22.1. Норми вапна для осушуваних мінеральних ґрунтів

залежно від рН, т/га

рН (сольової витяжки	Ґрунти
	піщані	супіщані	легко­суглинкові	середньо­суглинкові	важко­суглинкові	глинисті
3,8-3,9 4,0-4,1 4,2-4,3 4,4-4,5 4,6-4,7 4,8-4,9 5,0-5,1 5,2-5,3 5,4-5,5 5,6-5,7 5,8-5,9 6,0-6,1 6,2-6,3	5,0-6,0 4,5-5,5 4,0-5,0 3,5-4,5 3,0-4,0 2,5-3,5 2,0-3,0 1,5-2,0 1,0-2,0 1,0-2,0 - - -	7,0-9,0 6,5-7,5 5,5-6,5 4,5-5,5 4,0-5,0 3,5-4,5 3,0-4,0 2,5-3,5 2,0-3,0 1,5-2,5 1,0-2,0 - -	8,5-10 8,0-9,0 7,0-8,0 6,0-7,0 5,5-6,5 5,0-6,0 4,5-5,5 4,0-5,0 3,5-4,5 3,0-4,0 2,5-3,5 - -	10-11 9,5-10 8,0-9,0 7,0-8,0 6,5-7,5 6,0-7,0 5,5-6,5 5,0-6,0 4,0-5,0 3,5-4,5 3,0-4,0 2,0-3,0 -	12-14 11-13 10-11 9,0-10 8,0-9,0 7,0-8,0 6,0-7,0 5,5-6,5 5,0-6,0 4,0-5,0 3,5-4,5 3,0-4,0 2,0-3,0	14-18 12-14 11-13 10-11 8,5-9,5 7,5-8,5 7,0-8,0 6,0-7,0 5,5-6,5 4,5-5,5 4,0-5,0 3,5-4,5 3,0-4,0

На торф’яних ґрунтах норми вапна розраховують шляхом множення показника гідролітичної кислотності на коефіцієнт 0,20 (перехідні) і 0,25 (низинні болота) або приймають на перехідних з рН=4,2-4,6 – 5-6 т/га і рН=4,6-4,8 – 3-5 т/га, на низинних з рН=4,5 – 4-5 т/га і рН=5,1-5,5 – 2-3 т/га.

22.2. Вміст СаСо3 у вапнякових матеріалах,

що застосовуються для вапнування

Речовина	Вміст СаСО3
Вапнякове та доломітове борошно	85-100
Сланцевий попіл: пилоподібний колосниковий	70-80 60-70
Цементний пил	60-85
Крейда	90-100
Вапняковий туф	75-95
Вапняковий сапропель	50-75
Гажа (озерне вапно)	80-100
Дефекат	50-60

На ґрунтах, де проявляється солонцюватість здійснюють гіпсування. Норму гіпсу розраховують, виходячи із кількості поглинутого натрію за формулою

, (22.3)

де – розрахункова норма СаSO₄, т/га;

– вміст поглинутого натрію, мекв на 100 г ґрунту;

– ємкість поглинання, мекв на 100 г ґрунту;

– потужність солонцюватого горизонту, м;

– середня щільність ґрунту, г/см³.

В якості гіпсовмісних матеріалів застосовують гіпс сиромолотний, фосфогіпс і глиногігпс з вмістом СаSO₄ відповідно 71-73, 70-75 і 63-92 %.

Фізичну норму (т/га) гіпсовмісного матеріалу визначають за формулою

, (22.4)

де – вміст вологи в матеріалі, %;

– вміст СаSO₄, %.

Вапно і гіпс застосовують після капітального планування і вирівнювання ґрунту восени або весною. Норми вапна більше 6 т/га вносять в два прийоми: 4 т/га під оранку, 2 т/га під дискування. Високі розрахункові норми гіпсу допустимо вносити протягом двох-трьох років рівними частками.

Повторне вапнування здійснюють на підставі даних агрохімічного обстеження ґрунту.

Система добрив на осушуваних землях передбачає відновлення родючості ґрунту, порушеного в процесі виконання меліоративних і культуртехнічних робіт, а також підвищення ефективної ґрунтової родючості в процесі окультурювання і сільськогосподарського використання земель.

У всі мінеральні ґрунти, що освоюються, особливо з низькою природною родючістю, вносять органічні добрива (табл. 22.3).