2) За класифікацією, в основу якої покладено два критерії - ступінь взаємодії керівника з підлеглими і способи організації їх діяльності:

- Дистантний - керівник «дистанціюється» від підлеглих, взаємодія та контакти з ними зводить до необхідного мінімуму;

- Контактний - керівник вступає в спілкування з підлеглими, як ділове (у тому числі при прийнятті рішень), так і емоційне (неформальне, міжособистісне);

- Цілеспрямований - керівник ставить перед підлеглими завдання (цілі);

- Делегуючий - керівник «делегує» (доручає) повноваження і відповідальність за виконання групових завдань своїми підлеглими;

- Проблемно-організуючий - керівник залучає до вирішення управлінських завдань весь колектив, організовує групове обговорення проблеми.

3) За класифікацією, в основу якої покладена домінуюча орієнтація, спрямованість керівника:

- Спрямований на завдання - для керівника основний, провідною є діяльність групи, виробнича завдання; заради неї він може нехтувати стосунками з людьми, турботою про підлеглих; такі керівники ефективні або в дуже добре, або в дуже погано контрольованих ними умовах життєдіяльності групи;

- Спрямований на людей - керівник спрямований на встановлення доброзичливих міжособистісних відносин, соціально-психологічні функції для нього є ведучими; піклується про підлеглих, прагне згуртувати колектив тощо; такі керівники найбільш ефективні при помірному контролі над ситуацією функціонування групи.

4) За класифікацією, в основу якої покладено ступінь уваги керівника до інформації, що виходить від підлеглих:

- Тип А - керівник у великій мірі орієнтований на спілкування з підлеглими - спонукає їх до висловлення своїх думок, уважно вислуховує,

- Тип Б - керівник орієнтований на спілкування з підлеглими (і навіть спонукає їх до висловлювань), проте ніяк не використовує отриману інформацію у своїй роботі;

- Тип В - керівник орієнтований на спілкування з підлеглими лише в рамках свого розуміння "доцільності" такого спілкування; він спонукає підлеглих до висловлення ними своєї думки і навіть уважний до них, але - лише до тих пір, поки, як він вважає, «це допомагає роботі »; в інших випадках керівник обмежує спілкування (хоча до нього і звертаються);

- Тип Г - керівник не орієнтований на спілкування з підлеглими, він не вважає за потрібне ні спонукати їх до висловлювань своєї думки, ні вислуховувати ділові пропозиції або особисті прохання; навіть якщо підлеглі з власної ініціативи інформацію йому надають, він не прагне враховувати її в роботі.

Співвідношення керівництва і лідерства.

Крім особливостей стилю керівництва, важливим є «співвідношення» керівництва та лідерства в малій групі (рис. 12).

1) 2) 3) 4)

Р і Л Р + Л Р 0 Л Р - Л

Рис. 12. Типи «співвідношення» керівництва та лідерства в малій групі.

На малюнку умовно позначені чотири можливих варіанти:

У першому випадку керівник і лідер групи - одна і та ж особа; багатьма дослідниками таке положення вважається найкращим, оскільки одна людина здійснює управління групою і у формальній, і в неформальній сферах.

В усіх інших випадках керівник і лідер - це різні члени групи, відносини між якими можуть складатися або позитивно або негативно:

2 - вони співпрацюють один з одним, допомагають один одному, таким чином, управління групою відбувається узгоджено, відразу в двох сферах - формальній та неформальній),

3 - нейтральний - управління групою може призвести до розходжень

4 - найгірше становище - коли лідер і керівник перебувають у конфлікті, в групі погіршуються відносини, вона дробиться на ворожі один одному мікрогрупи і т. п.).

КЕРІВНИК	ЛІДЕР
Адміністратор	Новатор
Доручає	Надихає
Працює за цілями інших	Працює за своїми цілями
План – основа дій	Бачення – основа дій
Спирається на систему	Опирається на людей
Використовує аргументи	Використовує емоції
Контролює	Довіряє
Підтримує рух	Надає імпульс руху
Професіонал	Ентузіаст
Приймає рішення	Перетворює рішення
Робить справу правильно	Робить правильну справу
Той, кого шанують	Той, кого обожнюють