- •Кафедра готельно-ресторанної справи
- •Щодо написання розділу дипломних робіт «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •Розділ 1. «охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •1.1 «Аналіз охорони праці в ....(вказати конкретно назву об’єкту)»
- •1.1.1 Вимоги до підрозділу «Аналіз охорони праці»
- •1.1.2 Зміст підрозділу «Аналіз охорони праці» в дипломній роботі
- •1. Аналіз організації служби охорони праці на об’єкті
- •2. Аналіз стану охорони праці
- •3. Аналіз умов праці
- •1. Аналіз умов праці в одному з відділів (організації)
- •Зміст частини підрозділу «Аналіз охорони праці», яка є спільною для обох варіантів Аналіз електробезпеки
- •Розрахунок річної потреби індивідуальних засобів захисту
- •Аналіз пожежної безпеки
- •Список літератури
- •1.2 «Безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •1.2.1 Мета підрозділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях»
- •- Список літератури.
- •Завдання з підрозділу «Безпека в надзвичайних ситуаціях» на переддипломну практику
- •Теми підрозділу 1.2:
- •Розрахунок режиму роботи персоналу в умовах радіоактивного зараження
- •Висновки і пропозиції
- •Розрахунок дози опромінювання персоналу при евакуації
- •Висновки і пропозиції
- •1.2.5 Прогнозування хімічної обстановки на ................... В випадку аварійного викиду хімічно небезпечної речовини
- •Розрахунок розмірів зони хімічного зараження і часу рухи зараженого повітря до огд
- •Висновки і пропозиції
- •Список літератури
Висновки і пропозиції
Розділ “Висновки і пропозиції” є підсумком роботи, де узагальнюються результати розрахунків і даються пропозиції (рекомендації) щодо радіаційного захисту персоналу об'єкту. При цьому студент повинен представити себе в ролі керівника об'єкту або особи, відповідальної за ЦЗ на цьому об'єкті, і, ґрунтуючись на результатах розрахунків і використовуючи знання, отримані при вивченні дисциплін ”БЖД” і ”ЦЗ”, запропонувати заходи щодо зниження риску поразки персоналу об'єкту від наслідків радіоактивного зараження навколишнього середовища.
Даний розділ оформлюється у вигляді окремих пронумерованих пунктів, в яких відбиваються значення отриманої персоналом сумарної дози опромінювання, а також пропонуються конкретні заходи щодо його захисту від радіації, як під час пересування в межах зони радіоактивного зараження, так і після виходу з неї і надалі. Зміст пунктів цього розділу являє стислий план заходів ЦЗ, що проводяться під час евакуації в умовах радіоактивного зараження, тобто цей розділ повинен дати відповіді на наступні питання:
яку дозу опромінювання отримав персонал об'єкту за весь час евакуації;
які ЗІЗ повинен використовувати персонал під час евакуації;
чи потрібна йодна профілактика персоналу і якщо так, то коли і яким чином її слід проводити;
які заходи захисту слід передбачити для запобігання внутрішньому опромінюванню персоналу;
які обов'язкові заходи необхідно провести відразу при виході із зони радіоактивного зараження і згодом після прибуття в кінцевий пункт евакуації і в чому ці заходи повинні полягати.
Приклад:
1. За час евакуації персонал ...... отримав дозу опромінювання .....Р.
2. Під час евакуації персонал повинен використовувати індивідуальні засоби захисту органів дихання (респіратори або ватяно-марлеві пов'язки), шкіри і волосся (полімерні накидки, плащі, головні убори).
3. Якомога раніше (до початку радіоактивного зараження) почати і в наступні дні протягом тижня проводити йодну профілактику шляхом прийому всередину препарату йодиду калію, а при його відсутності...............
4. З метою запобігання внутрішнього опромінення всі продукти харчування, що має персонал, необхідно упакувати в поліетиленові пакети.
5. При виході із зони зараження відразу провести .............................
6. Не пізніше години після прибуття в кінцевий пункт евакуації виконати повну............................
1.2.5 Прогнозування хімічної обстановки на ................... В випадку аварійного викиду хімічно небезпечної речовини
У всьому світі безперервно росте число НС від небезпечних наслідків яких гинуть люди, має місце величезні матеріальні збитки. НС загрожують не тільки людям, але і є одним з факторів, що порушують стійке функціонування об'єктів економіки. На території України існує велика кількість потенційно-небезпечних об’єктів, тому техногенна небезпека є найбільш значною за питомою вагою серед загального кола небезпечних випадків. Найскладніші і скрутні умови для функціонування об’єктів ЖКГ створюються при виникненні техногенних НС, що пов'язані із зараженням навколишнього середовища небезпечними речовинами.
У світі використовують для різноманітних цілій майже 6 млн. речовин і сполук, яки в випадку потрапляння в навколишнє середовище можуть визвати отруєння людей. Із цей номенклатури 60 тис. речовин зберігаються у великих об’ємах, а біля 500 відносяться до групи хімічно небезпечних речовин (ХНР). На території України знаходиться більше тисячі хімічно небезпечних об’єктів (ХНО), а 135 міст вважаються хімічно небезпечними. Значна кількість ХНР переміщується за транспортними магістралями, у тому числі під високим тиском (до 40 аті.). В Донецькій області 180 ХНО, де знаходиться майже 40 тис. т ХНР, а 13 міст – хімічно небезпечні.
У цілому в Україні в потенційно небезпечних зонах можливого ураження ХНР мешкає 22 млн. громадян, а при виникненні НС з викидом ХНР безпосередньо можуть постраждати 2,5 млн. людей.
Постановка завдання: .................... розташований поблизу хімічно небезпечного об'єкту, на якому використовується ХНР типу (хлор чи аміак). Якщо припустити, що в результаті аварійного викиду ХНР на хімічно небезпечному об'єкті в повітрі утворилася заражена хмара, то за певних метеорологічних умов ................ може потрапити в зону хімічного зараження, що створить небезпеку поразки персоналу.
Потрібно розрахунковим способом виконати прогноз хімічної обстановки, тобто визначити розміри зони хімічного зараження, а також час руху зараженої хмари до об’єкту і з урахуванням отриманих даних запропонувати заходи щодо захисту персоналу.
Початкові дані для розрахунку: тип ХНР (хлор чи аміак), кількість ХНР
у викиді - G,т; відстань від місця викиду ХНР до місця розміщення персоналу – R,км; швидкість приземного вітру – V,м/с (таблиця 1.2.3).
Таблиця 1.2.3 – Початкові дані для розрахунків
-
тип ХОВ
G,т
R,км;
V,м/с
