
- •24. Агролісомеліорація і лісовпорядкування
- •24.1. Загальні відомості про ліс
- •24.2. Ліс і навколишнє середовище
- •24.3. Захисні лісові насадження
- •24.1. Параметри полезахисних лісових смуг
- •24.2. Кількість сіянців на 1 га при рядовому висаджуванні, шт.
- •24.3. Сучасні конструкції лісових смуг
- •24.4. Розташування лісових насаджень на зрошувальних системах
- •24.4. Закріплення і залісення ярів
- •24.5. Максимальна відстань між поздовжніми і поперечними полезахисними лісовими смугами
- •24.6. Рекомендовані відстані між лісовими смугами
- •24.7. Основний асортимент деревних і чагарникових порід для захисного лісорозведення
- •24.5. Закріплення і залісення пісків
- •24.6. Ведення лісового господарства
- •24.8. Класи бонітету лісових насаджень
- •24.9. Стандартна таблиця сум площ перерізів (м2) стовбурів на висоті 1,3 м і запасу деревини на 1 га (м3) в насадженнях
- •24.7. Лісове законодавство
- •24.8. Організаційно правові заходи щодо збереження лісу
- •24.9. Охорона та збереження лісів держлісфонду та лісів недержавного підпорядкування
- •24.10. Господарське використання лісів
- •Питання для самоконтролю
24.8. Класи бонітету лісових насаджень
Клас віку |
Середній вік, років |
Клас бонітету |
||||||
Іа |
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
Va |
||
Висота насіннєвих насаджень, м, від-до |
||||||||
I |
10 |
6-5 |
5-4 |
4-3 |
3-2 |
2-1 |
- |
- |
II |
30 |
16-14 |
13-12 |
11-10 |
9-8 |
7-6 |
5-4 |
3-2 |
III |
50 |
24-21 |
20-18 |
17-15 |
14-12 |
11-9 |
8-6 |
5-4 |
IV |
70 |
30-26 |
25-22 |
21-19 |
18-16 |
15-12 |
11-9 |
8-6 |
V |
90 |
34-30 |
29-26 |
25-23 |
21-19 |
18-15 |
14-12 |
11-8 |
Висота порослевих насаджень, м, від-до |
||||||||
I |
5 |
5 |
4 |
3 |
2 |
1,5 |
1 |
- |
II |
15 |
11 |
10-9 |
8-7 |
6 |
5 |
4-3 |
1,5 |
III |
25 |
16 |
15-13 |
12-11 |
10-9 |
8-7 |
6-5 |
4-3 |
IV |
35 |
20 |
19-17 |
16-14 |
13-12 |
11-10 |
9-7 |
6-5 |
V |
45 |
23 |
22-20 |
19-17 |
16-14 |
13-11 |
10-8 |
8-5 |
Середній діаметр. Товщина стовбурів навіть в одному лісі постійно змінюється. При точній таксації на пробному майданчику у всіх дерев за допомогою мірної вилки замірюють діаметр стовбуру на висоті 1,9 м, при відсутності вилки – окружність стовбуру. Результати заносять в перерахункову відомість і округляють за ступенем товщини. Прийняті такі градації ступенів: для діаметрів до 16 см через 2 см, більше 16 см через 4 см. За результатами перерахунку підраховують суму площ перерізів всіх дерев. Шляхом ділення її на кількість дерев знаходять середню площу перерізу, а по ній – середній діаметр .
Середня висота. Середня висота дерев необхідна для визначення бонітету і для кількісної характеристики. Для її визначення будують графік висот, вихідними даними є заміри висоти 2-3 дерев для кожного ступеню товщини. Висоти вимірюються висотомірами різних конструкцій. Результати у вигляді точок наносять на графік для кожного ступеню товщини і по них від руки проводять плавну лінію таким чином, щоб по обидва боки від неї була однакова кількість точок. На лінії, де нанесені ступені товщини, знаходять ступінь, яка відповідає відповідному середньому діаметру. Із неї проводять перпендикуляр до перетину середньої висоти насадження.
Запас насадження. Сума об’ємів стовбурів дерев (в м3/га лісу) називається запасом насадження. Для визначення об’єму дерева, яке росте, користуються поняттям видового числа, яке може бути в межах від 0,352 до 0,592. Є спеціальні видові таблиці. В практиці газомірної таксації лісових насаджень користуються стандартною таблицею запасів і сум площ перерізу стовбурів при повноті, що дорівнює 1,0. при користуванні таблицею необхідно перш за все визначити середню висоту насадження. При таксації будь-якого насадження в таблиці проти відповідної середньої висоти знаходять величину запасу і умножають її на повноту даного насадження.
Наприклад, проводимо таксацію дубового насадження. Середня висота 18 м, повнота 0,8. Напроти висоти 18 в графі для дубу запас дорівнює 230 м3, множимо його на 0,8 і отримуємо 184 м3 – запас нашого насадження.