Завдання 1.

Термін «публічна служба» є відносно новим для нашої краї­ни: до останнього часу в українському законодавстві застосо­вується передусім термін «державна служба». З'ясуйте сутність публічної служби у країнах Німеччини, Великобританії, а також в Україні. Відповідь оформіть у вигляді порівняльної таблиці.

Завдання 2.

Охарактеризуйте систему кар’єри та систему посад публічної служби. Яка система притаманна для більшості країн-членів Європейського Союзу? Поясніть чому?

Завдання 3.

За змістом правового статусу усіх публічних службовців поділяють на функціонерів та нефункціонерівю. Поясніть в чому відмінність статусу функціонера у Франції, Бельгії, Іспанії, Греції від статусу функціонера Німеччини та Люксембурга.

Питання та завдання для самоперевірки:

1. В теорії адміністративно - державного управління якої країни був розроблений термін «публічна адміністрація». Які існують інтерпретації розуміння цього терміну?

2. Назвіть принципи діяльності публічної адміністрації.

3.Чи може публічна служба здійснюватись працівниками усіх організацій публічного сектора:

4. Визначте правовий статус публічних службовців.

5. Які ознаки є характерним для статусу функціонера?

6. На які групи (категорії) за характером виконуваних функцій поділяють публічних службовців?

7. Яка найпоширеніша процедура набору на публічну службу в європейських країнах

8. Визначте підстави припинення публічної служби.

9.Поясніть функціонування та значення «електронного уряду» європейських країн.

Тема 4. Діяльність публічної адміністрації

Практичне заняття 4. Діяльність публічної адміністрації

1. Загальна характеристика форм діяльності публічної адміністрації.

2. Адміністративні акти та їх трактування в праві різних держав.

3. Адміністративні договори.

4. Адміністративний розсуд.

5. Процедури діяльності публічної адміністрації.

Основні теоретичні відомості:

Діяльність публічної адміністрації регулюється нормами, які в багатьох правових доктринах називають адміністративно- процедурними.

Загальне уявлення про форми діяльності публічної ад­міністрації дає їх класифікація за окремими критеріями:

• За цілеспрямованістю форми поділяють на внутрішні (забезпечують відносини в межах системи публічної адміністра­ції) та зовнішні (забезпечують відносини органів публічної ад­міністрації з приватними особами). В адміністративному праві країн англо-американської правової системи основний акцент робиться на висвітленні зовнішніх форм, в краї­нах континентальної правової системи розглядаються також і внутрішні форми.

• За способом вираження виділяють письмові, усні (наприклад, вимога по­жежного інспектора перенести вогнегасник у відповідне місце) та конклюдентні (дії поліції по усуненню транспорт­них засобів з місця пригоди).

• За способом прийняття відповідної форми виділяють акти (приймає в односторонньому порядку орган публічної ад­міністрації) та договори (приймають внаслідок двосторонньо­го чи багатостороннього узгодження волі органу публічної ад­міністрації та інших осіб).

У державах, що належать до англо-американської правової системи немає поділу договорів на публічні та приватні. В державах континентальної пра­вової системи, вважається, що органи публічної адміністрації укладають договори двох основних видів — приватно-правові та публічно-правові.

Діяльність органів публічної адміністрації здійснюється на підставі принципу: «дозволено лише те, що прямо передбаче­но законом».Діяти адміністративному органу на власний розсуд дозволено спеціальною Рекомендацією II (80) 2 «Щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративни­ми органами» прийняту Комітетом Міністрів Ради Європи.

Під терміном «адміністративні вказівки» треба розуміти інс­трукції, які адміністративний орган адресує до посадових осіб адміністрації щодо адміністративної процедури та забезпечення послідовності в адміністративних діях шляхом вказівки про те, якої практики треба дотримуватись у справах, близьким за своїм характером.

Основні поняття: адміністративний акт, дого­вори, розсуд, вказівки.

Джерела: [13]; [15]; [26]; [30]; [32].