
- •Тема 1. Історичний розвиток держави і права України
- •Тема 2. Основні поняття теорії держави і права.
- •Тема 3. Основи правосвідомості та правової культури, правової поведінки та юридичної відповідальності.
- •Причинний зв’язок між діянням і соціально небезпечними наслідками.
- •Тема 4. Основні засади конституційного ладу в Україні.
- •У зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;
- •Тема 5. Правове регулювання виборів та референдумів.
- •Тема 6. Органи державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •6.1. Верховна Рада – парламент України.
- •3)Участь у формуванні органів виконавчої влади.
- •Тема 6. Органи державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •6.2. Конституційний статус Президента України, його соціально-політичне значення.
- •Тема 6. Органи державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •6.3. Кабінет Міністрів та інші органи виконавчої влади в Україні.
- •Тема 6. Органи державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •6.4. Місцеве самоврядування в Україні.
- •2. До системи місцевого самоврядування входять:
- •Тема 7. Конституційні засади організації і здійснення правосуддя в Україні.
- •1. Правосуддя – це особливий вид державної діяльності, яку проводить суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях адміністративних, кримінальних, цивільних та господарських справ.
- •Тема 8. Конституційні засади діяльності правоохоронних та правозахисних органів України.
- •8.1. Конституційні засади діяльності правоохоронних органів.
- •3. Органи внутрішніх справ (овс ) – це правоохоронні органи державної виконавчої влади, які мають широкі повноваження для виконання завдань правоохоронної діяльності.
- •Тема 8. Конституційні засади діяльності правоохоронних та правозахисних органів України.
- •8.2. Правозахисні органи України.
- •2. Систему органів юстиції становлять:
- •Тема 9. Основи цивільного права.
- •9.1. Загальні засади цивільного права. Цивільна правоздатність та цивільна дієздатність.
- •Тема 9. Основи цивільного права.
- •9.2. Правочини. Дійсність та недійсність правочину. Правові наслідки визнання правочину недійсним.
- •Тема 9. Основи цивільного права.
- •9.3. Представництво. Форми та види представництва.
- •2. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
- •Тема 9. Основи цивільного права.
- •9.4. Право власності. Захист права власності.
- •Тема 9. Основи цивільного права.
- •9.5. Зобов’язання. Забезпечення виконання зобов’язань.
- •Договори та інші правочини;
- •Застава майнових прав;
- •Застава товарів в переробці і обігу;
- •Застава цінних паперів.
- •Тема 9. Основи цивільного права.
- •9.6. Недоговірні зобов’язання.
- •Тема 9. Основи цивільного права.
- •9.7. Спадкове право. Порядок прийняття спадку.
- •2.Спадкування за законом має місце у таких випадках:
- •3. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, зроблене у встановленому законом порядку і формі.
- •Тема 10. Основи сімейного права.
- •10.2. Загальні засади сімейного права. Шлюб і сім’я.
- •1. Сімейне право – це галузь права, сукупність правових норм, які регулюють та охороняють особисті й пов’язані з ними майнові відносини громадян, що виникають із шлюбу та належності до сім’ї.
- •Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану ( рацс).
- •За спільною заявою подружжя, яке не має дітей;
- •За заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя:
- •Тема 10. Основи сімейного права.
- •10.1. Особисті та майнові права і обов’язки подружжя.
- •Тема 10. Основи сімейного права.
- •10. 3. Права та обов’язки батьків і дітей.
- •Тема 10. Основи сімейного права.
- •10.4. Усиновлення. Опіка та піклування. Патронат.
- •Тема 11. Загальні засади трудового права. Порядок прийняття на роботу.
- •Тема 12. Трудовий договір.
- •Тема 13. Робочий час.
- •Тема 14. Час відпочинку.
- •Щорічні відпустки.
- •Тема 15. Оплата праці Гарантії та компенсації.
- •Тема 16. Трудова дисципліна. Порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності.
- •Тема 17. Матеріальна відповідальність працівників перед підприємством.
- •Тема 18. Правове регулювання праці молоді та жінок.
- •Тема 19. Основи адміністративного права.
- •19.1. Сутність та ознаки адміністративних правовідносин. Суб’єкти адміністративних правовідносин.
- •Тема 19. Основи адміністративного права.
- •19.2. Адміністративне правопорушення та адміністративна відповідальність. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
- •Тема 20. Основи кримінального права.
- •20.1.Поняття і система кримінального права України.
- •1. Кримінальне право має такі характерні риси:
- •Тема 20. Основи кримінального права.
- •20.2. Злочин, об’єкт та суб’єкт злочину.
- •Тема 20. Основи кримінального права.
- •20.3. Кримінальна відповідальність. Порядок притягнення до кримінальної відповідальності. Види кримінальних покарань.
- •Довічне позбавлення волі.
- •Застереження;
Тема 9. Основи цивільного права.
9.6. Недоговірні зобов’язання.
План
1. Підстави для виникнення недоговірних зобов’язань.
2. Зобов’язання щодо відшкодування шкоди.
1. Позадоговірна відповідальність є різновидністю цивільно-правової відповідальності. В тому числі, позадоговірна відповідальність настає у випадках вчинення шкоди чужому здоров’ю або майну, коли між заподіювачем шкоди і потерпілим цивільно-правового договору не було. За деякі види цивільно-правова відповідальність може накладатися без вини, якщо вона обумовлена законом чи угодою ( за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки).
Підставами для виникнення недоговірних зобов’язань закон визначає:
публічну обіцянку винагороди без оголошення конкурсу та за результатами конкурсу;
вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення;
рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи;
створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи;
набуття, збереження майна без достатньої правової підстави;
нанесення матеріальної та моральної шкоди.
2. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування , якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Моральна шкода , завдана фізичній або юридичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини , якщо її завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.
Відшкодування шкоди, завданої малолітньою та неповнолітньою особою.
Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров’я чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачі) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за нею, батьки (усиновлювачі), опікун, такі заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду.
Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
Обов’язок батьків (усиновлювачі), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою
Шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини. Обов’язок цих осіб відшкодувати шкоду , завдану недієздатною фізичною особою, не припиняється в разі поновлення її цивільної дієздатності. Якщо опікун недієздатної особи, яка завдала шкоди, помер або у нього відсутнє майно, достатнє для відшкодування шкоди, а сама недієздатна особа має таке майно, суд може постановити рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого, частково або в повному обсязі за рахунок майна цієї недієздатної особи.
Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність , пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює , та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах.
Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом сприяла недбалість її власника, шкода, завдана щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами
Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.
Основні поняття та терміни: недоговірні зобов’язання, джерело підвищеної небезпеки.
Питання для самостійної перевірки знань
1. В чому суть зобов’язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди?
2. На кому лежить відповідальність за шкоду, завдану малолітніми і неповнолітніми особами?
3. Хто несе відповідальність за шкоду, заподіяну недієздатною особою?
4. Що розуміється у цивільному праві під джерелом підвищеної небезпеки? У чому особливість відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки?
5. Як відшкодовується шкода, завдана спільно кількома особами?
Проаналізуйте ситуації та прокоментуйте їх з точки зору відповідності нормам цивільного законодавства
1. Громадянин Титов подав позов до суду про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої йому внаслідок наїзду на нього автомобіля, що належить автотранспортному підприємству. В судовому засіданні представник відповідача повністю визнав позов у частині відшкодування матеріальної шкоди, але заперечував проти виплати компенсації за моральну шкоду, мотивуючи це тим, що сума, яку АТП погоджується сплатити , і так дуже значна.
2. 15-річний школяр вибив м’ячем скло в магазині. Власник магазину подав позов на ім’я батьків хлопця, вимагаючи відшкодування завданих збитків.
3. Перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння , Німченко та Ткаченко з хуліганських мотивів побили Назаренка, заподіяв йому тяжкі тілесні ушкодження , внаслідок чого він два місяці перебував на стаціонарному лікуванні. Суд прийняв рішення щомісяця стягувати з відповідачів на користь потерпілого по 100 гривень на протязі року.
Теми рефератів
1. Особливості відшкодування шкоди, нанесеної джерелом підвищеної небезпеки.
2. Відшкодування шкоди, нанесеної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
3.Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом , іншим ушкодженням здоров’я або смертю.