
- •Програма та методичні рекомендації з логопедичної практики
- •6.010101 «Дошкільна освіта. Корекційна освіта. Логопедія»
- •7.01010101 «Дошкільна освіта. Корекційна освіта. Логопедія»
- •6.010101 «Дошкільна освіта. Корекційна освіта. Логопедія»
- •7.010101 «Дошкільна освіта. Корекційна освіта. Логопедія»
- •Мета практики
- •Завдання практики
- •Основнi завдання логопедичної практики.
- •Органiзацiя та змiст основних етапiв практики.
Мета практики
Практична мета:
Розширити, поглибити і закріпити теоретичні й прикладні знання студентів із дисциплін, які вони прослухали під час навчання в університеті.
Сформувати у студентів навички самостійної практичної діяльності із застосуванням засвоєних теоретичних знань.
Навчальна мета:
Розширити обсяг знань із засвоєних теоретичних предметів.
Опанувати методику застосування теоретичних постулатів на практиці
Виховна мета:
Сформувати відповідальність студентів при вступі до нового колективу; акцентувати увагу на тактовній поведінці з колегами.
Виховувати загальнолюдські цінності, прогресивні переконання, соціальну активність та мовленнєву культуру.
Сформувати бажання популяризації своєї спеціальності та засвоєних умінь.
Виховання необхідності контролю за нормативністю та культурою власного мовлення.
Завдання практики
Студенти-практиканти повинні ознайомитися зі специфікою роботи навчального закладу.
Студент повинен оволодіти навичками культури стереотипної поведінки за місцем практики.
Студент повинен сумлінно виконувати покладені на нього обов’язки, набути досвіду роботи за місцем практики на запропонованій йому посаді.
Студент повинен самостійно або за допомогою куратора сформувати та виконати індивідуальні завдання.
Студент повинен вивчити роботу керівника практики, гармонійно включитися у процес роботи колективу за місцем практики.
У результаті проходження практики студенти повинні закріпити та поглибити свої знання у науково-дослідницькій роботі, сфері ділового спілкування.
Основнi завдання логопедичної практики.
1. Поглиблення та закрiпления теоретичних знань з логопедiї та iнших спеціальних дисциплiн.
2. Прищеплення любовi до професії вчителя-логопеда.
3. Формування у студентiв професiйних умiнь та навичок, необхiдних для всебiчного вивчення дiтей з мовленнєвою патологiєю та проведення корекцiйної логопедичної роботи з ними.
4. Закрiплення навичок аналiзу логопедичних занять та ведення рiзної документацiї логопедичного кабiнету дошкiльного навчального закладу.
5. Розвиток iнтересу до науково-дослiдної роботи в галузi логопедiї.
6. Залучення студентiв до пропаганди логопедичних знань серед батькiв та вихователiв, населення.
Органiзацiя та змiст основних етапiв практики.
Головною вимогою при доборi дошкiльної установи слiд вважати високий професiйний рiвень її спецiалiстів, творчу атмосферу в педагогiчному колективi, високу трудову дисциплiну та уважне i доброзичлеве ставлення до дiтей.
Студенти вивчають перспективний план логопедичної роботи, щоб планувати на належному рiвнi i забезпечувати проведення фронтальних занять. Крiм того, студенти знайомляться з роботою медико-психолого-педагогiчної комiсiї та закрiплюють навички складання квалiфiкованої психолого-педагогiчної характеристики на дiтей з мовленнєвою патологiєю.
За весь перiод практики кожен студент повинен всебiчно обстежити 4 дитини з рiзними вадами мовлення, оформити на них iндивiдуальнi картки. Проводити фронтальні, підгрупові та індивідуальні заняття з дiтьми (не менше 8-10 занять).
Для визначення оцiнки проводиться 4 заняття (час їх проведення — з 9 год. до 9 год. 30 хв.).
Пiд час практики студент здiйснює наступну педагогiчну та виховну роботу:
а) готує i проводить разом iз логопедом дошкiльного навчального закладу батькiвськi збори;
б) проводить бесiди з батьками тих дiтей, що були на індивiдуальнiй роботi;
в) здiйснює режимнi моменти дошкiльного закладу; готує разом з музичним працiвником заняття з логоритмiки;
г) консультує вихователiв логопедичних груп з метою логопедизації виховного заняття, присутнiй разом iз логопедом на заняттях вихователя, приймає участь в аналiзi заняття. Кожний студент аналiзує 4 заняття вихователя;
д) готує посiбники, дидактичнi матерiали для логопедичного кабiнету;
є) виступає на педрадах з питань мовленнєвої патологiї.
Пiд час практики студент повинен проаналізувати 10 занять логопеда та iнших студентiв-практикантiв. Аналіз занять, пiдготовка планiв iндивiдуальних занять, конспектiв фронтальнвх занять та виготовлення дидактичното матерiалу для логопедiгчної роботи з дiтьми проводиться з 12.40 до 15.00.
Студент регулярно веде щоденник практики, в якому фiксує дату проведення заняття, склад присутнiх на ньому дiтей та їх мовний дiагноз, мету, тему, змiст i аналiз логопедичного заняття.
На пiдсумковiй конференцiї всi групи студентiв звiтують про виконану пiд час практики роботу, демонструють кращi зразки документацiї та самостiйно виготовленi наочні посiбники i роздатковий дидактичний матерiал.
З аналiзом результатiв практики виступають логопеди, завідуюча дошкільної установи, керiвники-методисти, студенти..
При зарахуваннi неперервної практики керiвник-методист враховує:
- повноту виконання, передбаченого програмою практики, обсягу завдань;
- дисциплiнованiсть студента, його ставлення до роботи;
- уміння застосовувати на практицi теоретичні знання;
- умiння провести обстеження дитини;
- ступiнь самостiйностi у підготовцi всiх видiв корекцiйно-виховної роботи з дiтьми, майстернiсть її проведення;
- якiсть оформлення звiтної докумецтацiї та своєчаснiсть її подачi груповому керiвнику-методисту.
Критерії оцінювання ознайомчої педагогічної практики
90-100 балів ставиться за умови виконання програми практики, якісної підготовки усіх звітних документів з аналітичним їх поданням.
У 80-89 балів оцінюється виконання завдань на високому рівні, проте наявні несуттєві неточності при оформленні документації, недостатньо проявлена творчість і комплексне бачення педагогічних проблем.
65-79 балів ставиться при виконанні завдань практики на середньому рівні з кількома несуттєвими та однією значною помилками.
55-64 бали ставиться, коли при оформленні звітної документації допущено 2-3 значні помилки, які несуттєво змінюють остаточний результат. Не завжди точно визначено структуру виховного заходу та здійснено його аналіз.
50-54 бали ставиться при оформленні звітної документації із значною кількістю помилок, на низькому рівні, що задовольняє мінімальні критерії. Студент має проблеми із здійсненням системного аналізу виховної роботи класного керівника.
35-49 балів вимагає доопрацювання звітної документації.
1-34 бали є незадовільною оцінкою, коли результати практики не зараховуються без права доопрацювання.
Шкала оцінювання: національна та ECTS
Сума балів за всі види навчальної діяльності |
Оцінка ECTS |
Оцінка за національною шкалою |
|
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики |
для заліку |
||
90 – 100 |
А |
відмінно |
зараховано |
80 – 89 |
В |
дуже добре |
|
65 – 79 |
С |
добре |
|
55 – 64 |
D |
задовільно |
|
50 – 54 |
Е |
достатньо |
|
35-49 |
FX |
незадовільно |
не зараховано |
1-34 |
F |
неприйнятно |
не зараховано |
Пiсля завершения практики студент здає методисту документацiю:
1. Щоденник спостережень;
2. Психолого-педагогiчнi характеристики на 4 дiтей-логопатiв;
3. 4 мовнi картки:
4. Перспективнi та iндивiдуальнi щоденнi плани для логопедичної роботи з двома дiтьми; 5 Плани-конспекти фронтальных занять;
5. Звiт про педагогiчну практику