3.7. Комплексне використання методів керівництва

Кожний метод керівництва має свої сильні і слабкі сторони. Аб­солютно ідеальних методів немає. Тому перед менеджером встають декілька завдань:

1. Прагнути знайти ті методи, які мають у даній ситуації найбіль­ший потенціал впливу.

2.Уміло поєднувати ті або інші методи керівництва, щоб їх комбі­ нація максимально мотивувала підлеглих виконувати дане завдання.

3.Уміло використовувати вибрані методи та їх поєднання на практиці.

Вибір метода керівництва — це тільки половина проблеми. Необ­хідно володіти мистецтвом успішного використання метода, або їх комбінації.

Менеджер, розглядаючи той чи інший метод, завжди повинен пам'ятати про наявність його обмеження.

Довге використання одного і того ж, хай навіть ефективного ме­тоду, поступово призводить до того, що система керівництва наче адаптується до нього, «звикає» з ним.

Це послаблює вплив методу. З іншого боку, задовгий період недо­ліки методу накопичуються і можуть перерости у велику проблему.

Наприклад, багаторазове використання якогось методу мораль­ного заохочення, не підкріпленого матеріальними стимулами, посту­пово знижує вплив цього методу і з'являється спочатку все більш па­сивне відношення до нього, а на якомусь етапі — негативна реакціям стимул стає антистимулом.

Проблема поєднання методу впливу дуже складна, тому що необ­хідно досліджувати не тільки самі методи, але і враховувати у повній мірі ситуацію і, головне, риси характеру тих працівників, на яких ці методи направлені.

Методи керівництва мають велике виховне значення. Пере­конання, яке використовується систематично, стає елементом вихо­вання.

Виховне значення мають розумне адміністрування, матеріальне і моральне стимулювання, психологічні методи впливу.

Виховання є не тільки методом керівництва, але і результатом впливу всіх методів керівництва. З іншого боку, виховання є базою для використання методів впливу на працівника.

Чим свідоміше, активніше, кваліфікованіше стає працівник, тим більше створюється передумов для використання менше жорстких ме­тодів впливу, тим більша база для логічних методів переконання, тим швидше і, головне, ефективніше вирішуються завдання управління.

Таким чином, виховання сприяє зростанню ефективності систе­ми управління.

3.8. Тестові завдання

1. Якщо менеджер у взаємовідносинах з підлеглими використо­вує переважно накази, розпорядження і інструкції, то такий метод керівництва має назву:

1. Адміністративний.

2. Економічний.

3. Соціального впливу.

4. Переконання.

2. Якщо менеджер у взаємовідносинах з підлеглими використо­вує переважно матеріальне заохочення (диференціація посадових окладів, премії), то такий метод керівництва має назву:

1. Адміністративний.

2. Економічний.

3. Соціального впливу.

4. Переконання.

3. Якщо менеджер у взаємовідносинах з підлеглими використо­вує переважно моральні стимули, критики і самокритики, стягнен­ня, то такий метод керівництва має назву:

1. Адміністративний.

2. Економічний.

3. Соціального впливу.

4. Переконання.

4. Якщо менеджер у взаємовідносинах з підлеглими викорис­товує переважно логічні докази, психологічні докази, приклади та досвід, то такий метод керівництва має назву:

1. Адміністративний.

2. Економічний.

3. Соціального впливу.

4. Переконання.

5. Стиль керівництва, як сукупність прийомів роботи або пове­дінки менеджера має назву:

1. Авторитарний.

2. Демократичний.

3. Ліберальний.

4. Соціальний.

6. Якщо менеджер замикає всі зв'язки на собі, а підлеглим на­ дає мінімум інформації або вмішується в їхню роботу, вимагаючи виконувати його вказівки, то такий стиль керівництва має назву:

1. Авторитарний.

2. Демократичний.

3. Ліберальний.

4. Колегіальний.

7. Якщо менеджер залучає працівників до розробки та прийнят­ тя рішень, делегує їм частину своїх повноважень, то такий стиль ке­ рівництва має назву:

і. Авторитарний.

2. Ліберальний.

3. Демократичний.

4. Невтручання.

8. Якщо менеджер втручається у справи підлеглих, невпевне­ ний у своїй компетенції, дуже ввічливий і доброзичливий, вислухо­вує критику і іншу думку, то такий стиль керівництва має назву:

1. Авторитарний.

2. Демократичний.

3. Ліберальний.

4. Колегіальний.

9. Якщо сучасний менеджер ринкової економіки надає перевагу не зближенню з підлеглими, а дії на відстані, вважаючи, що цим під­вищує свій авторитет, то такий стиль має назву:

1. Цілеспрямований.

2. Дистанційний.

3. Контактний.

4. Делегуючий.

10. Якщо сучасний менеджер ринкової економіки надає пере­ вагу тісному зближенню з підлеглими, вважаючи це важливою умо­вою успішного керівництва, то такий стиль має назву:

1. Дистанційний.

2. Контактний.

3. Цілеспрямований.

4. Делегуючий.

11. Якщо менеджер ставить перед підлеглими великі, складні і відповідальні завдання, які відкривають перспективу досягнення особистих і колективних цілей, то такий стиль має назву:

1. Дистанційний.

2. Контактний.

3. Цілеспрямований.

4. Делегуючий.

12. Коли менеджер всіляко підкреслює, що він мовляв також підлегла людина, як і інші, будує відносини за принципом: не під­ ведіть мене, а я вас, то такий авторитет має назву:

1. Командування.

2. Панібратство.

3. Страху.

4. Захисту від начальства.

13. Якщо менеджер у взаємовідносинах з підлеглими здійснює постановку завдання і критеріїв його виконання, то такий метод ке­рівництва має назву: