3 Травматизм та професійні захворювання

3.1 Небезпечні і шкідливі виробничі чинники на залізничному транспорті

У виробництві, у тому числі і на залізничному транспорті, існує ряд робіт, які характеризуються підвищеною небезпекою. Для виконання цих робіт потрібно попереднє спеціальне навчання і щорічна перевірка знань працівників з питань охорони праці. Перелік цих робіт визначений Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 30 листопада 1993 р. №123 і доповненнями до нього.

Такі роботи відрізняються наявністю небезпечних і шкідливих виробничих чинників, що визначають специфіку їхнього виконання. У загальному небезпечні і шкідливі чинники по природі дії на людину розділяються на: фізичні, хімічні, біологічні, психофізичні. Найбільш об’ємною є група фізичних чинників, що містить підгрупи, пов’язані з рухом машин і механізмів; наявністю високої напруги; підвищенням чи зниженням температури повітря при виконанні робіт, освітленістю й іншими.

До групи психофізичних чинників, також характерних для робіт на залізничному транспорті, відносять небезпечні і шкідливі виробничі фізичні і нервово-психічні перевантаження.

Залізничний транспорт є такою галуззю господарства, у якій гостро присутня підвищена небезпека праці. Це повною мірою відноситься і до працівників дистанцій сигналізації і зв’язку. Багато робіт виконуються на коліях у безпосередній близькості до рухомого складу. Для виконання ряду технологічних операцій, пов’язаних з обслуговуванням рейкових кіл, світлофорів, стрілочних електроприводів, пристроїв ПОНАБ і інших, характерна підвищена небезпека наїзду рухомого складу. При цьому умови праці найчастіше ускладнюються взаємодією кліматичних чинників, оскільки залізниці працюють цілодобово, в будь-який період року і при будь-якій погоді.

Наприклад, у зимовий час через снігові замети ускладнюються умови пересування, при ожеледі виникає небезпека падіння, одяг погіршує сприйняття звукових сигналів. Робота на відкритому повітрі в сильні морози затрудняє виконання багатьох ручних операцій, що різко збільшує їх тривалість. При цьому можливі обмороження.

На електрифікованих ділянках залізниць для працівників дистанції сигналізації і зв’язку останнім часом через розкрадання мідних з’єднувальних елементів збільшується небезпека поразки електричним струмом при виконанні робіт, пов’язаних з дотиком до елементів кола зворотного тягового струму і рейкам. При несприятливих випадках напруга на рейках може досягати сотень і навіть тисяч вольтів. Крім того, для безстикових колій, коли довжина рейкової петлі складає трохи більше ста метрів, виникає небезпека поразки наведеним у рейках потенціалом при короткому замиканні в тяговій мережі лінії електропостачання.

Наявність небезпечних і шкідливих виробничих факторів вимагає розроблення комплексу заходів для полегшення й оздоровлення умов праці. Розробка цілеспрямованих заходів щодо охорони праці повинна базуватися на об’єктивній оцінці робочих місць чи умов проведення робіт.

При цьому варто враховувати і боротися з тим явищем, що в даний час у країні, у тому числі і на залізничному транспорті, сформувалася колективна зацікавленість у збереженні несприятливих умов праці для одержання різних пільг і компенсацій замість реального поліпшення умов виробництва.

Відповідно до постанови кабінету міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 в усіх галузях господарства країни, у тому числі і на підприємствах залізничного транспорту, була проведена атестація всіх робочих місць за умовами праці. У дистанціях сигналізації і зв’язку для цієї мети були створені постійно діючі комісії з головних фахівців дистанції, працівників відділу кадрів, інженерів служби охорони праці, працівників охорони здоров’я і представників профспілкових організацій. Комісії проводять атестацію всіх робочих місць у дистанції і складають перелік робочих місць, професій і посад з несприятливими умовами праці, визначають несприятливі (небезпечні чи шкідливі) чинники і розробляють комплекси заходів щодо поліпшення умов праці.

У деяких випадках за рекомендацією комісії проводяться спеціальні дослідження умов праці науково-дослідними інститутами по профілю охорони праці. При цьому встановлюється клас умов праці на робочому місці. Всі умови праці розділяються на чотири класи: 1 клас – оптимальні умови праці, які не утримують небезпечних і шкідливих чинників; 2 клас – допустимі умови, при яких небезпечні і шкідливі чинники не мають істотного впливу на виконання робіт; 3 клас – шкідливі умови, що характеризуються наступними формами прояву небезпечних і шкідливих чинників: тимчасові (виявляються періодично), стійкі (діють постійно на організм людини), призводять до професійних захворювань; 4 клас – умови праці небезпечні для життя і здоров’я працівника.

У багатьох випадках на робочому місці виявляється одночасно кілька небезпечних і шкідливих чинників. Так, роботу електрозварювача супроводжують: небезпека поразки електричним струмом, небезпека опіку розплавленим металом, шкідливий вплив газів і випромінювання. Тому клас робочого місця по умовам праці визначається шляхом складання карти умов праці, що у повній формі містить наступні розділи і підрозділи:

1. Оцінка чинника виробничого середовища і трудового процесу. При цьому визначається:

а) наявність на робочому місці шкідливих чинників: хімічні речовини, пил, вібрація, інфразвук і ультразвук, випромінювання і т.д.;

б) мікроклімат робочого місця: температура, вологість, наявність протягів, інфрачервоне випромінювання і т.д. ;

в) атмосферний тиск;

г) біологічні чинники: мікроорганізми, амінокислоти і т.д.;

д) тяжкість праці: динамічна робота, що містить визначення - які м’язи людини працюють, з яким навантаженням і інтенсивністю:

• статичне навантаження;

• робоча поза;

е) напруженість праці:

• увага (ступінь, тривалість зосередження, щільність інформації);

• напруженість аналізаторних функцій (слуху, зору);

• емоційна й інтелектуальна напруга.

2. Гігієнічна оцінка умов праці (фізіологія і психологія праці, ступінь стомлюваності).

3. Атестація робочого місця – установлення класу робочого місця.

4. Аналіз, обґрунтування і рекомендації з поліпшення умов праці на робочому місці.

До карти умов праці на робочому місці додаються різні документи, що встановлюють ступінь прояву небезпечних і шкідливих чинників і дозволяють об’єктивно оцінити тяжкість праці. Основними документами є:

1) Протокол визначення тяжкості і напруженості праці.

2) Протокол виміру метрологічних чинників.

3) Протокол дослідження повітряного середовища.

4) Протокол виміру шуму і вібрації.

5) Фотографія робочого дня.

6) Ескіз (схема) робочого місця.

При виконанні досліджень умов праці на робочому місці використовуються відомі методи дослідження, що підрозділяються на: статистичні, групові, топографічні, монографічні, критеріальні і економічні.

Більшість робочих місць у дистанції сигналізації і зв’язку для їхньої атестації не вимагають проведення спеціальних досліджень із застосуванням перелічених методів. Карта умов праці на робочому місці в цьому випадку не тримає протоколів вимірів і складається за скороченою формою.

Приклад складання карти робочого місця електрозварювальника на зовнішніх роботах приведена в додатку В. Основу цієї карти складає таблиця, що містить вказівку впливаючого небезпечного чи шкідливого чинника, його нормативне і фактичне значення і ступінь шкідливості роботи з результатів прояву даного чинника. У карті умов праці вказується також і розмір доплат у процентному відношенні до заробітної плати як компенсація за несприятливі умови праці і інші пільги. Карта підписується всіма членами атестаційної комісії.

У дистанціях сигналізації і зв’язку до професій зі шкідливими умовами праці відносяться: електро і газозварювальники; кабельники-спайщики, зайняті на роботах по пайці свинцевих кабелів і кабелів з поліхлорвініловою оболонкою; телефоністи міжміського зв’язку, що постійно працюють з мікротелефонною гарнітурою в пунктах цілодобової дії.

Крім того, за результатами оцінки умов праці, комісією, за особистий ризик для життя через небезпеку наїзду рухомого складу електромонтерам і електромеханікам, що обслуговують пристрої СЦБ, зв’язку, ПОНАБ і інші, розташовані в зоні залізничних колій, покладається доплата до заробітної плати (8-12% відповідно до колективного договору). Розмір доплат вказується в карті умов праці на робочому місці.