Робота в парах

2. Висновки

Гончарева проза має своєю першопричиною глибоке націо­нальне вкорінення його слова. Усі найкращі, наймиліші барви й тони рідної України бринять у його слові, повсякчас звучить тут симфонія національної історії, гордість за приналежність до свого талановитого й працьовитого народу сповнює найсвітліших героїв письменника. Але сам О. Гончар стверджує, що його основне зав­дання — відкривати в людських душах «джерела світлі і здорові», він повсякчас нагадує: «Мистецтво та література покликані сто­яти на варті духовності людини, берегти й у вік НТР поетичний початок життя, первісний вогонь краси».

447

Починаючи від шістдесятих років, письменник став однією з опор українського національного відродження. З його стійкості черпають стійкість інші, з його віри зміцнюють віру власну. Досить сказати, що Гончаревим вступним словом починалися всі найзнаменніші національно-відроджувальні акції, що відбулися в останні роки на Україні: Установча конференція Товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка, з’їзд Народного Руху Укра­їни, перше за багато літ свято Соборності України в січні 1990 р., Перший конгрес міжнародної асоціації україністів тощо. Усе те — потужні імпульси, що додають снаги кожному українцеві- патріотові, адже йдуть вони від високоавторитетної людини, котра поставила своє слово на сторожі нації.

2. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

3. Домашнє завдання

Опрацювати сторінки підручника, читати новелу «За мить щастя».

Уроки української літератури в 11 класі

С. М. Гэловатюк

Урок № 55

1. Гончар. «за мить щастя».

КРАСА Й СИЛА КОХАННЯ ЯК МАТЕРІАЛ ХУДОЖНЬОГО ОСМИСЛЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕНИЙ ОБРАЗ МИТІ ЖИТТЯ, ФІЛОСОФІЯ МИТІ ЩАСТЯ ЛЮДИНИ

Мета: учити учнів аналізувати епічний твір, визначати

новелістичний жанр, виділяти провідні ідеї, образи, розкривати їх, спираючись на текст; розвивати вміння використовувати деталі, кольорову гаму для розкриття стильової палітри твору; виховувати усві­домлення філософської сутності щастя людини, його відносності й короткочасності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: текст новели, літературознавчий словник, епіграфи.

Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми у ньому, і воно біля нас шукає нас самих.

Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва — відхили лише вхід у душу свою.

Г. Сковорода

Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов.

П. Тичина

Життя саме по собі — ні добро, ні зло, воно — вмістилище і добра, і зла, дивлячись по тому, у що ви самі його перетворили.

Монтень

ПЕРЕБІГ УРОКУ

2. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

1. Бесіда з учнями

• Дайте загальну характеристику розвитку української прози другої половини XX ст.

• Назвіть представників української прози другої половини XX ст.

2. Літературний диктант «Так» — «Ні»

1. Учитель української мови назвав Гончара Олесем, якого до того називали Сашком. (Так)

449

2. Солдатом, старшим сержантом — командиром обслуги баталь­йонного міномета, потім — старшиною батареї пройшов Гон­чар Велику Вітчизняну війну. (Так)

3. Коли О. Гончару запропонували перейти з фронту до редакції дивізійної газети, він радо погодився. (Ні)

4. Олесь Гончар писав тільки прозу. (Ні)

5. Перший повоєнний твір — новела «Модри камінь», надруко­ваний 1946 р. (Так)

6.0. Гончар відомий і як блискучий новеліст. (Так)

7. О. Гончар очолював Спілку письменників України, був голо­вою Українського республіканського комітету захисту миру, член Всесвітньої Ради Миру. (Так)

8. О. Гончар не брав участі в українському національному від­родженні. (Ні)

9. Новела «Модри-Камінь» про гірку долю селянської бідноти, змушеної йти на заробітки в херсонські степи. (Ні)

10. Роман «Людина і зброя» був відзначений Державною премією ім. Т.Г. Шевченка за 1962 рік. (Так)

11. Роман «Прапороносці» — новий погляд на війну. (Так)

12. Роман «Собор» розповідає про будівництво нового собору. (Ні)

2. Повідомлення теми й мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Спини мене, отямся і отям,

Така любов буває раз в ніколи.

Вона ж промчить над зламаним життям,

За нею будуть бігти видноколи.

Вона ж порве нам спокій до струни,

Вона ж слова поспалює вустами.

Спини ж мене, спини і схамени,

Ще поки можу думати востаннє,

Ще поки можу, але вже не можу,

Настала черга й на мою зорю,

Чи біля тебе душу відморожу,

Чи біля тебе полум’ям згорю.

(Ліна Костенко)

Серед усіх чудес світу найбільше чудо — це людина й ко­хання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити жит­тя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава й кохання, то переважна біль­шість вибрала б останнє.