295

3. Теорія літератури

Кіноповість (грецьк. kineo — рухаю) — твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. Разом із тим у другій половині XX ст. набуло поши­рення інше значення цього терміна: наголос переноситься із слова «кіно» на слово «повість». Так, кіноповістю називають сценарій, зумисним чином перероблений для читання (при переробці вилу­чаються специфічні кінематографічні терміни, розширюються діалогічні сцени, уводяться ліричні відступи, граматичний тепе­рішній час змінюється минулим тощо). Окрім того, кіноповістю називають повість, що створена із свідомою орієнтацією на певні кінематографічні прийоми оповіді (подрібнення дії на короткі епі­зоди, лаконічність діалогу та авторських пояснень, монтажний характер епізодів тощо).

Публіцистичність — це певна тенденція, певна манера пись­ма, певні стильові особливості, властиві як звичайній інформації, так і науковим працям, і творам художньої літератури. Публі­цистичність — це якість, що може бути притаманна творові будь- якого роду й жанру. Поняття публіцистичності органічно охоплює широке суспільне звучання, проблемність, тенденційність, поле­мічність і специфічну, притаманну публіцистиці образність.

4. Робота з текстом твору

• Якою сценою починається кіноповість «Україна в огні»?

• Яку функцію виконує пісня «Ой піду я до роду гуляти»?

• Який прийом застосовує автор, щоб познайомити нас із роди­ною Запорожців?

• Прочитайте епізод зустрічі Василя Кравчини з Олесею. Чому дівчина зважилася на такий вчинок?

• Які враження маєте ви від розповіді про поведінку німців під час окупації?

• Охарактеризуйте Купріяна Хутірного. Які принципи життя він сповідує?

• Хто такий Лаврін Запорожець? Дайте оцінку його вчинкам.

• Яка роль образу прокурора Лиманчука у творі? (Довженко посмів сказати правду про радянську партноменклатуру, зокрема про командний склад органів прокуратури, КДБ, УВС. Уособленням цих темних страхітливих сил у всій їх антинародній потворній суті постає образ голови райви­конкому, а потім прокурора — Лиманчука. «Він був вели­ким любителем різних секретних паперів, секретних справ,