- •Особливості методу трудового права.
- •Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного, права соціального забезпечення.
- •Завдання та функції трудового права.
- •Основні принципи трудового права.
- •Поняття і система джерел трудового права.
- •Поняття та класифікація суб’єктів трудового права.
- •Поняття трудових правовідносин та підстави їх виникнення.
- •Поняття колективного договору, його сторони.
- •Порядок укладення, строк дії колективного договору та відповідальність сторін за його виконання.
- •Зміст колективного договору (угоди), класифікація їх умов.
- •Трудовий договір: поняття, відмінність від цивільно-правових договорів.
- •Сторони та зміст трудового договору.
- •Строк та форма трудового договору
- •Зміна умов трудового договору.
- •Відсторонення від роботи. Поняття, підстави, суб’єкти, що мають право відсторонити працівника від роботи.
- •Припинення трудового договору: поняття, визначення термінів, класифікація підстав.
- •Загальні підстави припинення трудового договору.
- •Порядок та підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.
- •Порядок оформлення звільнення з роботи. Розрахунок із звільненими працівниками.
- •Поняття і види робочого часу. Нормативи робочого часу.
- •Режим робочого часу та його види.
- •Поняття і види відпочинку за законодавством України.
- •Поняття заробітної плати. Системи оплати праці.
- •Поняття, значення, методи забезпечення дисципліни праці.
- •Поняття, підстава, умови та види матеріальної відповідальності за трудовим правом.
- •Трудові спори та їх види.
- •Соціальний діалог в Україні: поняття та значення.
- •Перелік теоретичних питань, що виносяться на комплексний державний екзамен з навчальної дисципліни "цивільне право"
- •Перелік теоретичних питань, що виносяться на комплексний державний екзамен з навчальної дисципліни " цивільний процес "
Припинення трудового договору: поняття, визначення термінів, класифікація підстав.
Термін припинення трудового договору є найбільш широким за обсягом і охоплює всі випадки закінчення дії трудового договору.
Розірвання трудового договору торкається лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін чи третіх осіб, які не є сторонами трудового договору.
Звільнення – термін, якому відповідає процедура технічного оформлення вже припинених трудових відносин.
Припинення трудового договору є правомірним лише за таких умов:
з передбачених у законі підстав припинення трудового договору;
з дотриманням певного порядку звільнення з конкретної підстави;
є юридичний факт щодо припинення трудових правовідносин.
Юридичними фактами, що впливають на припинення трудового договору, є:
1) вольові дії сторін трудового договору чи третіх осіб;
2) події (закінчення строку виконання обумовленої роботи, смерть працівника).
Пункт I ч. 1 ст. 36 КЗпП визначає таку підставу припинення трудового договору як угода сторін. Оскільки трудовий договір є спільним волевиявленням сторін на породження юридичних наслідків, таким же спільним волевиявленням сторони можуть припинити соціальні зв'язки врегульовані нормами трудового права.
Пункт 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП встановлює таку підставу як закінчення строку трудового договору, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення. Трудове законодавство України чітко передбачає випадки укладення строкових трудових договорів, обмежує застосування таких різновидів договору, але у разі їх укладення встановлює окрему підставу для їх припинення — закінчення строку договору. Однак першою особливістю застосування цієї підстави є наявність у п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП правила, як правила аналогічного правила сформульованому у ч. 1 ст. 39-1 КЗпП. Якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
У п. 6 ч. I ст. 36 КЗпП визначено підстави припинення трудового договору у разі відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установок), організацією, а також відмови від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці.
За п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП трудовий договір припиняється у зв'язку з набранням законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або іншого покарання, яке виключає можливість продовження роботи. Основною ознакою, що характеризує правомірність звільнення засудженого працівника є застосування кримінального покарання яке виключає можливість продовження роботи. Так, застосування такого кримінального покарання як штраф ні за яких обставин не може бути визнано підставою для припинення трудового договору, в той же час застосування такого покарання (як основного чи додаткового) як позбавлення права обіймати певні посади або займати певною діяльністю унеможливлює продовження роботи за тією чи іншою посадою (керівною, пов'язаною з обслуговуванням товарних або грошових цінностей, медичного працівника тощо). Днем звільнення у цьому випадку вважається останній день фактичного виконання працівником трудових обов'язків. Працівник не може бути звільнений з цих підстав, якщо визнаний таким, що відбув покарання у зв'язку зі знаходженням під вартою до набрання вироком законної сили.
Пункт 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП передбачає таку підставу припинення трудового договору як підстави, передбачені контрактом. Проводячи звільнення за п. 8 ст. 36 КЗпП слід мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (ст.ст. 36, 39-41 КЗпП).