк виходить на зорі». Полтавський полк на зорі виступає в похід боронити волю свого народу.
- •Робота над текстом
- •Що спільного в Марусі та Мавці з «Лісової пісні» Лесі Українки?
- •Чому Маруся не може простити Грицькові зради?
- •Чому Івана Іскру недолюблювали?
- •Як ви розумієте слова Івана Іскри, в яких висловлено його
- •Бо ж річ не в тім — женився, не женився...
- •Кого ти любиш, Іване?
- •Мене чи свою пам’ять?
- •Красива я була, правда?
- •Схожа на свою матір.
- •Смілива я була, правда?
- •Схожа на свого батька.
- •Співуча я була, правда?
- •Схожа на свій народ.
- •Літературний диктант
- •Дата народження Ліни Костенко.
- •Місце народження поетеси.
- •Назва першої збірки.
- •Після якої збірки було 16-річне мовчання?
- •5.1977 Р. Вийшла збірка...
- •За роман «Маруся Чурай» Ліна Костенко була нагороджена...
- •Представники козацької республіки в романі.
- •В основу роману «Маруся Чурай» Ліна Костенко поклала відому баладу...
- •Головна тема роману...
- •Мотиваційний етап
- •1. Слово вчителя
- •Оголошення теми, мети. Цілевизначення
- •Слово вчителя
- •Зачитування епіграфа
- •Опрацювання навчального матеріалу
- •1. Бесіда з учнями
- •Який у творі є для автора (і для, нас, читачів) критерій оцінювання людини? (Судовий процес над Марусею, ставлення до неї людей)
- •Хто звинувачує Марусю? (Орина Бобренчиха, мати Гриця; Галя Вишняківна, Семен Горбань)
- •Чи розумієте ви Грицеву матір? Адже вона втратила єдиного сина, єдину надію. {Дійсно, спочатку Грицева матір
- •Робота з текстом
- •Слово вчителя
- •Міні-спектакль (монолог Марусі)
- •Проблемне питання Якою ж повинна бути дружина?
- •Продовження бесіди
- •Міні-дослідження єдності між Марусею та її батьками
- •Підбиття підсумків
- •Домашнє завдання
- •Оголошення теми, мети уроку
- •Актуалізація опорних знань учнів
- •Структура твору-роздуму
- •Робота над твором-роздумом
- •Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Слово вчителя
- •Читання вчителем зразка твору
- •Організаційний момент
- •Мотивація форми проведення уроку
- •Вступне слово вчителя
- •Оголошення теми й епіграфа до уроку
- •Основний виклад матеріалу під музичний супровід
- •Колективне відтворення вчителем і учнями фактичного матеріалу та поетичних заставок
- •Виразне читання вірша «о земле втрачена, явися...»
- •Теорія літератури
- •Аналіз поезії «Як добре те, що смерті не боюсь я...»
- •Виразне читання й аналіз твору
- •Виразне читання й аналіз поезій
- •Які художні засоби визначальні в поезії? Проаналізуйте.
- •Що ви дізналися про Василя Стуса зі спогадів його знайомих,
- •Що спільного й відмінного у світосприйманні в. Стуса та
- •Організаційний момент
- •Повідомлення теми й мети уроку.
- •Пояснення вчителя стосовно виконання контрольної роботи
- •До «Празької школи» не належав а Юрій Дараган
- •Головна тема роману «Тигролови» і. Багряного — зображення а красивого почуття кохання Григорія до Наталки
- •Опрацювання навчального матеріалу
- •Слово вчителя
- •Виступи старшокласників
- •Робота в парах
- •Висновки
- •Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
- •Домашнє завдання
- •Гончар. «за мить щастя».
- •Опрацювання навчального матеріалу
- •Вступне слово вчителя
- •Теорія літератури
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Висновки
- •Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
- •Бесіда з учнями
- •Перевірка домашньої творчої роботи (Учні зачитують свої есе)
- •Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
- •Опрацювання навчального матеріалу
- •Слово вчителя (загальна характеристика роману «Тронка»)
- •Словникова робота
- •Робота над змістом новели
- •3 Якою метою крейсер був залишений у морі?
- •Теорія літератури
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Висновки
- •Визначення мети та планування роботи. Оголошення теми уроку V. Опрацювання навчального матеріалу
- •Вступне слово вчителя
- •Сторінки символічного щоденника
- •1951 Р. Тютюнник пішов до армії, служив у морфлоті радистом на Далекому Сході. Після демобілізації закінчив вечірню школу, працював токарем у вагонному депо.
- •Слова: «Григір Тютюнник — це Григір Тютюнник. Такого у нас не було й ніколи не буде» належать
- •Відлік творчого шляху Гр. Тютюнника можна вести від оповідання
- •Премією імені Лесі Українки відзначено такі твори письменника, як
- •Повістю в новелах називають твір Гр. Тютюнника а «Климко»
- •Прізвисько «Чи-це-я-чи-не-я» мав герой повісті «Вогник далеко в степу»
- •Мотивація навчальної діяльності учнів
- •Вивчення нового матеріалу
- •Вступне слово вчителя
- •Історія створення новели (матеріал для вчителя)
- •Робота з текстом (робота в групах)
- •Зразок вірша «три зозулі з поклоном»
- •(За новелою г. Тютюнника)
- •Всі дивувались, що кохання — така велика сила.
- •Бесіда з учнями
- •Теорія літератури
- •Дбайте про те, щоб результат вашої роботи був плідним.
- •Знайте: ми маємо право на помилки, бо вчимося.
- •Робота з картками
- •Заміжня Марфа Яркова кохає одруженого чоловіка Михайла, який має сина.
- •Синові (оповідачеві новели) історію цього кохання розповідає мати Софія.
- •Михайла заслано до Сибіру, звідки він ніколи не повернеться.
- •Один раз на місяць від Михайла дружині Соні надходять листи.
- •Прихід листів інтуїтивно відчуває Марфа, якій поблажливий листоноша дає пригорнути їх до грудей і «подержати».
- •Соня, яка знає про Марфину любов до її чоловіка, не картає за це суперницю.
- •Інтерактивна вправа «Мікрофон»
- •Домашнє завдання
- •Намалювати схему «Моє кохання».
- •Продовжити роботу з картками.
- •Організаційний момент
- •Мотиваційний етап
- •Слово вчителя
- •Інтерв’ю з письменником
- •Р. Мені запахло волею.
- •1988 Р. Я удостоєний Шевченківської премії, а 1991 р.— міжнародної премії імені Антоновичів.
- •Огляд творчості письменника.
- •Переклади давньої української поезії, «Літопису Самійла Величка», освоєння культури українського бароко
- •Створення повістей та романів на історичну тематику.
- •Написання прозових творів про сучасність.
- •1979 Р. «Крик півня на світанку».
- •1980-Ті рр.— «Долина джерел», «Тепла осінь», «Маленьке вечірнє інтермеццо», «Барви осіннього саду», «Камінна луна», «Вибрані твори», «Птахи з невидимого острова»
- •1990-Ті рр.— «Дзигар одвічний», «Початок жаху», «Чортиця», «Стежка в траві», «у череві апокаліптичного звіра», «Око прірви», «Юнаки з огненної печі».
- •Теоретичний матеріал
- •Узагальнювальне слово вчителя
- •Закріплення
- •Підбиття підсумків
- •Рефлексивно-оцінювальний етап
- •Рефлексія
- •Самооцінка власної діяльності
- •Домашнє завдання
- •Уміти розповідати біографію Валерія Шевчука.
- •Скласти хронологічну таблицю дат життя й творчості письменника.
- •Прочитати роман-баладу «Дім на горі».
- •Підготувати проекти:
- •Організаційний момент
- •Конференція
- •Підсумок уроку
- •Домашнє завдання
- •Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
- •Опрацювання навчального матеріалу
- •Лекція вчителя
- •1950-Ті рр.— вчителював у сільській школі, безуспішно намагався поступити на архітектурний та історичний факультети, до театрального інституту.
- •1961 Р.— закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював у редакціях газет. Друкується з 1956 р. Член Спілки письменників України з 1967 р.
- •Повідомлення учня про життя й творчість п. Загребельного
- •Хто з письменників працював у жанрі історичної художньої прози?
- •Якого українського письменника було репресовано за радянських часів? (3. Тулуб).
- •Кому належить думка: «історична романістика розвивалася однобоко, переважно в рамках подій Київської Русі...»? (ю. Мушкетику)
- •Опрацювання навчального матеріалу
- •Вступне слово вчителя
- •Робота над композицією твору
- •3 Якими героями пов’язана друга сюжетна площина? (Події другої часової площини розгортаються в Києві. У цій площині лише одна сюжетна лінія: Гордія Отави — професора Шнурре)
- •Теорія літератури
- •Робота в групах
- •1 Група
- •Узагальнення вивченого матеріалу
- •Висновки
- •Оголошення результатів навчальної діяльності школярів
- •Домашнє завдання
- •Опрацювати сторінки підручника, пояснити назву роману «Диво» або скласти сенкен до образу Диво.
- •Дібрати матеріал про сучасну українську літературу.
- •Організаційний момент
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Оголошення теми й завдань уроку
- •Основний виклад матеріалу
- •Сучасна українська література, її особливості
- •Здобутки сучасної української поезії
- •Тематика й проблематика сучасної української прози
- •Підбиття підсумків
- •Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Мотивація навчальної діяльності
- •Підбиття підсумків
- •За долгую историю России — Ни одного хорошего царя...
- •Підбиття підсумків уроку. Оголошення результатів навчальних досягнень VI. Домашнє завдання
- •Організаційний етап
- •Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети й завдань уроку III. Оголошення змісту завдань
- •Організаційний момент
- •Мотивація навчальної діяльності.
- •Основний виклад матеріалу
- •Суть явища не приховати формою —
- •І не думать про слави лавровий вінець.
- •Власну долю тримати у власних руках.
- •Закріплення вивченого матеріалу
- •Підбиття підсумків
- •Домашнє завдання
- •Організаційний момент
- •Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, завдань уроку
- •Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
- •Підбиття підсумків уроку
- •Виразне декламування твору «Поезія»
- •Бесіда з учнями
- •Слово вчителя
- •Домашнє завдання
- •1920-1930 Рр. Поезія. Проза 140
- •Семестр
126
Уроки
української літератури в
11
класі
форма
допомогла яскравіше розкрити психологію
дезертира, цю прикру у свій час дрібницю.
Що він у порівнянні з героїчними діями
нашого народу». На те око художника,
щоб помічати дрібниці, і ті, що
сприяють, і ті, що перешкоджають нам
будувати нове життя.
Новела
«В житах» з однойменної збірки засвідчує
орієнтацію письменника на стефанівський
тип письма. Перед читачами постає лише
один «щасливий» день із життя Корнія
Дізіка, від особи якого ведеться
розповідь. Він зі своєї волі опинився
в банді отамана Гострого, тому став
дезертиром і переховувся в житах. Звідси
— назва новели. «В житах» — це не лише
місце дії, це багатогранний символ, що
уособлює в собі й життя селянина, і його
ставлення до навколишнього світу, і
становлення як людини на землі.
Деморалізована ідеологія світлого
більшовицького майбутнього призвела
до того, що молодий юнак ловить коротку
мить і милується життям, але неспокій
сидить у серці, бо при думці про розстріл
комуніста Матвія Киянчука «до болю
робиться сумно». Саме в житах випадково
знаходить Корнія Уляна, вона йшла в
сусідське село Чорносливку до матері.
Уляна була вимушена через свою
бідність стати дружиною гнилищанського
багатія Дзюби, але вона досі кохає
Корнія Дізіка.
Закохані
сп’яніли від щастя в житах, адже там
загубилася їхня доля. Що станеться з
ними далі — невідомо. Світовідчуття
героя твору сконцентровані на одній
миті, а тому мають такий контрастний
характер.
Ідея
твору
— з’ясування сенсу людського існування,
адже інколи все своє життя людина чекає
на одну мить щастя, а ще наштовхує на
думку, що життя кожної миті ставить нас
перед вибором, як і героя твору.
Для
нього в ту мить жита, «червона хустка
Уляни» і він сам — єдине мірило буття
на землі, усе інше — потім. Корнію не
хочеться згадувати про те, що мучить
його совість, а саме розстріл комуніста
Матвія Киянчука, у якому він, напевно,
брав участь. Він молодий, трохи іронічний
(«ми, дезертири,— народ бойовий», але
спраглий до життя. «...Мені хочеться
співати, як співають старі, коли згадають
молодість, а я ще хочу співати!»).
Бесіда
з учнями
Чому
Г. Косинка був такий популярний у
20-30-х pp.
XX
ст.?
Чому,
на вашу думку, він був репресований
одним із перших?
Аналіз новели «в житах»
Закріплення вивченого матеріалу
Проза
127
Якою
мірою власний життєвий досвід митця
відобразився в його новелах?
Які,
на ваш погляд, теми були найулюбленішими
для Г. Косинки?
Які
стильові тенденції переважають в
індивідуальному стилі письменника?
Якими
художніми засобами користується автор
для донесення до читача основної ідеї
твору?
Чому
Г. Косинка так любив свою новелу «В
житах»?
Який
настрій переважає в цій новелі? Що в
неї найголовніше: враження від подій
чи самі події?
Знайдіть
описи природи? Яка їхня роль у новелі?
Вивчити
біографію Г. Косинки; прочитати й
проаналізувати новели «Змовини», «На
золотих богів», «Фавст».
Написати
твір «Наскрізний пафос життєствердження
в новелі Григорія Косинки «В житах»
або «Мої роздуми про новелістику
Г. Косинки».
Додаток
до уроку
Моя
автобіографія
Я
з роду чумацького, але батькові моєму
довелося вже чумакувати з торбою по
наймах... За рід свій чумацький я згадав
лише тоді, коли читав «Чумаки» Максима
Рильського:
Ходив
чумак до голубого Дону,
Де
давній предок умочив шолом,
Суху
тараню, жовту і солону,
Возив,
помахуючи батіжком...
Мій
прадід ще ходив до «голубого Дону», але
дід навіть волів уже не держав: зубожів
славний рід чумака Павла Стрільця —
прадіда мого.
Року
1899-го, 17 листопада в селі Щербанівці,
на Київщині, у Наталки й Михаля Стрільців
знайшлася перша дитина: Я.
Батьки
мої жили вбого, бо мало землі мали —
1/8 десятини, батько, як пам’ятаю, по
весні щороку ходив на заробітки — косар
був добрий,— а косарів на Херсонщині
— в степу, як казав батько,— аж за поли
хватали — такий попит...
Пізньої
ж осені, повернувшись із заробітків
додому, батько щороку йшов працювати
до григорівської цукроварні... Заробітки
його, як робітника-чорнороба, були
мізерні: батько все мріяв виїхати
десь на Амур, на землі вільні...
Домашнє завдання
128
Уроки
української літератури в
11
класі
Змалку
— така вже доля всіх селянських дітей
— я пас влітку скот, а зимою ходив до
земської школи — в сусіднє село Красне,
звідки родом була мати. Краснянська
школа — мій перший університет.
Дитячі
літа ще й досі стоять мені перед очима,
тільки час, здається іноді, заткав їх
на якусь хвилину синьою наміткою,— так
врізались вони в пам’ять.
Року
1908-го, коли не пізніше, батьки спродали
господарство — хату й землю,— і всі
ми рушили на той далекий та суворий
Амур — виїздили були з України навіки...
Ловив
я тоді на Амурі карасі з дідом Сидоренко
— рибалили вдвох та завзято, хоч до
неокласиків записуй нас.
Батько
й мати — пам’ятаю — мазали ту березову
хату, щоб на зиму перейти вже до своєї-таки
хати; робітник-китаєць сидів на пеньку
проти сонця, все намагався розказати
батькові щось веселе — він кумедно так
вимахував короткими руками, цювкав
ротом, як птиця, а слів не зрозуміти...
Батько
йому на все — «шибко, шанго, ходя,
шибко...».
Мати
поклали вальок глини на призьбу, сіли
поруч того китайця та й заходилися
плакати так гірко й страшно, як ніколи
до того не плакали.
Я
буду в рідній стороні,— казали вони
батькові,— старців водити та дітей
годувати... Ти хочеш, мабуть, щоб нас
тут, як мишей, хунхузи передавили? їдьмо
додому, я не хочу, щоб мої діти пропадали
десь, як ті щенята... Не треба мені твоєї
вольної землі, не хочу...Яке тут життя?
Я,
а за мною й два менших брати — Трохим
та Андрій — розплакалися й собі. Китаєць
заспокоював нас — давав Андрію якусь
цяцьку, щось промовляв незрозуміле.
Батько
довго стояв мовчки, далі витяг двадцять
копійок — розплатився з китайцем за
робочий день, хоч до вечора ще було
далеко.
Годі
робить, ходя.
Не
хазяйнувати мені тут.
А
до матері:
Не
плач, я сам день і ніч думав про домівку
...Хіба я ворог дітям своїм? їдьмо назад
— я запряжу себе в найми, виплачу хату,
город... Хай вона запасеться — земля
ця.
І
пізньої осені, коли на Амурі шумить
тайга та йдуть рясні дощі, ми поверталися
на Україну...
Додому
ми приїхали, мов ті старці з убогого
ярмарку. Батько запік себе в найми, мати
шитвом почали заробляти паляниці, а я
пішов по весні полоти буряки — двоє
літ зряду полов. Перший
Проза
129
раз,
як малого, прикажчик послав мене збирати
кузьку, але пізніше я дослужився був
аж до двох рядків — цілком оволодів
фахом полільниці... Восени — я знову в
економії — чи коло машини, чи за погонича
коло волів, або за плугом десь стримиш,—
аби не лінувався робити.
У
вільний час я дуже любив книжки читати,
отож завжди надокучав батькові, щоб
купили мені в Києві яку-небудь книжку
(батько часто на заробітки до Києва
їздили — дрова грузити, цеглу на будівлі
носити, «лінію» десь копати); батько
бувало, привозили на цілий злотий
книжок тих — Шерлок Холмс, Нат Пін-
кертон, Бова Королевич — багато всякого
мотлоху. Батько мій був неписьменний,
а книжки купував на око — дешеву — раз,
а найголовніш з малюнками.
І
горе мені було з Шерлоками Холмсами і
Пінкертонами. Я не читав їх, а буквально
пив,— путньої ж книжки не можна було
дістати,— та й не знав гаразд, чи є такі
книжки... Село моє вбоге й дике; школи
не було в моєму селі.
Збирався
я піти в Красне до вчителя попросити
книжку, але він завжди стояв мені перед
очима в золотих ґудзиках, білосніжній
маніжці — пава якась, а не людина: «Тібє
что, Стрілець?» — «На буряки,— кажу,—
ходжу, господін учитель...».
Так
я і не посмів попросити собі в краснянського
учителя книжку; батькові книжки я іноді
й тепер перегортаю — я зберіг їх —
вони-бо єдині свідки, книжки ці, моєї
дитячої любові до слова, до освіти...
Пам’ятаю,
привіз раз батько дивну книжку —
«Конотопську відьму» Грицька Квітки;
я сміявся з прізвища автора — Грицько
Квітка, чому не Півонія, не Деревій, а
просто — Квітка?
«Конотопська
відьма» — перша книжка, українською
мовою писана, що потрапила була мені
до рук. Квітчина повість мене дуже
вразила й здивувала: є, виходить, люди,
що пишуть по- старому, по-мужицькому, а
про те, що це книжка українського
письменника, я й не подумав, де там, я
довго ще після «Конотопської відьми»
не знав — «хто ми та чиї діти»...
Року
1916-го, цілком випадково, я познайомився
на горі Дитинці, в Києві, з гімназистом
К., колись я згадаю детальніше за нашу
першу зустріч — тепер ще передчасно,—
але тов. К.— член молодої тоді української
громади — перший скинув з моїх очей
полуду русифікації: я став національно
свідомим.
Не
забігаючи вперед, мені хочеться бодай
коротенько розповісти за своє життя
на селі до київського періоду.
130
Уроки
української літератури в
11
класі
Так-от:
був я дві зими робітником григорівської
цукроварні — підносив до рубок кружки
цукру, працював у сушках; влітку ж, баби
йшли на прощу до Лаври, то моя баба
Оксана завжди й мене брала з собою.
«Гришка
грамотний,—
казали,— таблиці над святими
читатиме...». Літ двоє зряду читав я ці
таблиці — напам’ять знав, де повинна
була стояти «мироточива
голова»,
де угодники божії — Олексій, Ілля,
митрополити всякі й архімандрити...
Року
1913-го батько одвели мене до сусіднього
села Трипілля у волость... Довго, пам’ятаю,
вони просили волосного писаря, щоб той
узяв мене «за мальчика»
—
копії службові переписувати.
Такой,
ізвініть,
мальчик
розбитной,
а дома
бедность... Хай
він у вас, господін писар, науку
проходить... Я його до школи з дорогою
душею оддав би, та не хвата, знаєте,
достатків моїх...
Я
стояв перед волосним писарем струнко,
нерухомо, аж поки не почув з його вуст
лаконічну фразу:
Где
ты учился?
У
краснянській земській школі...
Писар
посміхнувся собі в пишного вуса, зміряв
мою куцу постать, а доти знічев’я сказав
батькові:
Бесплатно.
Почерк
нужно
вырабатывать, образовать... Приходи
завтра.
Батько
так сердечно й гаряче дякували за цю
ласку писареві, що шапка упала їм з рук,
а вони, задкуючи, низько кланялись аж
до дверей...
Слава
богу, таки встроїв.
За
три карбованці на місяць мав я притулок
і харчі в далекої родички баби Трав’янчихи.
У волості служив писарчуком до першої
мобілізації року 1914-го. Усю систему
колишніх управ, усі ті суди селянські,
всю сваволю урядників, мирових
посередників, писарів та помічників
їхніх я не забуду, здається, довіку.
Волость
залишив я року 1914-го. Платив тоді мені
писар п’ять карбованців на місяць —
ледве-ледве на харчі вистачало, а треба
ж було зодягнутися, взуття... Дома — в
батьків — сім’я все прибувала, а
злидні, здавалося, напосідали все
жвавіше й жвавіше: батько вже не мав
снаги допомагати ще й мені.
Я
вирішив їхати на заробітки до Києва.
До Києва ми приїхали найматися удвох:
батько — грузити на березі дрова, а я
— невідомо ще на яку роботу.
Цілу
ніч ми розмовляли на пароплаві з батьком,
як би то знайти мені кращу роботу;
батько раяв мені двірником десь стати
— робота легка, а грамотному, мовляв,
чоловіку кращої й шукати не треба.