3.1 Класифікація будинків за висотою.

За умовною висотою будинки класифікують як:

а) малоповерхові – заввишки Н  9 м (зазвичай до 3-х поверхів включно);

б) багатоповерхові – заввишки 9 м  Н  26,5 м (зазвичай до 9-ти поверхів включно);

в) підвищеної поверховості – заввишки 26,5 м  Н  47 м (зазвичай до 16-ти поверхів включно);

г) висотні – заввишки Н  47 м (зазвичай понад 16 поверхів).

Класифікація сходів, сходових клітин

Сходи та сходові клітки, призначені для евакуації людей і проведення пожежно-рятувальних робіт, та зовнішні пожежні драбини, призначені для проведення пожежно-рятувальних робіт, класифікують за типами відповідно до таблиці 5 (ДБН В.1.1-7-2002).

Типи	Планувальні та конструктивні рішення
сходи
С1	внутрішні, що розміщуються в сходових клітках
С2	внутрішні відкриті (без огороджувальних стін)
С3	зовнішні відкриті
звичайні сходові клітки
СК1	з природним освітленням крізь засклені або відкриті прорізи в зовнішніх стінах на кожному поверсі
СК2	з природним освітленням крізь засклені прорізи в покритті
незадимлювані сходові клітки
Н1	із входом до сходової клітки з кожного надземного поверху через зовнішню повітряну зону по відкритих назовні переходах по балконах, лоджіях, галереях та з природним освітленням на кожному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах
Н2	з підпором повітря до сходової клітки в разі пожежі та з природним освітленням на кожному надземному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах
Н3	із входом до сходової клітки на кожному надземному поверсі через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря в разі пожежі та з природним освітленням на кожному поверсі крізь засклені прорізи в зовнішніх стінах
Н4	без природного освітлення, з підпором повітря до сходової клітки у разі пожежі та із входом до сходової клітки на кожному поверсі через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря в разі пожежі

Висоту приміщень від підлоги до стелі громадських бу­динків і житлових приміщень санаторіїв варто приймати не менше 3 м, а житлових приміщень в інших громадських будин­ках - за будівельними нормами для житлових будинків.

В окремих приміщеннях допоміжного призначення і ко­ридорах допускається зменшити висоту, але вона повинна бути не менше 1,9 м.

Висоту приміщень у громадських будинках загальною місткістю до 40 чол., а для підприємств роздрібної торгівлі тор­говою площею до 250 м - допускається приймати за висотою приміщень житлових будинків.

У приміщеннях з похилою стелею висота приміщення в будь-якій його частині повинна бути не менше 2,5 м.

Висота технічних поверхів у місцях проходу обслуговую­чого персоналу до низу виступаючих конструкцій повинна бу­ти не менше 1,8 м. При проектуванні технічного поверху, при­значеного для розміщення тільки інженерних мереж із трубо­проводами та ізоляцією трубопроводів з негорючих матеріалів, висота від підлоги до стелі може бути не менше 1,6 м.

Перелік приміщень громадських будинків, що допус­кається розміщати в підвальних поверхах:

1. Бойлерні, насосні водопроводів і каналізації, камери вен­тиляційні і кондиціонування повітря, вузли керування й інші приміщення для установки і керування інженерним і техно­логічним устаткуванням будинків, машинне відділення ліфтів.

2. Вестибюль, при влаштуванні виходу з нього назовні через перший поверх, гардеробні.

3. Комори і складські приміщення (крім приміщень для збереження легкозаймистих і горючих рідин).

4. Приміщення магазинів продовольчих товарів, магазинів непродовольчих товарів торговою площею не більше 400 м² (за винятком магазинів і відділів із продажу легкозаймистих ма­теріалів, горючих рідин), приміщення прийому склопосуду.

5. Підприємства громадського харчування.

6. Санітарні пропускники.

7. Кімнати прасування і чищення одягу.

8. Лабораторії та аудиторії для вивчення спецпредметів зі спеціальним устаткуванням.

9. Майстерні (крім навчальних і лікувально-профілак­тичних установ).

10. Комплексні приймальні пункти побутового обслуго­вування.

11. Радіовузли, кінофотолабораторії.

12. Тири для кульової стрільби, спортивні зали.

13. Книгосховища, архівосховища.

14. Кінотеатри, кінозали з кількістю місць до 300, виставочні зали.

15. Зали ігрових автоматів, приміщення для настільних ігор (з числом одноразових відвідувачів у кожному відсіку не більше 100 чол.), при цьому варто передбачати опорядження стін і стель з негорючих матеріалів.

16. Трюм сцени.

17. Дискотеки на 50 пар танцюючих.

18. Приміщення для збору та упакування макулатури.

19. Камери схову багажу.

Перелік приміщень громадських будинків, що допус­кається розміщати в цокольних поверхах:

1. Усі приміщення, розміщення яких допускається в підвалах.

2. Бюро перепусток, довідкові, реєстратури, ощадні каси.

3. Службові і конторські приміщення.

4. Басейни, криті ковзанки.

5. Приміщення копіювально-множувальних служб.

6. Реєстраційні зали.

7. Лазні сухого жару.

8. Лабораторії з готування радонових і сірководневих вод У водолікарнях.

У кожному відсіку підвальних чи цокольних поверхів (за­глиблених більш ніж на 0,5 м) повинно бути не менше двох люків чи вікон шириною 0,9 м і висотою 1,2 м. Площа відсіку повинна бути не більше 700 м².

Вентиляційні камери, насосні, машинні відділення холо­дильних установок, теплові пункти не слід розташовувати суміжно, над і під глядацькими і репетиційними залами, сце­нами, приміщеннями з перебуванням дітей, навчальними при­міщеннями, житловими приміщеннями, розміщеними в гро­мадських будинках.

Три поверхові будинки дитячих дошкільних установ по­винні бути не нижче II ступеня вогнестійкості, незалежно від числа місць у будинку. Будинки спеціалізованих дошкільних установ, незалежно від числа місць, варто проектувати не ниж­че II ступеня вогнестійкості і висотою не більш двох поверхів. Прибудовані прогулянкові веранди дитячих дошкільних уста­нов з кількістю місць більше 50 варто проектувати того ж сту­пеня вогнестійкості, що й основна будівля. На 4-му поверсі будівель шкіл і навчальних корпусів шкіл-інтернатів не слід розміщати приміщення для перших класів, а інших навчальних приміщень не більше 25 %. Будівлі спеціалізованих шкіл і шкіл-інтернатів повинні бути не вище трьох поверхів.

У школах-інтернатах спальні приміщення повинні бути розміщені в блоках чи частинах будівлі, відділених від інших приміщень протипожежними стінами чи перегородками.

Палатні відділення дитячих лікарень і корпусів варто роз­міщати не вище п'ятого поверху, палати для дітей не старше семи років і дитячі психіатричні відділення - не вище другого поверху.

Допускається розміщати палати для дітей віком до семи років не вище п'ятого поверху за умови улаштування проти-димного захисту шляхів евакуації і пристроїв автоматичного пожежогасіння.

Лікувальні корпуси психіатричних лікарень і диспансерів повинні бути не нижче III ступеня вогнестійкості.

Приміщення лікувальних, амбулаторно-поліклінічних ус­танов і аптек при розміщенні їх у будівлях іншого призначення повинні бути відділені від інших приміщень протипожежними стінами 1-го типу і мати самостійний вихід назовні.

Кількість місць у житлових корпусах санаторіїв і установ відпочинку і туризму І і II ступеня вогнестійкості не повинно перевищувати 1000, III ступеня вогнестійкості - 150, Ша, Шб, IV, ІУа і V ступенів вогнестійкості - 50.

Ступінь вогнестійкості спортивних корпусів з місцями для глядачів варто приймати відповідно до сумарної місткості стаціонарних і тимчасових місць для глядачів: Ша і V за чис­лом місць не більше 300, IV - не більш 400, III і Шб - не більш 600,1 і II - не нормується.

У будинках Шб ступеня вогнестійкості з елементами по­криття з дерев'яних конструкцій при стінах, колонах, сходах і пе­рекриттях, що має межі вогнестійкості і поширення вогню, необ­хідні для будинків II ступеня вогнестійкості, місткість одноповер­хового зального приміщення може бути не більш 4 тис. глядачів.

Будівлі критих спортивних споруд Шб ступеня во­гнестійкості при розміщенні на верхньому поверсі тільки до­поміжних приміщень можуть бути двоповерховими, а при стінах, колонах, сходах і перекриттях, що мають межі вогнестійкості по­ширення вогню, необхідні для будинків II ступеня вогнестійкості, висотою до п'яти поверхів.

В усіх випадках допоміжні приміщення повинні бути від­ділені від зального приміщення протипожежними стінами 1-го типу.

Література

Пожарная профилактика в строительстве: Учеб. для пожарно-техн. училищ/ Б.В. Грушевський, Н.Л. Котов, В.И.Сидорук и др.-М.: Стройиздат, 1989, с. 120-125, 158-168

М.М.Кулєшов, Ю.В.Уваров, О.Л.Олійник, В.П.Пустомельник, О.І. Єгурнов Пожежна безпека будівель та споруд. Навч. посібник – Харків, 2004, с. 36-58

М.Я. Ройтман, Противопожарное нормирование в строительстве. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Стройиздат, 1985, с.367-405

ДБН В.1.1-7-2002 "Пожежна безпека об’єктів будівництва", р.2, 4, 5, 6.