
- •Розділ 1. Експертиза об’єктів промислової власності: заявки на винаходи і корисні моделі
- •1. Експертиза заявки на винахід (корисну модель) відповідно до національного законодавства
- •1.1. Загальні положення. Історія виникнення й основні етапи експертизи винаходів. Поняття експертизи і її роль у прискоренні науково-технічного прогресу, її основні етапи
- •2. Теоретичні основи експертизи
- •2.1. Діалектичний метод і логіка в теорії і практиці експертизи винаходів
- •2.1.1. Абстрактне мислення, як процес пізнання
- •2.2. Форми абстрактного мислення
- •2.2.1. Поняття, як одна з основних форм мислення
- •2.2.1.1. Поняття «об'єкт»
- •2.2.1.2. Поняття "ознака об’єкта", "суттєві і несуттєві ознаки", "критерій суттєвості ознак"
- •2.2.1.3. Зміст і обсяг понять та їх взаємозв'язок
- •2.2.1.4. Види понять, відношення між поняттями і логічні операції над ними
- •2.2.1.5. Логічні операції над поняттями
- •2.2.1.6. Поняття «винахід»
- •2.2.2. Судження
- •2.2.3. Умовивід, як форма мислення і його застосування в експертизі винаходів та корисних моделей
- •2.2.3.1. Дедуктивний умовивід і його структура
- •2.2.3.2. Індуктивний умовивід
- •2.2.3.3. Умовивід за аналогією
- •2.3. Закони формальної логіки та їх застосування в експертизі винаходів
- •2.3.1. Закон тотожності
- •2.3.2. Закон несуперечності
- •2.3.3. Закон виключеного третього
- •2.3.4. Закон достатньої підстави
- •2.3.5. Межі застосування законів і методів формальної логіки в експертизі винаходів
- •3. Виявлення винаходів
- •3.1. Теоретичні основи виявлення винаходів. Основні поняття
- •3.1.1. Задача, технічний результат і споживчі властивості об’єкта винаходу (корисної моделі)
- •3.1.2. Об'єкт і технічне рішення
- •3.1.3. Суттєві ознаки винаходу (технічного рішення)
- •3.1.4. Загальні і часткові суттєві ознаки
- •3.1.4.1. Особливі випадки формулювання суттєвих ознак. Функціональні ознаки
- •3.1.4.2. Альтернативні ознаки
- •3.1.4.3. Математичні вирази
- •3.2. Логічні прийоми, які вживають під час виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.3. Об'єкти винаходів (корисних моделей) і ознаки, які їх характеризують
- •3.3.1. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «пристрій»
- •3.3.2. Об'єкт винаходу (корисної моделі) – «речовина»
- •3.3.3. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин»
- •3.3.4. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «спосіб»
- •3.3.5. Нове застосування відомого продукту або способу
- •3.4. Методика виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.4.1. Визначення задачі, на розв'язання якої направлено винахід (корисну модель), і шляхи її розв'язання
- •3.4.2. Визначення об’єкта винаходу і ознак технічного рішення
- •3.4.3. Визначення аналогів і вибір прототипу
- •3.4.4. Вибір обсягу винаходу і його масштабу
- •4. Формула винаходу (корисної моделі)
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Призначення формули винаходу (корисної моделі)
- •4.3. Вимоги до формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4. Структура формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4.1. Структура окремого пункту формули
- •4.4.1.1. Структура багатоланкової формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5. Методика складання формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5.1. Основні етапи складання формули
- •4.5.2. Формули винаходів (корисних моделей), що відносяться до різних об'єктів. Їх особливості
- •4.5.3. Спеціальні види формул
- •4.5.4. Формула корисної моделі
- •4.6. Аналіз деяких помилок, що поширені у формулах винаходів (корисних моделей)
- •4.7. Теорія еквівалентів. Основні положення
- •4.8. Роль формули винаходу при встановленні факту його використання
- •5. Заявка на винахід (корисну модель)
- •5.1. Теоретичні основи побудови доказів у експертизі винаходів
- •5.1.1. Загальна структура доказу
- •5.1.2. Види доказів
- •5.1.3. Прямий доказ як основна форма, яку використовують в практиці експертизи винаходів
- •5.1.4. Правила доказу по відношенню до тези
- •5.1.5. Правила доказу по відношенню до аргументів
- •5.2. Загальні вимоги до заявки на винахід (корисну модель) та її склад
- •5.2.1. Склад документів заявки
- •5.2.2. Вимоги до основних документів заявки на винахід
- •5.2.3. Заява на видачу патенту
- •5.2.4. Опис до заявки на винахід (корисну модель). Загальні відомості
- •5.2.5. Реферат
- •5.2.6. Вимоги до додаткових документів заявки
- •5.3. Застосування логічного доказу в практиці оформлення заявок на винаходи (корисні моделі)
- •5.3.1. Опис заявки на винахід (корисну модель) як доказ тези заявника
- •5.3.2. Логічний зв'язок деяких розділів опису з формулою винаходу
- •5.3.3. Логічний зв'язок опису заявки з результатами виявлення об’єкта винаходу
- •5.3.4. Особливості складання опису на деякі з об'єктів винаходів
- •5.3.4.1.Особливості опису на речовину
- •5.3.4.2. Особливості описів способів і пристроїв в радіотехніці та електроніці
- •5.3.4.3. Особливості описів винаходів, що відносяться до нового застосування відомого об’єкта
- •5.3.4.4. Особливості опису на різнорідні об'єкти
- •5.3.4.5. Особливості описів, що відносяться до мікробіологічних об'єктів
- •5.3.4.6. Особливості опису, що стосується штаму мікроорганізму
- •5.4. Єдність винаходу
- •6. Експертиза заявок на винаходи та корисні моделі в Державній установі України
- •6.1. Органи державної експертизи винаходів та корисних моделей в Україні
- •6.1.1. Держдепартамент
- •6.1.2. Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (далі – Укрпатент)
- •6.1.3. Апеляційна палата, її завдання та функції
- •6.2. Скорочений зміст головних нормативних актів, за якими проводять експертизу заявок на винаходи та корисні моделі
- •6.3. Порядок подання і проходження заявок на винаходи та корисні моделі в Укрпатенті
- •6.3.1. Подання заявки на винахід (корисну модель)
- •6.3.2. Попередній розгляд заявки
- •6.3.3. Встановлення дати подання заявки
- •6.3.4. Формальна експертиза заявки на винахід (км)
- •6.3.4.1. Перевірка заявки на відповідність вимозі єдності винаходу (км)
- •6.3.4.2. Встановлення пріоритету
- •6.3.4.3. Завершення формальної експертизи. Вихідні документи
- •6.3.4.4. Публікація відомостей про заявку на винахід та відомостей про патент на корисну модель. Тимчасова правова охорона заявки на винахід
- •6.3.4.5. Оскарження рішення за заявкою на винахід (км),
- •6.3.5. Кваліфікаційна експертиза заявки на винахід
- •6.3.5.1. Перевірка формули винаходу
- •6.3.5.2.Промислова придатність винаходу
- •6.3.5.3. Новизна
- •6.3.5.4. Винахідницький рівень
- •6.4. Оскарження рішення за заявкою на винахід , а також порядок визнання патенту на винахід (км) недійсним
- •6.5. Експертиза на відповідність умовам патентоздатності
- •6.6. Правила листування заявника з експертизою Укрпатенту
- •6.6.1. Загальні вимоги до листування
- •6.6.2. Загальна схема відповіді заявника
- •7. Міжнародна заявка на винахід відповідно до Договору про патентну кооперацію (рст)
- •7.1. Договір про патентну кооперацію
- •7.1.1. Мета та історія створення Договору
- •7.1.2. Терміни і визначення
- •7.2. Міжнародна фаза
- •7.2.1. Порядок оформлення і подачі міжнародної заявки
- •7.2.2. Загальні вимоги до міжнародної заявки
- •7.2.3. Структура заявочних документів
- •7.2.4. Єдність винаходу
- •7.2.5. Конфіденційний характер міжнародної заявки
- •7.2.6. Міжнародний пошук і публікація
- •7.2.7. Міжнародна попередня експертиза
- •7.2.8. Укрпатент - як одержуюче відомство
- •7.3. Національна фаза
- •7.3.1. Входження Міжнародної заявки в національну фазу
- •7.3.2. Експертиза міжнародної заявки в Україні
- •7.3.3. Пріоритетний документ
- •1. Умови надання правової охорони
- •1.1. Визначення та обсяг правової охорони
- •1.2. Види позначень, які можуть бути об‘єктом знака
- •1.3. Вимоги до позначення, яке заявляється на реєстрацію як знак
- •1.4. Принципи надання правової охорони
- •2. Підстави для відмови в наданні правової охорони встановлені статтею 6 Закону
- •3. Набуття права інтелектуальної власності на знак
- •3.1. Вимоги до заявки на знак для товарів і послуг
- •3.2. Оформлення документів заявки
- •3.3. Заява про реєстрацію знака
- •3.4. Встановлення пріорітету
- •3.5. Складання переліку товарів і/або послуг
- •3.6. Підпис
- •3.7. Вимоги до інших документів заявки
- •3.7.1. Документ про сплату збору
- •3.7.2. Документ про пріоритет
- •3.7.3. Документ про повноваження
- •3.8. Подання заявки
- •4. Експертиза заявки
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Задачі формальної експертизи
- •4.3. Порядок установлення дати подання заявки
- •4.4. Встановлення пріоритету
- •4.5. Перевірка документів заявки на відповідність встановленим вимогам
- •4.6. Процедура поділу заявки
- •4.7. Задачі кваліфікаційної експертизи
- •4.8. Набуття розрізняльної здатності
- •4.9. Підстави для відмови в реєстрації знака
- •4.10. Прізвища в знаках для товарів і послуг
- •4.11. Перевірка на тотожність і схожість позначень
- •1) При визначенні звукової схожості застосовуються основи такого розділу мовознавства як фонетика.
- •2) Візуальна (графічна) схожість визначається на підставі, зокрема, наступних ознак:
- •4.12. Експертиза етикеток
- •4.13. Визначення спорідненості товарів або послуг
- •4.14. Повідомлення про надання додаткових матеріалів
- •4.15. Складання висновку
- •4.16. Рішення про реєстрацію знака і рішення про відмову в реєстрації знака
- •4.17. Порядок розгляду заперечення проти заявки
- •4.18. Ведення листування із заявником
- •4.19. Ведення листування із представником
- •4.20. Порядок участі заявника при розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи
- •4.21. Продовження та поновлення пропущених строків
- •1) Продовження строків
- •2). Поновлення пропущених строків
- •4.22. Надання додаткових матеріалів
- •4.23. Експертиза знаків, які мають міжнародну реєстрацію
- •4.24. Подання заявки на міжнародну реєстрацію знака згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до цієї угоди
- •5. Експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару
- •5.1. Визначення та види географічних зазначень
- •5.2. Просте зазначення походження товару
- •5.3. Кваліфіковані зазначення походження товарів
- •5.4. Умови надання правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товарів
- •1) Найменуванню місця походження товарів надається правова охорона за умови, що:
- •2) Правова охорона надається географічному зазначенню походження товару, якщо:
- •5.5. Підстави для відмови в наданні правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару
- •5.6. Право на використання зареєстрованого найменування місця походження або географічного зазначення походження товару
- •5.7. Набуття права інтелектуальної власності на кваліфіковане зазначення походження товару
- •5.7.1. Суб‘єкти права
- •5.7.2. Заявка на реєстрацію
- •5.7.3. Вимоги до заявки
- •5.7.4. Заява про реєстрацію
- •5.7.5. Підпис заявника
- •5.7.6. Вимоги до інших документів заявки
- •5.7.7. Подання та попередній розгляд заявки та документів, що додаються до неї
- •5.7.8. Експертиза заявки на відповідність встановленим вимогам
- •5.7.9. Експертиза заявки на реєстрацію кзп товару
- •5.7.10 Експертиза заявки на реєстрацію права на використання вже зареєстрованого кзп товару
- •5.7.11. Експертизи заявки на реєстрацію кзп товару та/або права на використання кзп товару, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі
- •5.7.12. Публікація відомостей про заявку
- •5.7.13. Заперечення проти реєстрації кзп товару та/або права на його використання
- •5.7.14. Експертний висновок
- •6. Набуття права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування
4.10. Прізвища в знаках для товарів і послуг
Право на ім'я – одне з основоположних прав людини. Про це мовиться в Міжнародному пакті про цивільні і політичні права 1966 року, в Конвенції про права дитини 1989 року, в Американській конвенції про права людини 1969 року.
Практично у всіх країнах законодавство дозволяє використовувати знаки для товарів і послуг, які відтворюють прізвища (імена, псевдоніми) відомих осіб, виключно за їх згодою.
Відома особа дозволяє використання свого прізвища в комерційних цілях, оскільки вона зацікавлена в отриманні роялті і, крім того, сподівається, що реклама товарів з його прізвищем сприятиме зміцненню доброї репутації прізвища і тим самим його охороні.
Використання в знаках прізвищ відомих осіб або популярних імен допомагає з мінімальними витратами виділити продукцію на ринку серед продукції конкурентів і збільшити тим самим об'єм продажу продукції. Використання прізвищ відомих осіб або популярних імен дозволяє дрібним фірмам конкурувати з компаніями, які здатні вкладати значні суми в рекламу.
Наприклад, в 1928 р. У. Діснеєм був вигаданий персонаж з ім‘ям Мікки Маус. За подальші роки цей персонаж набув надзвичайної популярності і ім'я Мікки Мауса використовувалося більш ніж з 50-ю тис. найменуваннями товарів. Право на використання імені Мікки Мауса сьогодні мають більше 200 підприємців в багатьох країнах світу.
Порушення прав відомих осіб на прізвище (ім‘я, псевдонім) або порушення прав власників авторського права на використання популярних імен може кваліфікуватися як порушення прав на знаки, як недобросовісна конкуренція, оманливе походження товарів, введення в оману споживачів і т.п.
Наприклад, не може бути зареєстровано в Україні на ім‘я іноземного заявника відносно товару – “вина” позначення, що відтворює прізвище відомого в Україні винороба Таїрова, тому що це прізвище стійко асоціюється тільки з українським виноробством і використання у позначенні знака цього прізвища іноземним заявником буде вводити в оману відносно походження товару.
В Україні право фізичної особи на ім‘я, під яким фізична особа набуває прав та обов‘язків, встановлено Цивільним кодексом України.
Крім того, права відомих в Україні осіб на прізвище, ім‘я, псевдоніми та похідні від них охороняються Законом України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (далі - Закон). Зокрема, відповідно до пункту 4 статті 6 не реєструються як знаки позначення, які відтворюють прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди. Також цим пунктом статті 6 Закону встановлено, що не реєструються як знаки позначення, які відтворюють, зокрема персонажі з відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва без згоди власників авторського права або їх правонаступників.
При проведенні експертизи ступінь відомості в Україні тієї або іншої фізичної особи пропонується визначати за наступними критеріями:
а) Популярність в професійних областях, наприклад, в науці, у живопису, літературі тощо.
б) Популярність серед населення. До цієї категорії відносяться відомі в Україні спортсмени, діячі шоу-бізнесу, релігійні діячі і т.д., чиї імена відомі більшості "середнього прошарку” населення і стійко асоціюються з Україною, українською культурою, мистецтвом, спортом тощо.
в) Популярність в політиці. До цієї категорії відносяться відомі в Україні політологи, партійні діячі тощо.
г) Популярності в економіці (бізнесмени і менеджери) тощо.
Як доказ тверджень, що стосуються відомості особи, є відомості не тільки про існування самої особи, як такої, але й про асоціацію його прізвища з вироблюваними за його участю товарами або послугами. При цьому відомості про якість продукції не можуть бути визнані переконливими ані при доказі відомості власне особи, ані при доказі оманливості знака.
Під час експертизи позначень, що складаються з прізвищ (імен, псевдонімів і похідних від них) відомих в Україні осіб або позначень, що містять у своєму складі такі прізвища, використовується інформація, що міститься в енциклопедіях, довідниках і інших словниках, у тому числі у словниках імен і прізвищ, іменних телефонних довідниках, мережі Інтернет тощо.
Наприклад, як пошуковий інструмент при проведенні експертизи може використовуватися інформація довідників, таких як довідник “Відкрита Україна”, Біографії видатних громадян України (http://www.ukrlider.org/about.htm), Біографічний довідник “100 видатних імен України (http”://www.ukrop.com/ua/encyclopaedia/100names/), Серія “Спеціальні довідники Еліта України XX ст.”, Національний реєстр особових архівних фондів, 2001, Щорічник ShowBiz 2004 (www.showbiz.com.ua) тощо.
Під час експертизи позначень, що складаються з україномовних або будь-яких іноземних прізвищ, перевіряється також, чи не співпадає таке прізвище з позначенням, що є описовим щодо товарів і послуг, загальноприйнятим символом або терміном, або з якими-небудь іншими позначеннями, які відповідно до Закону не можуть бути зареєстровані відносно певних товарів і/або послуг.
Приклади позначень з використанням таких прізвищ:
Гребінка - для гребінців;
Сковорода - для сковорідок;
Кравець - для послуг ательє з пошиття одягу;
Гармата – для гармат;
Подорож - для послуг з організації подорожей;
Stein (камінь, нім.) - для неметалічних будівельних матеріалів;
Miller – (мірошник, нім.) - для млинарських робот);
Om – загальновживаний символ і т.п.
Такі позначення не можуть бути зареєстровані навіть за наявності згоди їх власника. Правова охорона таким позначенням може бути надана, якщо надані заявником матеріали підтверджують те, що позначення, заявлене як прізвище, і яке є описовим, до дати подання заявки сприймалося споживачем як позначення товарів виробника або особи, що надає послуги.
Як доказ можуть бути надані відомості щодо тривалості використання, результати опитування споживачів, письмові підтвердження фахівців, дані про об'єми продаж, відомості щодо рекламування тощо, які підтверджують, що споживач сприймає заявлене позначення як позначення товарів виробника. Наявність зображувального елемента в такому позначенні може збільшити його розрізняльну здатність, зменшуючи вплив такого прізвища.
Якщо позначення, що складається з прізвища, має смислове словарне значення, яке відповідно до Закону не може слугувати перешкодою для реєстрації знака відносно заявлених товарів і послуг, наприклад не є описовим, таке позначення може бути зареєстровано.
Наприклад, може бути надана правова охорона таким позначенням, що є прізвищами: “Гармата” – відносно музичного інструменту – “барабани”, або “Забава” – відносно послуги – “влаштовування лотерей” тощо.
Доцільно розглянути практику інших країн щодо реєстрації позначень, які відтворюють прізвища:
Росія:
Відповідно до абз. 1, 5 п. 2 ст. 7 Закону не реєструються як знаки позначення, що відтворюють прізвища, псевдоніми відомих осіб і похідні від них без згоди таких осіб, їх спадкоємців, відповідного компетентного органу, якщо ці позначення є надбанням історії і культури Російської Федерації.
Позначення, що відтворюють інші прізвища, псевдоніми (далі - прізвища), можуть бути зареєстровані як знаки, якщо позначення, що складається з прізвища або включає прізвище, має розрізняльну здатність і не вводить в оману споживача щодо виробника.
Франція:
Відповідно до закону Франції про знаки для товарів і послуг 1957 р. правова охорона надавалася прізвищам, якщо вони були заявлені в особливій формі, яка характеризується оригінальним зображенням з метою запобігання змішування прізвищ і гарантування невід'ємного права особи використовувати своє прізвище як знак. Згідно з статтею 2 Закону 1964 р. реєстрація прізвища як знака не перешкоджає пізніше однофамільцю використовувати своє прізвище. При цьому законом встановлені обмеження: таке використання допускається в тих випадках, коли воно не нанесе збитків власнику знака. Якщо підприємець, що почав діяти на ринку пізніше, і діє добросовісно, то суди піддають його діяльність регламентації, яка характеризуються вимогою додання до знака імені, дати відкриття підприємства або будь-якого іншого розрізняльного елемента.
Канада:
Відповідно до закону Канади про знаки для товарів і послуг позначення, що складаються виключно з прізвища особи, що живе, або з прізвища померлого, протягом 30 років до дати подання заявки, не реєструються.
Швеція:
Прізвища не реєструються відомством, якщо заявник не надасть доказів того, що він має право на заявлене прізвище. Проте, прізвищам давно померлих осіб може бути надана правова охорона.
Великобританія:
Відповідно до Закону Великобританії про знаки для товарів і послуг імена і підписи можуть бути зареєстровані, якщо вони мають розрізняльну здатність.
США:
Відповідно до Закону США про знаки для товарів і послуг не може бути відмовлено в реєстрації позначенню, якщо товари заявника відрізняються від товарів інших осіб, окрім якщо: знак відтворює або містить у своєму складі ім'я, портрет або підпис, схожий з ім'ям, портретом або підписом особи, яка живе в даний час, крім випадків, коли це робиться з його дозволу, або імені, підпису або портрета померлого президента США протягом життя його вдови, якщо така є, за винятком випадку письмової згоди вдови.
Угорщина:
В Угорщині реєструються будь-які позначення, які мають розрізняльну здатність і які не відносяться до категорії позначень, правова охорона яких виключена законом. Правова охорона не надається також позначенням, що порушують права третіх осіб, або що суперечать нормам моралі, позначенням, які складаються виключно з імені (прізвища).
Японія:
Відповідно до Закону Японії про знаки для товарів і послуг не реєструються позначення, що відтворюють зображення людей і їх прізвища, прізвища відомих в професійних кругах осіб або їх відомі псевдоніми і скорочення, крім випадків, коли є згода цих осіб на реєстрацію їх прізвищ. Звичайним прізвищам, що включені до телефонного довідника м. Токіо, не надається правова охорона.
Південна Корея:
Будь-якому іноземному прізвищу (навіть звичайному) може бути надана правова охорона, якщо його рідко можна знайти в довіднику типа “Who is who”. Комбінація звичайного прізвища з зображувальним елементом може бути зареєстрована за умови, якщо зображувальний елемент має розрізняльну здатність і займає домінуюче положення у складі знака. Комбінації прізвища з ієрогліфом також може бути надана правова охорона.
INTA
Прізвища можуть бути зареєстровані і охоронятися як знаки за умови, що вони головним чином виконують функцію джерела походження відповідних товарів і послуг.
Експерт не повинен відмовляти у реєстрації прізвища, якщо воно має інше значення, наприклад, словарне значення, яке по відношенню до товарів і послуг переважує будь-яке значення як прізвище таким чином, що термін служить зазначенням джерела походження товарів.
При визначенні того, чи є термін перш за все прізвищем, а не є вказівкою на джерело, повинні братися до уваги телефонні довідники, дані перепису, пошуки в мережі Інтернет і т.д.
Якщо прізвище заявляється як комбінація з іншими елементами, має оцінюватися загальний ступінь розрізняльної здатності. Проте, при цьому враховується розповсюдженість прізвища.