Уроки української літератури в 11 класі

Н. І. Счастливцева

Урок № 12

ГРИГОРІЙ КОСИНКА. ТВОРЧА БІОГРАФІЯ ПРОЗАЇКА.

ЗМАЛЮВАННЯ СТРОКАТОЇ КАРТИНИ ЖИТТЯ КРІЗЬ

ПРИЗМУ ДОЛІ Й ДУШІ ЛЮДИНИ.

НОВЕЛА «В ЖИТАХ» - ПОШУКИ ПОРУШЕНОЇ ГАРМОНІЇ

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом

Г. Косинки, зокрема трагічною його долею; сприяти розумінню позаідеологічності творів митця, психо­логізму художньої деталі; розвивати вміння пере­казувати сюжет твору, визначати основні мотиви; формувати власне ставлення до таких особистостей, як Г. Косинка; виховувати розуміння великої сили синівських почуттів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, тексти новел, епіграф.

Григорій Косинка — єдиний і неповторний новеліст...

Є. Плужник

ПЕРЕБІГУРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Оголошення теми й мети уроку

2. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

(спогад Олекси Новицького про Г. Косинку)

«Я заходив у його скромну, як і він сам, господу, чисту й при­вітну, як і його душа. Там, пам’ятаю, на столі, лежали новели його улюбленця й вчителя Василя Стефаника — поруч з «Мертвими душами» М. Гоголя, над перекладами яких працював Г. Косинка. Стоять ті самі каштани, а його немає між нас. Німіє дворище, куди він виходив подумати над долею своїх героїв, але не чути кроків Косинки... Сіяють ті самі зорі над Києвом, але він їх не бачить...».

Твори молодого новеліста були причиною його арешту, а зго­дом і розстрілу.

123

Письменника не стало 18 грудня 1934 року. Доробок одного

з фундаторів імпресіонізму в новій українській літературі складає низка оповідань. Обдарований учень В. Стефаника й В. Винни- ченка «гарно списав» події громадянської війни та пожовтневого села на Україні.

2. Рольова гра «Маска»

Заздалегідь підготовлений одинадцятикласник у ролі Г. Ко­синки знайомить однокласників із автобіографією (див. додаток до уроку). Учні складають конспект.

Конспект

Г. Косинка — один із найкращих українських новелістів XX ст. Григорій Михайлович Стрілець (справжнє прізвище пись­менника) народився 29 листопада 1899 р. в с. Щербанівці на Київ­щині в бідній селянській родині. 1913 р. закінчив початкову школу в с. Красному й працював писарем. 1914 р. Григорій пере­їхав до Києва, де доводилося працювати й вчитися на вечірніх гім­назійних курсах. Під час визвольних змагань брав участь у бойо­вих діях у лавах армії УНР, за що певний час довелося відсидіти у в’язниці. Пізніше примкнув до лівих есерів («боротьбистів»), які симпатизували більшовикам. 4 травня 1919 р. в газеті «Боротьба» було надруковано автобіографічний етюд «На буряки», за підпи­сом «Г. Косинка», що став псевдонімом письменника.

1920. р. вступив до Київського інституту народної освіти (КІНО), який згодом довелося залишити через матеріальну скруту. Його новели з’ялялися на сторінках багатьох часопи­сів, а 1922 р. вийшла його перша збірка «На золотих богів». Г. Косинка часто виступав на літературних вечірках з читан­ням своїх творів, що, за свідченням багатьох сучасників, він робив із неперевершеною майстерністю. Г. Косинка був членом київського літературного об’єднання письменників-попутників «Ланка» (з 1926 р.— МАРС — Майстерня Революційного Слова), до якого входили В. Підмогильний, Б. Антоненко-Давидович, Є. Плужник, Т. Осьмачка та ін. У 1920-1930-ті рр.виходило багато збірок письменника: «В житах» (1926), «Політика» (1927), «Вибрані оповідання» (1929), «Серце» (1933) тощо. Писав він і публіцистичні твори, перекладав російських письменників.

5. листопада 1934 р.Г. Косинка був заарештований і 18 грудня то ж року розстріляний.

У своїй творчості Г. Косинка розвиває найкращі традиції української новелістики початку XX ст., зокрема М. Коцюбин­ського, С. Васильченка й передусім В. Стефаника. Письменник