Контрольні питання і завдання:

1. Чим займається гносеологія? Епістемологія?

2. Назвіть основні проблеми гносеології.

3. Які історичні етапи розвитку проходить наука?

4. Що являє собою постнекласична наука?

5. У чому суть проблеми відповідальності вченого перед суспільством?

6. Абсолютизація яких сторін пізнання веде до емпіризму та раціоналізму?

7. Що таке істина? Які існують концепції істини?

8. У чому полягає критерій істини?

9. Продумайте та викладіть у чіткій формі аргументи прихильників агностицизму та контраргументи їх опонентів.

10. Чи може бути істина суб’єктивною?

11. Яка різниця між поняттями істина і правда?

12. Що таке інтуїція?

13. Чим відрізняється чуттєве знання від раціонального?

14. Представникові якого напрямку належить вислів: «Твердження, судження, вислів або думка істинні, якщо вони відповідають фактам»?

15. Що мав на увазі Лао-цзи: «Знати, як зупинитись на незнаному, – це є досконалість»?

Тема 12. «Природа і людина» (2 год.). План:

1. Походження життя та людини. Жива і нежива природа.

2. Людина як індивід, індивідуальність, особистість.

3. Смисл життя. Феномен смерті.

Основні поняття: людина, індивід, індивідуальність, особистість, ідентичність, самоідентичність, раціональне, ірраціональне, об’єктивне, суб’єктивне.

Методичні рекомендації:

Вивчаючи питання даної теми, зверніть увагу на неоднозначність тлумачення походження життя, людини та її сутності різними теоріями. Розглядаючи рівні підходи в даному питанні спробуйте знайти сильні та слабкі сторони цих теорій. Пояснюючи чинники формування людини, вони використовують поняття космогенез, біогенез, антропогенез, соціогенез, еволюція, біосфера, ноосфера, а сучасний соціально-філософський аналіз вводить поняття техносфери. Розкрийте суть даних понять, їх вплив на трактування людини та вимірів її буття: природного, соціального, духовного.

Багатомірність та різноманітність аспектів описання людини розкривають поняття індивід, індивідуальність, особистість. Розкриваючи їх зміст потрібно звернути увагу на критерії цих характеристик.

Сучасні трансформаційні процеси руйнують існуючі стандарти та підходи характеристики людини, створюючи ситуацію невизначеності і невпевненості, динамічності і хаотичності, взагалі втрати орієнтирів ідентичності (визначеності). Змінюються співвідношення приватного і публічного, індивідуального і колективного, суб’єктивного і об’єктивного, душі і тіла, раціонального та ірраціонального, тощо, які загострюють проблему самовизначення людини.

Література:

1. Агацци Э. Человек как предмет философии / Э. Агацци // Вопросы философии. – 1989. – №2. – С. 24-34.

2. Бердяев Н. А. О назначении человека / Н. Бердяев. – М.: АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2006. – 478 с. – (Философия. Психология).

3. Бубер М. Проблема человека / М. Бубер; пер. с нем. – К.: «Ника-Центр», «Вист-С», 1998. – 132 с.

4. Дольник В. Происхождение человека: Широкоизвестная теория, дошедшая, наконец, до нас / В. Дольник // Наука и жизнь. – 1993. – № 8. – С. 34-42.

5. Кравченко П. Компліментарність антитез духовності, пізнання, свідомості / П. Кравченко, В. Вакуліна // Філософські обрії. – 1999. – Вип. 1-2. – С.137-150.

6. Крисаченко В.С. Стратегія виживання виду Homo Sapiens / В.С. Крисаченко // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – № 10 – C. 23-37.

7. Крымский А.Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации / А.Б. Крымский // Вопросы философии. – 1992. – №12. – С.21-29.

8. Малахов В.С. Неудобства с идентичностью / В.С. Малахов // Вопросы философии. – 1998. – №2. – С. 43-53.

9. Моисеев Н.Н. Человек во вселенной и на Земле // Вопросы философии. – 1990. – №6. – С.32-45.

10. Пролеев С.В. Духовность и бытие человека / С.В. Пролеев. – К.: Наукова думка, 1992. – 112 с.

11. Рубинштейн С.Л. Человек и мир / С.Л. Рубинштейн. – М.: Наука, 1997. – 190 с.

12. Сартр Ж.-П. Экзистенциализм – это гуманизм / Ж.-П. Сартр // Сумерки богов. – М.: Политиздат, 1990. – С. 319-344.

13. Сухина В.Ф. Практикум по философии: учеб. пособие для студентов вузов / В.Ф. Сухина, К.В. Кислюк; М-во образования и науки Украины, Нар. укр. акад. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Фолио, 2001. – 430 с.