Розрахунок дози опромінювання персоналу при евакуації
При радіоактивному зараженні місця мешкання люди піддаються дії радіації за рахунок зовнішнього опромінювання гамма-фоном місцевості, а також за рахунок внутрішнього опромінювання радіоактивними речовинами, якщо вони потрапляють в організм з повітрям, продуктами харчування і водою.
Внутрішнє опромінювання організму небезпечніше, але реально оцінити ступінь його шкідливої дії дуже складно. Тому концепція радіаційного захисту вимагає не допускати внутрішнього опромінювання. Це можна забезпечити, якщо до підходу радіоактивної хмари провести йодну профілактику і продовжувати її надалі, обов’язково використовувати ЗІЗ органів дихання і шкіри, вживати тільки чисті продукти і воду, а після виходу із зони зараження відразу виконати часткову, а згодом і повну санітарну обробку. Йодна профілактика проводиться шляхом прийому після їжі протягом тижня препарату йодид калію (1 раз на день) або спиртного розчину йоду (3-5 крапель на стакан води, 3 рази на день).
Надійно захистити людей від зовнішнього опромінювання під час їх пересування по зараженій місцевості практично неможливо. Тому при евакуації зовнішнє опромінювання від гамма-фона вважається основним вражаючим чинником і підлягає обов'язковому контролю і обліку. Це пояснюється психологічним фактором, тому що люди, як правило, перебільшують небезпеку дії радіації на свій організм і переконати їх без знання величини дози опромінення дуже важко.
Ступінь вражаючої дії на організм зовнішнього гамма-фона визначає поглинена доза опромінювання, вимірювана в Гр (Грей). На практиці частіше вживається позасистемна одиниця вимірювання рад = 0,01 Гр.
Величина дози опромінювання може бути визначена розрахунковим шляхом, якщо відомі величина рівня радіації, тривалість опромінювання і коефіцієнт ослаблення радіації різними перешкодами, що знижують дію гамма-випромінювання на організм.
Оскільки рівень радіації з часом зменшується, його величина в розрахунках повинна враховуватися середнім значенням.
Таким чином, для кожної i-ої ділянки маршруту евакуації доза опромінювання визначається за наступною формулою:
,
(1.2.1)
де Рсрi – середній рівень радіації на i-ій ділянці маршруту рад/ч;
ti - час руху по і -ій ділянці маршруту, ч;
Косл - коефіцієнт ослаблення радіації на i-ій ділянці маршруту.
Середній рівень радіації на i-ій ділянці маршруту дорівнює середньому арифметичному значенню рівнів радіації в початковій точці ділянки Рпi і кінцевій точці Ркi :
Рсрi = (Рпi + Ркi )/2 . (1.2.2)
Рівень радіації за зовнішньою межею зони зараження приймається рівним нулю.
Величина Косл в автотранспорті дорівнює 2, в пасажирському вагоні – 3, а на відкритій місцевості – 1.
Прилад ДП-5В вимірює величину рівня радіації в одиницях експозиційної дози опромінювання, тобто в Р/ч. Проте при опромінюванні організму гамма-фоном значення поглиненої і експозиційної доз приблизно рівні, і можна вважати, що рад/ч = Р/ч.
Оскільки загальний час евакуації значно менше 4 діб, доза зовнішнього опромінювання за весь час евакуації дорівнюватиме сумі доз, отриманих на всіх ділянках маршруту, тобто
.
(1.2.3)
Таким чином, розрахунок дози опромінювання проводиться за наступним порядком:
- за формулою (1.2.2) обчислити середні значення рівнів радіації для всіх ділянок маршруту евакуації від об'єкту до кінцевого пункту евакуації;
- за формулою (1.2.1) визначити значення доз опромінювання для кожної ділянки маршруту. При цьому слід враховувати відповідність розмірності величин, що входять у формулу;
- за формулою (1.2.3) визначити сумарну поглинену дозу опромінювання персоналу за весь час евакуації. Результати обчислень округляються до 0,1.
Під час руху в зоні зараження неминуче відбувається зовнішнє зараження відкритої шкіри, ЗІЗ, одягу і багажу, що може привести до додаткового опромінення організму людей. Тому при виході із зони зараження в обов’язковому порядку проводиться санітарна обробка.
У даному випадку санітарною обробкою є заходи щодо дезактивації, тобто видаленню РВ з шкірних покривів людей з одночасним знезараженням одягу, білизни, взуття, ЗІЗ і багажу. Санітарну обробку проводять для попередження або максимального ослаблення поразки людей, коли ступінь зараження поверхні їх тіла перевищує допустимі норми.
Санітарна обробка при зараженні РВ може бути частковою і повною.
Часткова санітарна обробка проводиться протягом першої години після зараження і повторюється відразу після виходу із зони радіоактивного зараження. Вона зводиться до обмивання незараженою водою або протирання вологими тампонами рук, обличчя, шиї і інших відкритих ділянок тіла. Порядок проведення часткової санітарної обробки наступний: спочатку дезактивуються ЗІЗ, одяг і взуття, а потім відкриті ділянки тіла. За відсутності води відкриті ділянки тіла обережно протираються носовою хусткою, чистою тканиною, травою і тому подібне.
Повна санітарна обробка полягає в обмиванні всього тіла протягом 15 хвилин душем теплої води температурою 38-400С з мочалкою і милом. Але вона повинна проводиться не пізніше за 2-3 години після зараження, інакше не виключена поразка шкірних покривів.
Повна санітарна обробка проводиться на санітарно-обмивальних пунктах (СОП), які розгортаються на базі лазень, санпропускників або обладнаних душових павільйонів. Для цього використовуються поливально-миючі машини ПМ-130, а також списані автобуси і тролейбуси, які обладнаються газовими колонками, ємкостями для води, душовими сітками, насосами та ін. Біля СОП розгортаються майданчики знезараження одягу, взуття і ЗІЗ.
На рис.1.2.3 наведена умовна схема маршруту евакуації персоналу об'єкту ЖКГ, яка виконується з використанням комп'ютерної графіки.
Рисунок 1.2.3 – Умовна схема маршруту евакуації персоналу .................
На схемі в довільному масштабі і формі мають бути показані контур населеного пункту з об'єктом, проміжні пункти маршруту, пункт висадки, межа зони радіоактивного зараження, кінцевий пункт евакуації в безпечному районі. На кожній ділянці маршруту указується відповідне значення поглиненої дози опромінювання, яку отримують евакуйовані.