Понижена концентрація кисню.
Зменшення концентрації кисню відбувається на всіх пожежах, оскільки процес горіння – окислювально-відновлювана реакція. У нормальній атмосфері його вміст складає 21%. Зменшення вмісту кисню до 18% викликає погіршення рухових функцій організму, а при 10-11% - смерть на протязі декількох хвилин. Оскільки реальна небезпека для життя людини (проявляється у втраті координації рухів, нездатності адекватно мислити), настає лише при зниженні концентрації кисню понад 15% це значення вважається критичним.
До вторинних проявів небезпечних факторів пожежі, що впливають на людей та матеріальні цінності, відносяться:
уламки, частини зруйнованих апаратів, агрегатів, установок, конструкцій;
радіоактивні та токсичні речовини і матеріали, що вийшли з апаратів та установок;
електричний струм, що виник внаслідок виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів;
небезпечні фактори вибуху, що виник внаслідок пожежі;
вогнегасні речовини.
2. Визначення шляхів евакуації та евакуаційних виходів.
Для забезпечення безпечної евакуації людей повинні передбачатися заходи, спрямовані на створення умов для своєчасної та безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі, а також захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів пожежі.
Зазначені заходи забезпечуються комплексом об’ємно-планувальних, конструктивних, інженерно-технічних рішень, які слід приймати з урахуванням призначення, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, ступеня вогнестійкості та висоти (поверховості) будинку, кількості людей, що евакуюються.
Евакуація людей із будівель та споруд на випадок пожежі повинна здійснюватись по шляхах евакуації через евакуаційні виходи.
В кожній будівлі, приміщенні існує безліч різноманітних отворів, як у внутрішніх, так і в зовнішніх стінах, водночас не кожен отвір можна вважати евакуаційним. Аналогічно цьому не кожен прохід і не будь-які сходи можуть вважатися евакуаційними.
До евакуаційних виходів та шляхів належать тільки ті, що забезпечують безпечну евакуацію людей від джерел небезпеки за межі будівлі або споруди, в якій можливе виникнення пожежі чи аварії, впродовж необхідного часу.
У зв’язку з тим, що поняття евакуаційний вихід та шлях можуть трактуватися по різному, норми проектування визначають ознаки, для розпізнавання вказаних понять.
2.1. Евакуаційні виходи.
У відповідності з п.5.9 ДБН В.1.1-7-2002 евакуаційними являються виходи, якщо вини ведуть із приміщень:
а) першого поверху - назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль (фойє), сходову клітку (див. малюнок);
б) будь-якого надземного поверху, крім першого: через коридор, хол, фойє до сходової клітки або сходів типу С3; безпосередньо до сходової клітки або сходів типу С3;
в) у сусіднє приміщення на тому ж поверсі, яке забезпечено виходами, вказаними в підпунктах а) та б), за винятком випадків, обумовлених НД (див. малюнок);
г) цокольного, підвального, підземного поверхів - назовні безпосередньо, через сходову клітку або через коридор, який веде до сходової клітки, що має вихід назовні безпосередньо або ізольований від вищерозташованих поверхів.
Допускається:
д) евакуаційні виходи з цокольних, підвальних та підземних поверхів передбачати через загальні сходові клітки з окремим виходом назовні, який відокремлюється від іншої частини сходової клітки суцільною протипожежною перегородкою 1-го типу на висоту одного поверху;
е) евакуаційні виходи із фойє, гардеробних, приміщень для паління та санітарних вузлів, що розташовані у цокольних, підвальних та підземних поверхах будинків громадського призначення, передбачати у вестибюль (фойє), коридор першого поверху по окремих сходах типу С2.
Спеціалізовані й галузеві норми проектування встановлюють до евакуаційних виходів і додаткові вимоги. Зокрема, виходи з виробничих будівель в бік зовнішніх установок або етажерок вважаються евакуаційними, лише якщо відстань від них до етажерки і обладнання відкритої вибухонебезпечної установки становить не менше 10м. В будівлях підвищеної поверховості евакуаційними є виходи тільки на незадимлювані сходові клітки.
Всі інші отвори, в тому числі й дверні, що не відповідають зазначеним ознакам, не вважаються евакуаційними.
Малюнок 2. Евакуаційні виходи з приміщень першого поверху:
1- вихід з приміщення в коридор, який веде крізь вестибюль або сходову клітку безпосередньо назовні; 2 - вихід із сходової клітки крізь вестибюль назовні; 3 - вихід з приміщення безпосередньо назовні; 4 - вихід із сходової клітки безпосередньо назовні
Малюнок 3. Евакуаційні виходи з приміщень другого та вищерозташованих поверхів:
1- вихід з приміщення в коридор, який веде до сходової клітки, що має безпосередньо вихід назовні; 2 - вихід у сусіднє приміщення; 3 - вихід з приміщення в коридор, який веде до сходової клітки, що має вихід через вестибюль, відокремлений від коридору перегородкою з дверима.
2.2. Евакуаційні шляхи
Евакуаційні шляхи – це шляхи, які ведуть до евакуаційних виходів і забезпечують безпеку людей протягом необхідного часу евакуації.
До евакуаційних шляхів належать коридори, проходи, фойє, кулуари, сходи, вестибюлі. Ліфти, ескалатори та інші механічні засоби пересування евакуаційними шляхами не вважаються, оскільки їх привід пов'язаний з джерелом енергії, яке при пожежі або аварії може вийти з ладу. Окрім цього ліфтові шахти та ескалатори так само, як і решта комунікаційних шахт та каналів, є шляхами розповсюдження продуктів горіння при пожежі.
У випадку відкритих виробничих установок, які розміщуються на власних фундаментах та етажерках, евакуаційним вважається шлях, що веде за межі установки чи в суміжне непожежонебезпечне приміщення, що має безпосередній вихід назовні.
Не рідко в літературі зустрічається такі поняття, як «запасний вихід» та «другий вихід».
Запасний вихід – вихід, який відповідає вимогам, що пред’являються до евакуаційних виходів, але у звичайних умовах не використовується. Його використання можливе лише у випадку крайньої необхідності при вимушеній евакуації. Досвід засвідчує, що під час вимушеної евакуації люди зазвичай користуються тільки тими виходами, якими вони користувались за нормальних умов, і які їх добре відомі. Тому враховувати запасний вихід при евакуації не треба. На даний час поняття «запасний вихід» з норм виключено.
«Другий вихід» - це по суті «запасний вихід» на зовнішні сходи, що відповідають певним вимогам за конструктивним виконанням. Другий вихід передбачається в тих випадках, коли, як за протяжністю шляхів евакуації, так і за пропускною спроможністю, вистачає одного евакуаційного виходу, але для гарантії безпеки людей потрібно мати ще один. Другий вихід в розрахунках евакуації також не враховується. Враховуючи його ненадійність, норми проектування дозволяють його влаштування лише як виняток. При цьому в залежності від поверховості та призначення будівлі, кількість людей, що евакуюються, обмежується. У громадських будівлях зовнішніми сходами евакуація допускається тільки з приміщень 2-го поверху. В будівлях, пов’язаних для обслуговування учнів та хворих, людей похилого віку зовнішні сходи в якості другого евакуаційного виходу не передбачають.