24.4. Розташування лісових насаджень на зрошувальних системах

Елемент зрошувальної системи	Кількість рядів в лісовій смузі	Ширина лісової смуги	Розташування лісових смуг відносно елементу системи
Магістральний канал і великі колектори	5-8	18-25	З обох боків
Гілки магістрального каналу і міжгосподарські розподільники	3 2	> 10 6	З одного боку З обох боків
Внутрішньогосподарські канали	2-3	6-12	З одного боку
Канали колекторно-дре­наж­ної мережі	2	6	З одного боку
Розподільчі лотки	2	6	З одного боку
Дороги	1-2	3	З одного боку
Ставки, водосховища	3	20	По периметру
Межа зрошуваного масиву	5	15

Основні лісові смуги створюють дво-, трирядні, поперечні – дворядні.

Схеми розташування лісосмуг наведені на рис. 24.1 і 24.2.

Рис. 24.1. Схеми розташування лісових смуг із деревних порід вздовж водогосподарських зрошувальних і колекторно-дрена­ж­них каналів, лоткової мережі і підземних трубопроводів: а – вздовж каналу у виїмці; б – вздовж каналу в напіввиїмці-напівнасипу; в – вздовж лоткової мережі або підземного трубопроводу; 1 – канал; 2 – дорога; 3 – лоток

Рис. 24.2. Схема розташування захисних лісових смуг із деревних порід вздовж внутрішньогосподарських зрошувальних і скидних каналів рисових зрошувальних систем: а – вздовж господарського розподільника в сукупності зі скидом; б – вздовж ділянкового розподільника; г – вздовж ділянкового скиду; 1 – чек; 2 – дорога; 3 – зрошувальний канал; 4 – скидний канал; 5 – зрошувач-скид; 6 – дамба

Відстань між поздовжніми смугами встановлюється кратній ширині захвату дощувальної техніки або відстані з конструктивними розмірами спеціалізованих внутрішньогосподарських систем:

• на зрошувальних системах при поливі по борознах із застосуванням:

• поливного колісного трубопроводу ТКП-90 – 400 м;

• пересувного агрегату ППА-165У в залежності від типу ґрунтів кратним 100 м;

• самопливної зрошувальної мережі з поливними трубопроводами – 300-500 м;

• на зрошувальних системах при поливі по смугах із застосуванням:

• пересувного поливного агрегату ППА-300 – відстань повинна бути кратною 120 м;

• на зрошувальних системах при поливі дощуванням із застосуванням:

• широкозахватних дощувальних машин типу «Кубань» – 807 м;

• дощувальних машин «Фрегат», залежно від модифікації – від 880 до 1150 м;

• дощувальних машин «Волжанка», «Ока», ДКН-80 – від 205 до 400 м;

• дощувальних машин «Дніпро» – від 704 до 920 м;

• двохконсольних дощувальних агрегатів ДДА-100МА і дощувально-поливального агрегату ДПА-130/140 – кратним 120 м;

• далекоструминних дощувальних агрегатів ДДН-70 і ДДН-100 – відстань приймають у відповідності з прийнятою в проекті зрошення схемою їх роботи, вона повинна бути кратною відстані між зрошувачами – від 70 до 155 м;

• на рисових зрошувальних системах залежно від типів карт:

• карта краснодарського типу – 400-1200 м;

• карта-чек з широким фронтом наповнення і скиду – 500-600 м;

• карта кубанського типу – 300 м;

• карта далекосхідного типу – 600-1200 м;

• закриті рисові системи – 300-400 м;

• при внутрішньогрунтовомуі краплинному зрошенні:

• розташування лісових смуг пов’язують із організацією території сільськогосподарських угідь.

Лісові насадження на зрошуваних землях створюють із швидкоростучих, довговічних і цінних порід. На засолених землях і при неглибокому заляганні мінералізованих ґрунтових вод використовують солестійкі деревні породи (білу акацію, тополю, шовковицю білу та ін.). В останні роки запропонована технологія створення смуг із вузькими (1,3 м) міжряддями для вирощування дерев з пірамідальною кроною. Це забезпечує економію землі до 28 %.

Лісосмуги на осушених землях. На осушених землях захисні лісові смуги необхідні, перш за все, для боротьби з вітровою ерозією ґрунтів, водною ерозією на заплавах, для покращення мікроклімату і боротьби із заморозками, покращення якості води і умов ведення рибного господарства, для захисту доріг від снігових заносів та ін.

Принцип розташування захисних насаджень такі як і на зрошуваних землях. Застосовують в основному ажурні і масивні (щільні) лісосмуги. Ширина лісосмуг 10 м, відстань між рядами – 2,5 м, на торф’яних ґрунтах – 1,5 м.

На осушених землях під насадження лісових смуг відводять непридатні землі (гряди або острова серед торф’яників), а також зберігають найбільш цінні окремі дерева, острівки лісу і чагарників.

Економічна ефективність залісених лісонасаджень. Захисні лісонасадження повністю окупають затрати на їх створення за 3-5 років. Кожний гектар лісової смуги дає більше 400 грн. агролісомеліоративного прибутку. Запас деревини у віці 20 років складає 400-500 (іноді до 1000) м³ на 1 км насаджень.

Поля, захищені лісовими смугами, значно менше потерпають від вітрової ерозії. Лісові смуги своєю дією впливають на режим вітру і поверхневий стік води змінюють мікроклімат, роблять його більш вологим, що сприяє отриманню більш високих і стійких врожаїв сільськогосподарсь­ких культур. Прибуток від додатково зібраного врожаю перевищує 25грн./га.

Лісові насадження захищають водойми і ставки від замулення, покращують водопостачання території і підвищують літній стік води в річках. Важливим є загально екологічне значення лісових смуг. В лісових смугах поселяються багато птахів і тварин, які знищують шкідників сільськогосподарських культур. Більшість штучних лісонасаджень на берегах балок, ярів, ставків, водосховищ утворюють мальовничі куточки природи, які є місцем відпочинку людини.