2. Теми підрозділу 1.2:

Вибір режиму роботи персоналу ...................... в умовах радіоактивного зараження навколишнього середовища

Найважливішим напрямком в діяльності керівників об’єктів ЖКГ є уміння грамотно і ефективно діяти при виникненні різних НС, забезпечуючи при цьому як стійку роботу підприємства, так і необхідний рівень захисту персоналу. Успішне рішення цих задач визначається, перш за все, завчасною підготовкою до роботи в умовах НС, а також терміновими заходами, що проводяться при їх безпосередній загрозі.

У економічному комплексі будь-якої країни є цілий ряд об'єктів, які при виникненні НС свою роботу не припиняють. До них відносяться і об’єкти галузі ЖКГ, що забезпечують життєдіяльність населених пунктів (міст). Оскільки робота в умовах радіоактивного зараження пов'язана з небезпекою зовнішнього опромінювання організму, то зменшити його на початковій фазі формування радіаційної обстановки можна тільки за рахунок скорочення часу перебування персоналу під дією радіації, тобто шляхом переходу на роботу об’єкту скороченими змінами. Керівник об'єкту повинен вміти розрахунковим способом визначити час початку роботи об'єкту і тривалість скорочених змін.

Постановка завдання: Радіоактивна хмара, що утворилася в результаті аварії з викидом радіоактивних речовин на Курській АЕС (Росія), перейшла за вітром межі України і рухається у напрямку до об'єкту ЖКГ, на території якого очікуваний рівень радіації на 1 годину після аварії, згідно прогнозу, складе Р₁. У ситуації, що склалася, об'єкт ЖКГ не може припинити роботу, оскільки забезпечує життєдіяльність населеного пункту (міста). В цілях запобігання опромінюванню персоналу вище встановленої дози опромінювання Dу, керівник об'єкту організовує роботу персоналу в N скорочених змін. Максимальна тривалість скороченої зміни (яку не можна перевищувати) - t_рmax. Об'єкт розміщується в будівлі, що має коефіцієнт ослаблення радіації К_осл.

Необхідно розрахунковим способом визначити режим роботи персоналу в умовах радіоактивного зараження, а також запропонувати інші заходи щодо захисту від радіації. Початкові дані для розрахунку наведені в таблиці 1.2.1.

Таблиця 1.2.1 Початкові дані для розрахунку

Рівень радіації Р1, Річ	Установлена доза Dу, Р	Число скорочених змін, N	Максимальна тривалість зміни tрmax, ч	Коефіцієнт ослаблення Косл

Розрахунок режиму роботи персоналу в умовах радіоактивного зараження

Порядок розрахунку наступний:

• визначити за початковими даними значення параметру а за формулою:

.

- на рис.1.2.1 через абсцису x = а провести пряму, паралельну осі ординат. Точки пересічення прямої з кривими тривалості роботи t_рі будуть визначати початок їх роботи t_ні;

- задавшись тривалістю роботи 1-ої зміни t_р1= 3 ч, за допомогою графіка (рис.1.2.1), визначити початок її роботи t_н1 після аварії на АЕС;

- підсумовуючи час початку роботи 1-ої зміни та її тривалість, тобто t_н1+ 3, а це є початок роботи 2-ої зміни t_н2, за графіком рис.1.2.1 визначити криву її тривалості t_р2. Якщо точка пересічення t_н2 і прямої x = а опиниться між кривими, то треба використовувати інтерполяцію;

• аналогічно виконати розрахунок за визначенням початку роботи t_ні і тривалість t_рі 3-ої та всіх подальших змін до тих пір, поки розрахункова тривалість зміни не стане рівною або перевищить задану максимальну тривалість зміни, тобто t_рі ≥ t_max. На цьому розрахунок припиняється;

• для режиму роботи об'єкту необхідно узяти N останніх розрахункових змін. При цьому тривалість найостаннішої зміни прийняти рівною t_рmax (якщо вона перевищує t_рmax), а часом початку роботи об'єкту рахувати час початку роботи 1-ої з N вибраних змін (рис.1.2.2). Надалі об’єкт продовжує роботу в звичайному режимі.

Рисунок 1.2.1 - Графік для визначення тривалості роботи t_р в зоні

радіоактивного зараження.

Крім переходу на скорочені зміни, на об’єкті необхідно також реалізувати інші заходи зі захисту персоналу від шкідливої дії радіації.

Насамперед при реальній загрозі підходу радіоактивної хмари до об'єкту необхідно провести екстрену йодну профілактику персоналу препаратом йодиду калію і продовжувати її протягом тижня (по одній пігулці в день після їжі). За відсутності йодиду калію використовувати спиртний розчин йоду (3-5 крапель на стакан води), який приймається по три рази на день після їжі. Йодна профілактика може захистити щитовидну залозу від опромінення ізотопом йоду-131. Крім того, потрібно максимально за герметизувати всі приміщення об’єкту шляхом ущільнення віконних і дверних отворів, воріт і люків. Обладнати тамбури-шлюзи у зовнішніх дверей (якщо вони відсутні).Тимчасово припинити, починаючи з моменту випадання радіонуклідів, роботу припливної вентиляції.

Персонал скорочених змін, вільних від роботи, не повинен піддаватися додатковому опромінюванню і тому має бути укритий в завчасно побудованій захисній споруді або в якому-небудь іншому приміщенні об'єкту, наприклад, обладнаному підвалі з високим К_осл. На випадок виконання зовнішніх робіт на відкритій місцевості (поза будівлею об'єкту) персонал необхідно забезпечити ЗІЗ органів дихання і шкіри.

Результати розрахунків режиму роботі графічно наведено на рис.1.2.2.

1зміна 2 зміна 3 зміна

tр₁=…. tр₂=…. tр₃= t_рmax

час після t_н1=..... t_н2 =...... tн3 =..... t, год

аварії

Рисунок 1.2.2 – Графік скорочених змін під час роботи персоналу

............... в умовах радіоактивного зараження.