Заняття № 2

Тема: ХАРАКТЕРИСТИКА СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКОГО ПИСЬМА.

Глаголиця і кирилиця Контрольні питання:

1. Дві старослов’янські азбуки, їх походження.

2. Старослов’янські пам’ятки писемності.

3. Фонетичне значення й особливості правопису букв слов’янських азбук.

4. Числове значення букв старослов’янських азбук.

5. Діакритичні (розрізнювальні) знаки.

6. Письмо у слов’ян до Костянтина і Мефодія.

Завдання для підготовки до заняття:

1. Ознайомтесь зі змістом відповідних параграфів одного з підручників зі старослов’янської мови.

2. Дайте відповіді на питання для самоперевірки.

3. Вивчіть напам’ять кирилицю, звукове і позначення її літер.

4. Виконайте вправи до розділу “Дві азбуки: кирилиця і глаголиця” на с. 10-15 Збірника вправ О. І. Лейти, В. І. Гончарова.

Питання для самоперевірки:

1. З’ясуйте історію перших слов’янських азбук — глаголиці і кирилиці:

• обґрунтуйте історичну першість глаголиці;

• назвіть (не обминаючи спірних положень) джерела глаголиці і кирилиці;

• як у фаховій літературі розв’язується питання про авторство глаголиці і кирилиці?

• Зіставте глаголицю і кирилицю, визначте спільні і відмінні риси їх, скажіть, яка азбука більш зручна для письма і читання.

2. Схарактеризуйте найважливіші старослов’янські пам’ятки писемності:

• розкажіть про найдавніші глаголичні пам’ятки, опишіть їх зміст, хронологічні межі, видання та місце зберігання;

• проаналізуйте кириличні пам’ятки: графіті, мінеї, збірки євангельських і апостольських читань тощо;

• назвіть інші слов’янські пам’ятки, які мають важливе значення для вивчення старослов’янської мови.

3. Дайте повну характеристику кирилиці:

• зіставте кирилицю з візантійським унціалом ІХ-Х ст., назвіть букви, які позначали специфічні слов’янські азбуки;

• поясніть звукове значення кириличних букв, назвіть звуки, які позначалися в кирилиці двома буквами і лігатурами, та звуки, що позначались дублетними буквами;

• укажіть цифрове значення кириличних букв у зіставленні з глаголицею. Чому ряд кириличних букв не мали цифрового значення?

• подумайте, у яких народів нині писемність побудована на основі кирилиці.

4. Назвіть і схарактеризуйте найпоширеніші у старослов’янських пам’ятках діакритичні знаки.

5. З’ясуйте вживання розділових знаків у старослов’янських літописах.

Заняття № 3

Тема: Звукова система старослов’янської мови

Кирило-мефодіївської доби (друга половина іх ст.) Контрольні питання:

1. Фонетична структура складу.

2. Система голосних.

3. Система приголосних.

Завдання для підготовки до заняття:

1. Ознайомтесь зі змістом відповідних параграфів одного з підручників зі старослов’янської мови.

2. Дайте відповіді на питання для самоперевірки.

3. Виконайте вправи № 1, 8 (с. 16-17); № 6, 11, 18 (с. 18-20); № 12, 22 (с. 22-24) зі Збірника вправ і практичних занять О.І.Леути, В.І.Гончарова (К., 2004).

Питання для самоперевірки:

1. Схарактеризуйте голосні звуки старослов’янської мови:

а) за місцем і ступенем творення (накресліть таблицю фізіологічної класифікації голосних);

б) за тривалістю (назвіть довгі, короткі і зредуковані голосні);

в) за участю носа (назвіть носові голосні);

г) за участю губ (назвіть лабіалізовані голосні).

2. 3’ясуйте, які приголосні – тверді, м’які чи напівм’які – знаходилися перед голосними переднього ряду та перед голосними непереднього ряду.

3. Назвіть ті голосні старослов’янської мови, які наявні в етимологічно споріднених словах інших слов’янських мов, зокрема української і російської, і ті, які докорінно змінили свою функціональну суть.

4. Подайте характеристику зредукованих голосних звуків:

а) назвіть уживані в лінгвістичній літературі терміни на позначення звуків Ú, Ü;

6) з’ясуйте сильну і слабку позицію Ú, Ü; поясніть, чим зумовлюється зміна позиції зредукованих у споріднених словах або в різних формах того самого слова;

в) назвіть, у яких фонетичних позиціях голосні Ú, Ü переходили в зредуковані Û, È;

г) з’ясуйте сильну і слабку позицію зредукованих Û, È.

5. Схарактеризуйте носові голосні старослов’янської. мови. Хто з учених-славістів першим відкрив носове звучання старослов’янських юсів?

6. Схарактеризуйте голосний, що позначався літерою h.

7. Скажіть, які голосні старослов’янської мови не могли стояти на початку слова. 3’ясуйте особливості вживання протетичних (приставних) в, j.

8. Наведіть класифікацію приголосних старослов’янської мови:

а) за місцем і способом творення;

б) за участю шуму і голосу;

в) за твердістю і м’якістю (назвіть постійно тверді і постійно м’які приголосні звуки).

9. Схарактеризуйте приголосний звук ф.

10. Зіставте приголосні звуки старослов’янської мови з відповідними звуками української і російської мов. Відзначте спільні й відмінні риси.

11. 3’ясуйте особливості фонетичної структури окладу старослов’янської мови другої половини ІХ ст.:

а) поясніть, у чому полягає суть закону відкритого складу (висхідної звучності);

б) укажіть типи сполучень приголосних у межах окладу;

в) розкажіть про складотворчі сонорні приголосні р, л та графічне позначення їх у старослов’янських пам’ятках; зазначте, яким звукам української і російської мов відповідають складотворні плавні р, л старослов’янської мови;

г) назвіть старослов’янські префікси-прийменники, які не маля в кінці зредукованого Ú; поясніть будову окладу.

д) сформулюйте закон складового сингармонізму.