- •Передмова
- •Розділ 1. Технічна експлуатація будівель і споруд
- •1.1.Загальні положення
- •1.2.Спостереження за станом будівель та споруд у період експлуатації
- •1.2.1.Служба спостереження
- •1.2.2.Огляди будівель та споруд
- •1.3.Проведення ремонтних робіт
- •1.3.1.Види ремонтів
- •1.3.2.Планування ремонтів
- •1.4.Паспортизація будівель та споруд
- •1.4.1.Обстеження будівель і споруд для паспортизації
- •1.4.2.Спеціалізована організація
- •1.4.3.Порядок проведення паспортизації
- •1.4.4.Паспорт технічного стану будівлі
- •1.5.Обстеження технічного стану будівель та споруд
- •1.5.1.Мета і завдання обстеження
- •1.5.2. Дефекти будівельних конструкцій
- •1.5.3. Методи обстеження конструкцій
- •1.5.4. Неруйнівні методи випробувань будівельних конструкцій
- •Механічні методи
- •Акустичні методи
- •Радіаційні методи
- •Магнітні та електричні методи
- •Інфрачервона дефектоскопія
- •1.5.5.Інструментальне забезпечення обстеження конструкцій
- •1.5.5.Оцінювання технічного стану конструкції, будівлі, споруди
- •1.6. Корозія будівельних конструкцій та захист від неї
- •1.6.1. Характеристика агресивності оточуючого середовища
- •1.6.2. Види корозії
- •1.6.3. Корозія конструкцій із різних матеріалів
- •1.6.4.Захист від корозії
- •Розділ 2. Реконструкція будівель і споруд
- •2.1. Загальні положення
- •2.1.1. Обґрунтування доцільності реконструкції будівель та споруд
- •2.1.2. Загальні відомості про проектування реконструкції
- •2.2. Підсилення основ фундаментів
- •2 .3. Реконструкція фундаментів
- •2.4. Підсилення залізобетонних та кам’яних конструкцій
- •2.4.1. Колони, стовпи і стіни
- •2.4.2. Збірні плити перекриття і покриття
- •2.4.3. Монолітні перекриття
- •2.4.4. Балки
- •2.4.5. Ферми
- •2.5. Підсилення металевих конструкцій
- •2.5.1. Усунення місцевих дефектів і пошкоджень
- •2.5.2. Стояки та колони
- •2.5.3. Балки
- •2.5.4. Ферми
- •2.5.5. Сталевий настил
- •2.6. Реконструкція дерев’яних конструкцій
- •2.6.1. Стояки та стіни
- •2.6.2. Балки
- •2.6.3. Ферми
- •2.6.4. Кроквяна система
- •2.7. Особливості виконання будівельно-монтажних робіт під час реконструкції
- •Припис № ______
- •Технічний журнал з експлуатації будівлі (споруди)
- •Орієнтовний перелік робіт із поточного ремонту будівель та споруд Для будівель
- •1.Фундаменти
- •2.Стіни і колони
- •3.Перегородки
- •4.Покрівля і покриття
- •5.Покриття, перекриття і підлоги
- •6.Вікна, двері та ворота
- •7.Сходи і ґанки
- •8.Внутрішні штукатурні, облицювальні й малярні роботи
- •9.Фасади
- •11.Центральне опалення
- •12.Вентиляція
- •13.Внутрішній водопровід і каналізація
- •14.Гаряче водопостачання
- •15.Електроосвітлення та зв’язок
- •Для споруд
- •1.Водопровідно-каналізаційні споруди
- •1.1.Трубопроводи та арматурні мережі
- •1.2.Колодязі
- •1.3.Водозабори і гідротехнічні споруди
- •1.4.Очисні споруди
- •3.2.Верхня будова залізничної колії
- •3.3.Штучні споруди (мости, тунелі)
- •4.Автомобільні шляхи
- •Орієнтовний перелік робіт із капітального ремонту будівель та споруд Для будівель
- •1.Фундаменти
- •2.Стіни і колони
- •3.Перегородки
- •4.Покрівля і покриття
- •5.Підкранові шляхи
- •6.Міжповерхові перекриття та підлоги
- •7.Вікна, двері та ворота
- •8.Внутрішні штукатурні, облицювальні і малярні роботи
- •9.Фасади
- •11.Центральне опалення
- •Для споруд
- •1.2.Колодязі
- •1.3.Водозабори і гідротехнічні споруди
- •2.Теплофікація
- •2.1.Канали і камери
- •2.2.Трубопроводи й арматура
- •3.Під’їзні і внутрішньозаводські залізничні шляхи
- •3.1.Верхня будова шляху
- •3.2.Штучні споруди (мости, тунелі, труби)
- •4.Автомобільні шляхи
- •4.1.Земляне полотно
- •4.2.Дорожній огляд
- •4.3.Мости, труби
- •4.4.Майданчики для автомобілів, дорожньо-будівельних та інших машин, складські майданчики, а також майданчики хлібоприймальних пунктів
- •5.Електричні мережі та зв’язок
- •6.Інші споруди
- •Кошторис на капітальний ремонт
- •Зведений опис робіт
- •Технічний стан будівлі (споруди) та висновки щодо її подальшої експлуатації
- •3.5 Оцінка потенційних наслідків можливої аварії
- •3.6 Пропозиції щодо подальшої експлуатації
- •4 Інші відомості*
- •Технічний стан основ та конструктивних елементів за частинами об’єкта
- •Технічний стан інженерного обладнання за частинами об’єкта
- •Виявлені дефекти та пошкодження і терміни їх усунення
- •Зміни характеристик паспорта технічного стану будівлі (споруди)
- •Останнє обстеження проведено:
- •Перелік кодів робіт* з обстеження будівель, споруд і мереж, на виконання яких надано право організації, що провела останнє обстеження
- •5.02.00 Обстеження будівель, споруд і мереж
- •Відомості про реконструкцію, технічне переозброєння будівлі
- •Наявність підйомно-транспортних пристроїв та механізмів
- •Проектні дані про допустимі корисні навантаження на основні несучі конструкції та елементи будівлі
- •Площа підлог, м2
- •Розміри внутрішніх поверхонь огороджуючих та несучих конструкцій, м2
- •Площа приміщень, м2
- •Розміри зовнішніх поверхонь огороджуючих конструкцій, м2
- •Порядок ведення, зберігання та використання паспорта технічного стану будівлі (споруди)
- •Перелік літератури
1.6. Корозія будівельних конструкцій та захист від неї
1.6.1. Характеристика агресивності оточуючого середовища
Усі будівельні конструкції, крім силових факторів, у процесі своєї експлуатації сприймають також дію оточуючого середовища. Сумісна дія цих факторів значною мірою визначає технічний стан і надійність роботи конструкцій та їх систем.
Агресивним є таке середовище, під дією якого змінюється структура і властивості матеріалів, що, в свою чергу, призводить до зниження їх міцності та руйнування конструкцій, виготовлених із цих матеріалів, тобто до корозії.
За ступенем дії на матеріали будівельних конструкцій оточуючі середовища підрозділяються на неагресивні (пасивні), слабо-, середньо- й сильноагресивні.
Агрегатний стан агресивного середовища може бути твердим, рідким та газоподібним. Найчастіше зустрічається багатофазове агресивне середовище. Так, у виробничих спорудах, у яких під час технологічного процесу виділяються гази (аміак (NH3), сірководень (H2S), вуглекислий газ (CO2) й ін.), що створюють агресивне газове середовище. З’єднуючись із вологою повітря, конденсованою вологою, атмосферними опадами, що просочуються в приміщення, ці гази утворюють рідке агресивне середовище. Прикладом твердого агресивного середовища можуть бути склади мінеральних добрив, хімічних реактивів на хімічних виробництвах тощо.
Властивість матеріалів опиратися руйнівному впливу зовнішнього агресивного середовища називають корозійною стійкістю, а граничний термін служби конструкцій, протягом якого вони зберігають необхідні експлуатаційні якості, називається довговічністю. Деякі речовини або впливи можуть пришвидшувати корозійні процеси (вони називаються стимуляторами корозії), інші навпаки — сповільнювати ці процеси (пасиватори та інгібітори).
Поняття про агресивність середовища є відносним, оскільки одна й та ж речовина або вплив для одних матеріалів можуть бути стимуляторами корозії, а для інших — інгібітором. Прикладом цього є тепле вологе повітря, яке для сталевих конструкцій пришвидшує процес корозії, а для бетону навпаки — не знижує, а навіть підвищує міцність матеріалу.
1.6.2. Види корозії
За механізмом протікання корозійного процесу розрізняють основні види корозії: хімічну, фізичну, фізико-хімічну.
Хімічна корозія — процес взаємодії матеріалу з агресивним середовищем, який супроводжується незворотними змінами його хімічної структури. При цьому окислення металу та відновлення окислювальної компоненти корозійного середовища відбуваються в одному акті. Різновидом хімічної є електрохімічна корозія, при котрій іонізація атомів металу і відновлення окислювальної компоненти корозійного середовища протікають не в одному акті, а їх швидкості залежать від електродного потенціалу.
Фізична корозія — це процес фізичного руйнування матеріалу, який не супроводжується зміною хімічної структури. Цей вид корозії проявляється при стиканні пористих матеріалів із солями (наприклад, ґрунту). В цьому випадку пори заповнюються солями та механічно руйнують його. Аналогічні процеси спостерігаються під час замерзання води в порах матеріалів.
Фізико-хімічна корозія є таким процесом, під час якого проявляється і фізичне руйнування матеріалу, й зміна його внутрішньої структури. В бетоні цей вид корозії проявляється в результаті вилужування, а також осмотичних та контракційних явищ. Корозія вилужування зумовлюється тим, що складові цементного каменю, головним чином гідрат окислу кальцію Ca(OH)2, розчиняються у воді. Тому при довгочасній дії на бетон води проходить вимивання гідрату окису кальцію з розкладанням інших гідратних з’єднань до аморфних крихких мас і зумовлене цим зниження міцності бетону. Вилужувальна дія води залежить від її складу, тобто від розчинених у ній речовин. Найінтенсивніше гідрат кальцію розчиняється у м’якій воді. При наявності у воді NaCl та N2SO4 її розчинна здатність підвищується, а присутність у ній гідрокарбонатів кальцію Ca(HCO3)2 і магнію Mg(HCO3)2, навпаки, знижує цю здатність.
Осмотичні явища визначають корозію бетону, зокрема за рахунок реакції взаємодії лугів цементу із заповнювачами, що мають кремнезем в активній формі.
Під час гідратації проходять контраційні процеси, в результаті яких у цементному камені з’являються розтягуючі зусилля, що зосереджуються в перемичках між мікропорожнинами і призводять до їх розриву.
Для металевих конструкцій корозія носить хімічний (електрохімічний) характер. Неметалеві конструкції зазнають корозії хімічної, фізичної та фізико-хімічної. Як правило, ці види корозії проявляються не роздільно, а в тому чи іншому сполученні.
Швидкість корозії суттєво залежить від інтенсивності змінності, оновлення й поповнення агресивності середовища. Цим пояснюється той факт, що найбільший агресивний вплив на матеріали має рідке агресивне середовище.