Тема: Лікарські засоби, які впливають на функцію органів травлення План

1. Засоби, що впливають на апетит

2. Засоби, що застосовуються при порушеній функції шлунка

а). при гіпосекреції залоз шлунка

б). при гіперсекреції залоз шлунка

3. Засоби, що застосуються при гастродуоденальних виразках

4. Засоби, що посилюють рухову функцію шлунку

5. Блювотні засоби

6. Проти блювотні засоби

7. Засоби, що застосовуються при порушенні секреції підшлункової залози

8. Жовчогінні засоби

9. Проносні засоби

І. Засоби, що впливають на апетит

1. Засоби, що підвищують апетит

а). Гіркоти: настоянка полину

б). Інсулін

в). Анаболічні стероїди

Гіркоти - це речовини рослинного походження: корінь кульбаби, трава золотисячника, трава полині. Гіркоти подразнюють рецептори ротової порожнини і рефлекторно підвищують збудливість центру голоду та посилюють виділення шлункового соку.

Tinctura Absinthii (настоянка полині) – ф. в. флакони 25ml.

Приймають по 15-20 капель 3 рази в день перед їжею. Препарат сприяє також всмоктуванню газів в кишечнику, стимулює вироблення жовчі і панкреатичного соку.

Застосування:

Зниження апетиту, атрофічний гастрит.

Проти покази:

Гастродуоденальні виразки, неврогенна нудота, гіперсекреція шлунку.

Інсулін – знижує рівень цукру в крові, отже теж знижує почуття голоду.

2. Засоби, що знижують апетит

Їх застосовують при аліментарних ожиріннях, так як вони полегшують дотримання дієти.

Desopimonum (Дезопімон) – група А, ф. в. таблетки 0,025.

Phepranonum (Фепранон) група А.

Вони стимулюють центр насичення і пригнічують центр голоду. Так як вони мають психостимулюючу дію, приймають ці препарати 1-2 рази в день в першій годині дня.

Широкого застосування анорексигенні препарати не мають, так як визивають лікувальну залежність і ряд побічних ефектів: безсоння, гіпертонію, тахікардію. Тому курс лікування не більше 2-х тижнів.

Іі. Засоби, що застосовуються при порушенні функції шлунку

Засоби, що застосовуються при гіпосекреції залоз шлунку

1. Препарати для діагностики порушень функції залоз шлунку

Фізіологічним стимулятором є гістамін. Інший препарат – пентагастрин. Вони застосовуються для диференціації і функціональних порушень від органічних.

2. Засоби замісної терапії

Acidum hydrochloridum dilutum – кислота соляна.

Є складовою частиною шлункового соку. Збільшує виділення його, переводить пепсиноген в пепсин, знижує перистальтику шлунку, сприяє всмоктуванню заліза.

Вживають в вигляді 1-3% розчину, мікстуру з пепсином, в чистому вигляді (по 10-15 крапель на воду) перед їжею чи під час їжі.

Pepsinum – фермент, який застосовується в мікстурі з соляною кислотою.

Succus gastricus naturalis (сік шлунковий натуральний) – ф. в. флакони 100ml (по столовій ложці 3 рази в день). Застосування аналогічне.

Засоби, що застосовуються при гіперсекреції залоз шлунку

І. Блокатори виділення шлункового соку

1. Холіноблокатори – атропіну сульфат, препарати беладонни.

Селективні холіноблокатори:

Gastrosepinum (Гастрозепін) – ф. в. таблетки 0,025 – 2 рази в день.

2. Гангліоблокатори – бензогексоній.

3. Протигістамінні засоби

Блокують гістамінові рецептори – ранітидин, фамотидин, циметидин, роксатидин.

Ranitidinum (ранітидин) – ф. в. таблетки 0,15 – 2 рази в день.

Famotidinum (фамотидин) – ф. в. таблетки 0,02; 0,04 – перед сном.

4. Блокатори протонної помпи: омепразол, пантопразол.

Omeprazolum (омепразол) – ф. в. таблетки, капсули 0,2 (ввечері).

Блокує активність Н⁺_- АТФ і таким чином пригнічує секрецію хлористоводневої кислоти і проявляє гастропротекторну активність.

ІІ. Антацидні засоби

Це речовини лужного характеру, що інактивують соляну кислоту в шлунку. Вони застосовуються для симптоматичної терапії гіперацидних станів.

Порівняльна характеристика антацидних засобів

Препарат, форма випуску	Позитивні сторони дії	Негативні сторони дії
Natrii hydrocarbonas – таблетки 0,3; 0,5 Magnii oxydum – таблетки 0,5 „Almagel” – флакони 170 ml „Maalox” – таблетки, пакетики 15 ml	Ефект швидкий 1. СО2 не утворюється 2. Довша дія 3. Легка проносна дія 1. СО2 не утворюється. 2. Довга дія 3. Адсорбуюча і в’яжуча дія 1. Висока активність 2. Гастро протекторна дія 3. Не викликає закрепів	1. Ефект короткий 2. Утворюється СО2, що веде до подразнення слизової шлунка 3. Розвиток повторного виділення шлункового соку 4. Розвиток системного алкалоза 1. Ефект розвивається повільно 1. Повільно розвивається ефект 2. Визиває закрепи 3. При тривалому застосуванні виснаження запасів фосфору в організмі 1. При тривалому застосуванні виснаження запасів фосфору в організмі

Антацидні засоби приймають через 1 – 1,5 години після їжі.

Інші препарати: фосфалюгель, ренні, гестид, алюмаг, мегалок.

Засоби, що застосовуються при гастродуоденальних виразках

Лікування завжди комплексне. Застосовуються тіж групи препаратів, що і при гіперацидних станах.

Застосовують і інші групи препаратів:

а). антибактеріальні засоби з антихолібактерною активністю.

Застосовують для ерадикації Helicobacter pylori. Використовують комбінації з трьох препаратів (метранідазол, омперазол, клацид чи метронідазол, амоксицилллін, омперазол), або з 4-х препаратів (омперазол, Де-нол, амоксициллін, метронідазол).

б). гастро протекторні засоби – сприяють збереженню слизового бар’єру, що виключає виникнення виразок: сукральфат (сульфатованний дисахарид зв’язаний з гідроксидом алюмінію). Препаратом сукрафальту є Вентер – таблетки 0,5; Сукрат-гель – пакетик 5 ml. До цієї ж групи відносяться репа- ранти (стимулятори регенерації салькосероп, олія обліпихи, шипшини, сік каланхоє, екстракт алоє, прополіс, гастрофарм, сік капусти.

Фітопрепарати: плантаглюцид, алантон, ліквірітон.

Plantaglucidum – гранули 50,0 – чайна ложка на ¼ склянки води 2-3 рази в день за 30 хв. до їжі.

Allantonum – таблетки 0,1 (з дев’ясилу).

Liguiritonum - таблетки 0,1 (з солодки).