
- •Передмова
- •Розділ 1. Технічна експлуатація будівель і споруд
- •1.1.Загальні положення
- •1.2.Спостереження за станом будівель та споруд у період експлуатації
- •1.2.1.Служба спостереження
- •1.2.2.Огляди будівель та споруд
- •1.3.Проведення ремонтних робіт
- •1.3.1.Види ремонтів
- •1.3.2.Планування ремонтів
- •1.4.Паспортизація будівель та споруд
- •1.4.1.Обстеження будівель і споруд для паспортизації
- •1.4.2.Спеціалізована організація
- •1.4.3.Порядок проведення паспортизації
- •1.4.4.Паспорт технічного стану будівлі
- •1.5.Обстеження технічного стану будівель та споруд
- •1.5.1.Мета і завдання обстеження
- •1.5.2. Дефекти будівельних конструкцій
- •1.5.3. Методи обстеження конструкцій
- •1.5.4. Неруйнівні методи випробувань будівельних конструкцій
- •Механічні методи
- •Акустичні методи
- •Радіаційні методи
- •Магнітні та електричні методи
- •Інфрачервона дефектоскопія
- •1.5.5.Інструментальне забезпечення обстеження конструкцій
- •1.5.5.Оцінювання технічного стану конструкції, будівлі, споруди
- •1.6. Корозія будівельних конструкцій та захист від неї
- •1.6.1. Характеристика агресивності оточуючого середовища
- •1.6.2. Види корозії
- •1.6.3. Корозія конструкцій із різних матеріалів
- •1.6.4.Захист від корозії
- •Розділ 2. Реконструкція будівель і споруд
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Обґрунтування доцільності реконструкції будівель та споруд
- •2.1.2. Загальні відомості про проектування реконструкції
- •2.2. Підсилення основ фундаментів
- •2 .3. Реконструкція фундаментів
- •2.4. Підсилення залізобетонних та кам’яних конструкцій
- •2.4.1. Колони, стовпи і стіни
- •2.4.2. Збірні плити перекриття і покриття
- •2.4.3. Монолітні перекриття
- •2.4.4. Балки
- •2.4.5. Ферми
- •2.5. Підсилення металевих конструкцій
- •2.5.1. Усунення місцевих дефектів і пошкоджень
- •2.5.2. Стояки та колони
- •2.5.3. Балки
- •2.5.4. Ферми
- •2.5.5. Сталевий настил
- •2.6. Реконструкція дерев’яних конструкцій
- •2.6.1. Стояки та стіни
- •2.6.2. Балки
- •2.6.3. Ферми
- •2.6.4. Кроквяна система
- •2.7. Особливості виконання будівельно-монтажних робіт під час реконструкції
- •Припис № ______
- •Технічний журнал з експлуатації будівлі (споруди)
- •Орієнтовний перелік робіт із поточного ремонту будівель та споруд Для будівель
- •1.Фундаменти
- •2.Стіни і колони
- •3.Перегородки
- •4.Покрівля і покриття
- •5.Покриття, перекриття і підлоги
- •6.Вікна, двері та ворота
- •7.Сходи і ґанки
- •8.Внутрішні штукатурні, облицювальні й малярні роботи
- •9.Фасади
- •11.Центральне опалення
- •12.Вентиляція
- •13.Внутрішній водопровід і каналізація
- •14.Гаряче водопостачання
- •15.Електроосвітлення та зв’язок
- •Для споруд
- •1.Водопровідно-каналізаційні споруди
- •1.1.Трубопроводи та арматурні мережі
- •1.2.Колодязі
- •1.3.Водозабори і гідротехнічні споруди
- •1.4.Очисні споруди
- •3.2.Верхня будова залізничної колії
- •3.3.Штучні споруди (мости, тунелі)
- •4.Автомобільні шляхи
- •Орієнтовний перелік робіт із капітального ремонту будівель та споруд Для будівель
- •1.Фундаменти
- •2.Стіни і колони
- •3.Перегородки
- •4.Покрівля і покриття
- •5.Підкранові шляхи
- •6.Міжповерхові перекриття та підлоги
- •7.Вікна, двері та ворота
- •8.Внутрішні штукатурні, облицювальні і малярні роботи
- •9.Фасади
- •11.Центральне опалення
- •Для споруд
- •1.2.Колодязі
- •1.3.Водозабори і гідротехнічні споруди
- •2.Теплофікація
- •2.1.Канали і камери
- •2.2.Трубопроводи й арматура
- •3.Під’їзні і внутрішньозаводські залізничні шляхи
- •3.1.Верхня будова шляху
- •3.2.Штучні споруди (мости, тунелі, труби)
- •4.Автомобільні шляхи
- •4.1.Земляне полотно
- •4.2.Дорожній огляд
- •4.3.Мости, труби
- •4.4.Майданчики для автомобілів, дорожньо-будівельних та інших машин, складські майданчики, а також майданчики хлібоприймальних пунктів
- •5.Електричні мережі та зв’язок
- •6.Інші споруди
- •Кошторис на капітальний ремонт
- •Зведений опис робіт
- •Технічний стан будівлі (споруди) та висновки щодо її подальшої експлуатації
- •3.5 Оцінка потенційних наслідків можливої аварії
- •3.6 Пропозиції щодо подальшої експлуатації
- •4 Інші відомості*
- •Технічний стан основ та конструктивних елементів за частинами об’єкта
- •Технічний стан інженерного обладнання за частинами об’єкта
- •Виявлені дефекти та пошкодження і терміни їх усунення
- •Зміни характеристик паспорта технічного стану будівлі (споруди)
- •Останнє обстеження проведено:
- •Перелік кодів робіт* з обстеження будівель, споруд і мереж, на виконання яких надано право організації, що провела останнє обстеження
- •5.02.00 Обстеження будівель, споруд і мереж
- •Відомості про реконструкцію, технічне переозброєння будівлі
- •Наявність підйомно-транспортних пристроїв та механізмів
- •Проектні дані про допустимі корисні навантаження на основні несучі конструкції та елементи будівлі
- •Площа підлог, м2
- •Розміри внутрішніх поверхонь огороджуючих та несучих конструкцій, м2
- •Площа приміщень, м2
- •Розміри зовнішніх поверхонь огороджуючих конструкцій, м2
- •Порядок ведення, зберігання та використання паспорта технічного стану будівлі (споруди)
- •Перелік літератури
2.5.4. Ферми
Кроквяні металеві ферми відносяться до решітчастих конструкцій, підсилення елементів яких виконується шляхом нарощування до необхідного розміру поперечного перерізу (рис. 2.110). Нарощування може виконуватися різними прокатними профілями та арматурними стрижнями залежно від необхідної кількості матеріалу в перерізі, зручності виконання робіт із підсилення, наявності матеріалів. При такому підсиленні конструкцію необхідно максимально розвантажити так, щоб зусилля в її елементах, що підсилюються, були не більше ніж 50...60% експлуатаційних.
Стиснуті елементи ферм, які мають вигини в площині ферми або з цієї площини, підсилюються встановленням додаткових стійок, що прикріпляються до існуючих пластинок зварюванням (рис. 2.111). При цьому виникає певний ексцентриситет прикладання поздовжньої сили у вузлі ферми, що необхідно враховувати в перевірних розрахунках.
Для зменшення гнучкості стиснутих
елементів нарощування їх може виконуватися
і дерев’яними брусами (рис. 2.112).
Міцність поперечного перерізу при цьому
зростає несуттєво, однак за рахунок
збільшення жорсткості (коефіцієнта
поздовжнього згину) зростання несучої
спроможності елемента може бути значним.
Бруси кріпляться до металевих конструкцій
за д
опомогою
стяжних болтів із гайками та шайбами,
що встановлюються у заздалегідь
просвердлені отвори.
Підвищення несучої здатності вузлів сталевих ферм здійснюється за допомогою збільшення довжини (в тому числі і за рахунок додаткових лобових швів) або товщини існуючих зварних швів. Для збільшення довжини швів (якщо інших можливостей немає) у вузли вводяться додаткові елементи (коротиші) (рис. 2.113). Зусилля в елементах ферми на період підсилення повинні бути мінімальними.
При недостатніх розмірах фасонок ферми їх нарощують (рис. 2.114). Додаткові фасонки приварюються до існуючої та до елементів ферми.
Радикальним способом підсилення кроквяних металевих ферм у цілому є зміна їх розрахункової схеми, а значить, і розвантаження всіх елементів. Одним із таких видів розвантаження є встановлення шпренгельних затяжок (рис. 2.115). Шпренгельні затяжки виготовляються з арматурних стрижнів та попередньо напружуються шляхом закручування стяжних муфт.
Іншим способом зміни розрахункової
схеми ферм є встановлення додаткових
опор у вигляді колон (рис. 2.116) чи
підвісок (рис. 2.117). При ц
ьому
слід мати на увазі, що зусилля в окремих
елементах ферми можуть не лише змінювати
величину, але і знак (змінюватися з
розтягуючих на стискаючі й навпаки),
тому перевірними розрахунками та
виконанням конструктивних вимог
необхідно обґрунтувати можливість
такого виду підсилення.
Приклад 2.20. Опорний косець 1-2
(рис. 2.118) трапецієвидної кроквяної
ферми цеху, що підлягає реконструкції,
як показав статичний розрахунок,
завантажений стискальним зусиллям,
розрахункове значення якого до
реконструкції складало
на
час огляду —
П
ісля
реконструкції розрахункове значення
зусилля у цьому кісці збільшується на
величину
і становить
Довжина кісця між вузлами 1 та 2 кріплення
до верхнього й нижнього поясів ферми
Косець виконано із 2∟100×8 ГОСТ 8509-57
(рис. 2.118). Матеріал кісця — сталь
марки Ст3 ГОСТ 380-50 із нормативним
опором за межею текучості
Кутики кісця з’єднані між собою
прокладками через 50 см.
При огляді встановлено, що через
проникання атмосферних опадів через
конструкцію покрівлі над ділянкою
опорного кісця він має рівномірний по
перерізу корозійний знос на глибину
Умови експлуатації — слабоагресивне
середовище.
п
отрібно
перевірити несучу здатність опорного
кісця на розрахункове значення
навантаження після реконструкції
будівлі і за необхідності виконати його
підсилення.
Характеристики перерізу без урахування корозійного зносу:
За таблицею 11 СНиП ІІ-23-81* розрахункова довжина кісця в площині та із площини ферми
Гнучкість кісця
–у площині ферми
–із площини ферми
Перевірку несучої здатності кісця з
урахуванням стійкості виконуємо у
площині ферми, тому що
>
.
Характеристики перерізу кісця з урахуванням корозійного зносу:
радіус інерції приймаємо рівним
момент інерції перерізу
Оскільки корозійний знос перерізу
становить (31,2-
-23,4)/31,2×100=25%, а залишкова товщина полички
кутика складає
>
то приймаємо наступне значення коефіцієнта
Коефіцієнт
,
оскільки матеріалом кутика є сталь,
виплавлена в період із 1932 по 1982 рр.,
а її розрахунковий опір
<380
МПа.
Розрахунковий опір матеріалу на період обстеження
За СНиП ІІ-23-81* при
та
знаходимо
При
визначаємо несучу здатність кісця з
урахуванням поздовжньої сили
до реконструкції будівлі:
>
Несуча здатність кісця до реконструкції забезпечена.
Оскільки після реконструкції будівлі
розрахункове значення поздовжньої
сили в кісці буде дорівнювати
>
>
то його несуча здатність не забезпечена
і потрібне підсилення.
Визначаємо напруження в перерізі кісця на момент обстеження
Рівень початкового навантаження
Косець підсилюємо нарощуванням поперечного перерізу штабою зі сталі завтовшки 6 мм, привареною до полиць кутика (рис. 2.118, в). Ширину штаби підбираємо так, щоб центри мас перерізу до і після підсилення практично збігалися, виключаючи позацентровий стиск кісця.
Приймаємо, що штаби дорівнюють довжині кісця і прикріплені до кутиків та косинок через відповідні вирізи в штабах зварними швами з висотою катета 5 мм.
Геометричні характеристики підсиленого перерізу:
—площа поперечного перерізу:
—відстань від центра мас до осі Х0-Х0:
Приймаємо, що центри мас поперечного перерізу до і після підсилення практично збігаються.
Момент інерції підсиленого перерізу
Радіус інерції цього перерізу
Гнучкість кісця
Матеріал штаби підсилення — ВСт3 кп 2-1 за ТУ 14-1-3023-80 з розрахунковим опором 220 МПа (за таблицею 51 СНиП ІІ-23-81*).
Коефіцієнт приведення
<
Приймаємо середнє значення розрахункового
опору
,
що дорівнює
,
тобто
Визначаємо коефіцієнт
,
який ураховує рівень початкового
навантаження, коли підсилення виконане
за допомогою зварювання:
Згідно зі СНиП ІІ-23-81* при
та
визначаємо
При
визначаємо несучу здатність підсиленого
кісця:
>
>
Несуча здатність підсиленого перерізу на розрахункове значення навантаження у кісці після реконструкції забезпечена.
Оскільки
<
,
то підсилення кісця слід виконувати
при навантаженнях, що були на час
обстеження ферми, тобто у розвантажуванні
її на період підсилення необхідності
немає.