
- •Розділ 1. Експертиза об’єктів промислової власності: заявки на винаходи і корисні моделі
- •1. Експертиза заявки на винахід (корисну модель) відповідно до національного законодавства
- •1.1. Загальні положення. Історія виникнення й основні етапи експертизи винаходів. Поняття експертизи і її роль у прискоренні науково-технічного прогресу, її основні етапи
- •2. Теоретичні основи експертизи
- •2.1. Діалектичний метод і логіка в теорії і практиці експертизи винаходів
- •2.1.1. Абстрактне мислення, як процес пізнання
- •2.2. Форми абстрактного мислення
- •2.2.1. Поняття, як одна з основних форм мислення
- •2.2.1.1. Поняття «об'єкт»
- •2.2.1.2. Поняття "ознака об’єкта", "суттєві і несуттєві ознаки", "критерій суттєвості ознак"
- •2.2.1.3. Зміст і обсяг понять та їх взаємозв'язок
- •2.2.1.4. Види понять, відношення між поняттями і логічні операції над ними
- •2.2.1.5. Логічні операції над поняттями
- •2.2.1.6. Поняття «винахід»
- •2.2.2. Судження
- •2.2.3. Умовивід, як форма мислення і його застосування в експертизі винаходів та корисних моделей
- •2.2.3.1. Дедуктивний умовивід і його структура
- •2.2.3.2. Індуктивний умовивід
- •2.2.3.3. Умовивід за аналогією
- •2.3. Закони формальної логіки та їх застосування в експертизі винаходів
- •2.3.1. Закон тотожності
- •2.3.2. Закон несуперечності
- •2.3.3. Закон виключеного третього
- •2.3.4. Закон достатньої підстави
- •2.3.5. Межі застосування законів і методів формальної логіки в експертизі винаходів
- •3. Виявлення винаходів
- •3.1. Теоретичні основи виявлення винаходів. Основні поняття
- •3.1.1. Задача, технічний результат і споживчі властивості об’єкта винаходу (корисної моделі)
- •3.1.2. Об'єкт і технічне рішення
- •3.1.3. Суттєві ознаки винаходу (технічного рішення)
- •3.1.4. Загальні і часткові суттєві ознаки
- •3.1.4.1. Особливі випадки формулювання суттєвих ознак. Функціональні ознаки
- •3.1.4.2. Альтернативні ознаки
- •3.1.4.3. Математичні вирази
- •3.2. Логічні прийоми, які вживають під час виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.3. Об'єкти винаходів (корисних моделей) і ознаки, які їх характеризують
- •3.3.1. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «пристрій»
- •3.3.2. Об'єкт винаходу (корисної моделі) – «речовина»
- •3.3.3. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин»
- •3.3.4. Об'єкт винаходу (корисної моделі) - «спосіб»
- •3.3.5. Нове застосування відомого продукту або способу
- •3.4. Методика виявлення винаходів (корисних моделей)
- •3.4.1. Визначення задачі, на розв'язання якої направлено винахід (корисну модель), і шляхи її розв'язання
- •3.4.2. Визначення об’єкта винаходу і ознак технічного рішення
- •3.4.3. Визначення аналогів і вибір прототипу
- •3.4.4. Вибір обсягу винаходу і його масштабу
- •4. Формула винаходу (корисної моделі)
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Призначення формули винаходу (корисної моделі)
- •4.3. Вимоги до формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4. Структура формули винаходу (корисної моделі)
- •4.4.1. Структура окремого пункту формули
- •4.4.1.1. Структура багатоланкової формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5. Методика складання формули винаходу (корисної моделі)
- •4.5.1. Основні етапи складання формули
- •4.5.2. Формули винаходів (корисних моделей), що відносяться до різних об'єктів. Їх особливості
- •4.5.3. Спеціальні види формул
- •4.5.4. Формула корисної моделі
- •4.6. Аналіз деяких помилок, що поширені у формулах винаходів (корисних моделей)
- •4.7. Теорія еквівалентів. Основні положення
- •4.8. Роль формули винаходу при встановленні факту його використання
- •5. Заявка на винахід (корисну модель)
- •5.1. Теоретичні основи побудови доказів у експертизі винаходів
- •5.1.1. Загальна структура доказу
- •5.1.2. Види доказів
- •5.1.3. Прямий доказ як основна форма, яку використовують в практиці експертизи винаходів
- •5.1.4. Правила доказу по відношенню до тези
- •5.1.5. Правила доказу по відношенню до аргументів
- •5.2. Загальні вимоги до заявки на винахід (корисну модель) та її склад
- •5.2.1. Склад документів заявки
- •5.2.2. Вимоги до основних документів заявки на винахід
- •5.2.3. Заява на видачу патенту
- •5.2.4. Опис до заявки на винахід (корисну модель). Загальні відомості
- •5.2.5. Реферат
- •5.2.6. Вимоги до додаткових документів заявки
- •5.3. Застосування логічного доказу в практиці оформлення заявок на винаходи (корисні моделі)
- •5.3.1. Опис заявки на винахід (корисну модель) як доказ тези заявника
- •5.3.2. Логічний зв'язок деяких розділів опису з формулою винаходу
- •5.3.3. Логічний зв'язок опису заявки з результатами виявлення об’єкта винаходу
- •5.3.4. Особливості складання опису на деякі з об'єктів винаходів
- •5.3.4.1.Особливості опису на речовину
- •5.3.4.2. Особливості описів способів і пристроїв в радіотехніці та електроніці
- •5.3.4.3. Особливості описів винаходів, що відносяться до нового застосування відомого об’єкта
- •5.3.4.4. Особливості опису на різнорідні об'єкти
- •5.3.4.5. Особливості описів, що відносяться до мікробіологічних об'єктів
- •5.3.4.6. Особливості опису, що стосується штаму мікроорганізму
- •5.4. Єдність винаходу
- •6. Експертиза заявок на винаходи та корисні моделі в Державній установі України
- •6.1. Органи державної експертизи винаходів та корисних моделей в Україні
- •6.1.1. Держдепартамент
- •6.1.2. Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (далі – Укрпатент)
- •6.1.3. Апеляційна палата, її завдання та функції
- •6.2. Скорочений зміст головних нормативних актів, за якими проводять експертизу заявок на винаходи та корисні моделі
- •6.3. Порядок подання і проходження заявок на винаходи та корисні моделі в Укрпатенті
- •6.3.1. Подання заявки на винахід (корисну модель)
- •6.3.2. Попередній розгляд заявки
- •6.3.3. Встановлення дати подання заявки
- •6.3.4. Формальна експертиза заявки на винахід (км)
- •6.3.4.1. Перевірка заявки на відповідність вимозі єдності винаходу (км)
- •6.3.4.2. Встановлення пріоритету
- •6.3.4.3. Завершення формальної експертизи. Вихідні документи
- •6.3.4.4. Публікація відомостей про заявку на винахід та відомостей про патент на корисну модель. Тимчасова правова охорона заявки на винахід
- •6.3.4.5. Оскарження рішення за заявкою на винахід (км),
- •6.3.5. Кваліфікаційна експертиза заявки на винахід
- •6.3.5.1. Перевірка формули винаходу
- •6.3.5.2.Промислова придатність винаходу
- •6.3.5.3. Новизна
- •6.3.5.4. Винахідницький рівень
- •6.4. Оскарження рішення за заявкою на винахід , а також порядок визнання патенту на винахід (км) недійсним
- •6.5. Експертиза на відповідність умовам патентоздатності
- •6.6. Правила листування заявника з експертизою Укрпатенту
- •6.6.1. Загальні вимоги до листування
- •6.6.2. Загальна схема відповіді заявника
- •7. Міжнародна заявка на винахід відповідно до Договору про патентну кооперацію (рст)
- •7.1. Договір про патентну кооперацію
- •7.1.1. Мета та історія створення Договору
- •7.1.2. Терміни і визначення
- •7.2. Міжнародна фаза
- •7.2.1. Порядок оформлення і подачі міжнародної заявки
- •7.2.2. Загальні вимоги до міжнародної заявки
- •7.2.3. Структура заявочних документів
- •7.2.4. Єдність винаходу
- •7.2.5. Конфіденційний характер міжнародної заявки
- •7.2.6. Міжнародний пошук і публікація
- •7.2.7. Міжнародна попередня експертиза
- •7.2.8. Укрпатент - як одержуюче відомство
- •7.3. Національна фаза
- •7.3.1. Входження Міжнародної заявки в національну фазу
- •7.3.2. Експертиза міжнародної заявки в Україні
- •7.3.3. Пріоритетний документ
- •1. Умови надання правової охорони
- •1.1. Визначення та обсяг правової охорони
- •1.2. Види позначень, які можуть бути об‘єктом знака
- •1.3. Вимоги до позначення, яке заявляється на реєстрацію як знак
- •1.4. Принципи надання правової охорони
- •2. Підстави для відмови в наданні правової охорони встановлені статтею 6 Закону
- •3. Набуття права інтелектуальної власності на знак
- •3.1. Вимоги до заявки на знак для товарів і послуг
- •3.2. Оформлення документів заявки
- •3.3. Заява про реєстрацію знака
- •3.4. Встановлення пріорітету
- •3.5. Складання переліку товарів і/або послуг
- •3.6. Підпис
- •3.7. Вимоги до інших документів заявки
- •3.7.1. Документ про сплату збору
- •3.7.2. Документ про пріоритет
- •3.7.3. Документ про повноваження
- •3.8. Подання заявки
- •4. Експертиза заявки
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Задачі формальної експертизи
- •4.3. Порядок установлення дати подання заявки
- •4.4. Встановлення пріоритету
- •4.5. Перевірка документів заявки на відповідність встановленим вимогам
- •4.6. Процедура поділу заявки
- •4.7. Задачі кваліфікаційної експертизи
- •4.8. Набуття розрізняльної здатності
- •4.9. Підстави для відмови в реєстрації знака
- •4.10. Прізвища в знаках для товарів і послуг
- •4.11. Перевірка на тотожність і схожість позначень
- •1) При визначенні звукової схожості застосовуються основи такого розділу мовознавства як фонетика.
- •2) Візуальна (графічна) схожість визначається на підставі, зокрема, наступних ознак:
- •4.12. Експертиза етикеток
- •4.13. Визначення спорідненості товарів або послуг
- •4.14. Повідомлення про надання додаткових матеріалів
- •4.15. Складання висновку
- •4.16. Рішення про реєстрацію знака і рішення про відмову в реєстрації знака
- •4.17. Порядок розгляду заперечення проти заявки
- •4.18. Ведення листування із заявником
- •4.19. Ведення листування із представником
- •4.20. Порядок участі заявника при розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи
- •4.21. Продовження та поновлення пропущених строків
- •1) Продовження строків
- •2). Поновлення пропущених строків
- •4.22. Надання додаткових матеріалів
- •4.23. Експертиза знаків, які мають міжнародну реєстрацію
- •4.24. Подання заявки на міжнародну реєстрацію знака згідно з Мадридською угодою про міжнародну реєстрацію знаків та Протоколом до цієї угоди
- •5. Експертиза заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару
- •5.1. Визначення та види географічних зазначень
- •5.2. Просте зазначення походження товару
- •5.3. Кваліфіковані зазначення походження товарів
- •5.4. Умови надання правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товарів
- •1) Найменуванню місця походження товарів надається правова охорона за умови, що:
- •2) Правова охорона надається географічному зазначенню походження товару, якщо:
- •5.5. Підстави для відмови в наданні правової охорони кваліфікованому зазначенню походження товару
- •5.6. Право на використання зареєстрованого найменування місця походження або географічного зазначення походження товару
- •5.7. Набуття права інтелектуальної власності на кваліфіковане зазначення походження товару
- •5.7.1. Суб‘єкти права
- •5.7.2. Заявка на реєстрацію
- •5.7.3. Вимоги до заявки
- •5.7.4. Заява про реєстрацію
- •5.7.5. Підпис заявника
- •5.7.6. Вимоги до інших документів заявки
- •5.7.7. Подання та попередній розгляд заявки та документів, що додаються до неї
- •5.7.8. Експертиза заявки на відповідність встановленим вимогам
- •5.7.9. Експертиза заявки на реєстрацію кзп товару
- •5.7.10 Експертиза заявки на реєстрацію права на використання вже зареєстрованого кзп товару
- •5.7.11. Експертизи заявки на реєстрацію кзп товару та/або права на використання кзп товару, пов'язаного з географічним місцем в іноземній державі
- •5.7.12. Публікація відомостей про заявку
- •5.7.13. Заперечення проти реєстрації кзп товару та/або права на його використання
- •5.7.14. Експертний висновок
- •6. Набуття права інтелектуальної власності на комерційне (фірмове) найменування
6.3.5.4. Винахідницький рівень
Як відомо, для визнання патентоздатності винаходу недостатньо лише його відмінності від інших рішень. Необхідно аби винахід відбивав творчий характер запропонованого рішення, тобто винахід повинен мати певний якісний рівень.
У ч. 7 ст. 7 Закону вказано, що «винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно з рівня техніки». В різних країнах підхід до визначення цієї вимоги відрізняється. Частіше за все при визначенні того, чи має винахід «винахідницький рівень», залишалося покладатися на суб’єктивну оцінку експерта, що, природно, не влаштовувало ані винахідників, ані суспільство.
Для уніфікації підходу до визначення цієї вимоги в Мюнхені в 1973 році спеціалісти Європейського патентного відомства (далі ЄПВ) встановили, що «винахід вважається таким, якщо він не є очевидним для спеціаліста цієї галузі».
Таке визначення з європейської патентної конвенції перейшло до законів багатьох країн, а також до Договору РСТ. Таким спеціалістом при цьому вважається експерт відповідного Патентного Відомства.
До рівня техніки входять ті ж самі джерела інформації, які перераховані в попередньому розділі 3.5.3. Але є різниця між вимогами до залучення до рівня техніки заявок на винаходи, які подані до Установи раніше за дату подання або дату пріоритету заявки, що розглядається. На відміну від заявок, які беруться до уваги при перевірці на новизну, в цьому випадку зміст заявок враховують з дати публікації відомостей про них у бюлетені (п. 6.5.3.1 Правил розгляду). Це означає, що і дата подання, і дата публікації такої заявки має передувати даті подання (даті пріоритету) заявки, що перевіряється.
Крім того при перевірці винахідницького рівня встановлюють відомість з рівня техніки впливу сукупності ознак заявленого винаходу на досягнення зазначеного заявником технічного результату. Якщо таку відомість не встановлено, то винахід визнається таким, що відповідає умові винахідницького рівня.
Ці ознаки беруть із відрізняльної частини формули винаходу. Крім того, необхідно встановити вплив ознаки чи сукупності ознак на досягнення зазначеного ТР. Якщо ознаки, як такі, відомі з рівня техніки, але в іншому об’єкті вони призводять до іншого ТР, то винахід визнається таким, що відповідає винахідницькому рівню.
Приклад (формула винаходу і аналога наводиться російською мовою, тобто мовою оригіналів):
Заявлено «Способ открытой разработки месторождений полезных ископаемых, включающий поэтажное вскрытие месторождения подземными выработками, проходку в пределах рудного тела рудоспуска с приемной воронкой, обеспечивающих грузотранспортную связь между отрабатываемыми горизонтами карьера и вскрывающей выработкой, отличающийся тем, что отработку рудного тела ведут наклонными слоями по горизонтам от приемной воронки путем углубления и формирования конусообразного рудоската на высоту вскрытых этажей, предварительно выбрав ширину слоя соразмерно с максимальной шириной заходки экскаватора, а слой в пределах рудного тела последовательно отрабатывают в рудоскат кольцевыми экскаваторными заходками по горизонтам сверху вниз.»
Під час пошуку знайдено аналог за сукупністю суттєвих ознак найбільш близький до технічного рішення, що розглядається, а саме «способ открытой разработки полезных ископаемых» (авт. свід. СРСР № 395580, М кл. Е21С 41/00, 1973 р.):
«способ открытой разработки полезных ископаемых, включающий вскрытие месторождения подземными выработками, проходку в пределах рудного тела рудоспуска с приемной воронкой, обеспечивающих грузотранспортную связь между отрабатываемыми горизонтами карьера и вскрывающей выработкой, причем отработку рудного тела ведут наклонными слоями по горизонтам от приемной воронки путем углубления и формирования конусообразного рудоската на высоту вскрытого этажа, слой в пределах рудного тела последовательно отрабатывают в рудоскат кольцевыми заходками, сбрасывая отбитую породу непосредственно в рудоскат без использования автотранспорта»
Порівнюючи аналог із заявленим об’єктом експерт виявив, що родовище розкривають по поверхах (1), а шар в межах рудного тіла послідовно відпрацьовують в рудоскат екскаваторним заходками (2) по горизонтах зверху вниз, тобто в наявності тільки дві ознаки, що відрізняють об’єкт від найближчого аналога.
Згідно із п. 6.5.2 Правил розгляду об’єкт відповідає вимозі «новизна». Далі експерт перевіряє відомості вказаних відрізняльних ознак та їхній вплив на досягнення заявленого в заявці ТР: «можливість регулювання кута борта кар’єра і підвищення при цьому коефіцієнта розкриття родовища і відмова від автотранспорту, що збирає відпрацьовану породу». З рівня техніки знайдено авторське свідоцтво СРСР № 1479545, М кл. Е21С 41/00, 1989 р., в якому спосіб відкритої розробки корисних копалин включає поповерхове розкриття родовища підземними розробками , які за допомогою рудоспуску з прийомною воронкою зв’язані із горизонтами кар’єра, що відпрацьовується. Тобто, з рівня техніки відома ознака (1).
Крім того, у рівні техніки знайдено ще один аналог за авт. свід. СРСР № 395582 М кл. Е21С 41/00, де «шар у межах рудного тіла послідовно відпрацьовують в рудоскат замкненими екскаваторними заходками по горизонтах зверху донизу, скидаючи відбиту породу екскаваторами безпосередньо в рудоспуск». Тобто відома ознака (2). В цьому способі використовуються високопродуктивні кар’єрні екскаватори, передбачається використання автотранспорту, що збирає відпрацьовану породу, а також забезпечується можливість регулювання борта кар’єра і такий самий коефіцієнт розкриття родовища, як і в заявленому способі».
Експерт робить висновок, що в наявності «доповнення відомого засобу (яким є сукупність обмежувальної частини формули) відомими частинами – ознаками (1), (2), які додані до відомого засобу за відомими правилами і для досягнення ТР, щодо якого встановлено вплив саме таких доповнень» (абзац 2 п. 6.4.3.5 Правил розгляду), і тому згідно з ч. 7 ст. 7 Закону об’єкт не може бути визнаний таким, що відповідає вимозі «винахідницький рівень».
В Правилах розгляду, п. 6.5.3.5, вказані також і інші причини, з яких заявлений об’єкт не може бути визнаним таким, що відповідає цій умові.
Як вже показано на прикладі відомість впливу сукупності ознак заявленого винаходу на ТР можна підтверджувати шляхом об’єднання двох і більше джерел інформації, тобто використовувати так званий «збірний прототип».
Якщо заявлений винахід відповідає умові винахідницького рівня відносно незалежних (ого) пунктів формули, то подальшу перевірку залежних пунктів не проводять. В такому разі заявнику надсилають рішення про видачу патенту і подальше діловодство за заявкою проводять так, як описано у п.6.3.4.4 цього розділу стосовно рішення про видачу патенту на корисну модель.