Питання до задачі

1. На яких підставах мають право на спадкування син і дочка Воропаєвої та пасербиця Віра, яка була удочерена нею?

2. Які юридичні факти є підставами виникнення права на спадщину у спадкоємців померлої Воропаєвої?

3. Який зміст спадкових правовідносин у цій задачі?

4. Назвіть об’єкти спадкових правовідносин у цій задачі?

5. Що є підставою виникнення спадкових правовідносин у цій задачі?

6. Чи мають право Андрій і Марія оскаржити в судовому порядку дії нотаріуса?

Задача 11

Власник трикімнатної квартири, дачі із земельною ділянкою та автомобіля “Волга” Гордєєв помер, не залишивши заповіту. Через тиждень після його смерті до нотаріальної контори за місцем проживання померлого звернулися: мати спадкодавця – Дмитрієва, його рідний брат Ігор Гордєєв і племінниця Єжова із заявами про прийняття спадщини. Така заява не була отримана нотаріусом від двоюрідного брата спадкодавця – Жукова , а єдиний онук – Гордєєва – Микита відмовився від своєї частки у спадщині. Зробив це він під впливом чоловіка племінниці – Віктора Єжова, який використовував залежність Микити від наркотичних засобів. Останній не мав можливості мати їх у достатній для себе кількості й іноді наркотики йому постачав Віктор Єжов. Одного разу, перш ніж видати Микиті чергову дозу наркотику, він змусив його написати заяву про відмову від своєї частки спадщини. Зробив це Віктор Єжов з метою збільшення частки спадщини своєї дружини.

Через два тижні після подання заяв зазначених вище осіб до нотаріуса звернувся Віктор Єжов і повідомив про те, що мати померлого була позбавлена батьківських прав щодо спадкодавця, а рідний брат Ігор Гордєєв раніше відбував покарання за нанесення тілесних ушкоджень померлому.

Питання до задачі

1. Що є підставою виникнення спадкового правовідношення у цій задачі?

2. На яких підставах мають право на спадкування спадкоємці померлого Гордєєва?

3. Хто є суб’єктами спадкових правовідносин у цій задачі?

4. Які об’єкти спадкових правовідносин у цій задачі?

5. Які юридичні факти є підставами виникнення права на спадщину у спадкоємців померлого Гордєєва?

Завдання для самостійної роботи

Завдання 1.

Складіть схему «Юридичні факти, які є підставами спадкування за законом».

Завдання 2.

Складіть схему «Підстави виникнення в України права на спадщину за законом».

Тестові завдання

1. Заповідач має право позбавити спадщини:

а) неповнолітніх дітей;

б) спадкоємців за законом;

в) повнолітніх непрацездатних дітей;

г) іншого з подружжя, який є непрацездатним.

2. Чи зобов’язаний заповідач у своєму заповіті вказати причину позбавлення спадщини спадкоємця за законом?

а) зобов’язаний завжди;

б) не зобов’язаний;

в) не зобов’язаний, якщо спадкоємець є його далеким родичем;

г) зобов’язаний, якщо спадкоємець вчинив проти нього протиправні дії

3. Заповідач має право заповідати майно на свій розсуд:

а) тільки особам із числа спадкоємців за законом;

б) тільки особам із числа спадкоємців першої черги;

в) тільки фізичним особам;

г) будь-яким особам.

4. Заповідач має право скласти заповіт стосовно:

а) тільки того майна, яке є у нього на день складання заповіту;

б) тільки того майна, що буде у нього на день відкриття спадщини;

в) тільки того майна, яке він зможе придбати в майбутньому;

г) будь-якого майна, у тому числі і того, яке він зможе придбати в майбутньому.

5. Про зміст, складання, зміну чи скасування заповіту заповідач:

а) зобов’язаний повідомити виконувачу заповіту;

б) зобов’язаний повідомити іншому з подружжя, який є непрацездатним;

в) зобов’язаний повідомити неповнолітнім спадкоємцям;

г) не зобов’язаний нікому повідомляти.

6. Заповідач може скласти заповіт на користь:

а) тільки однієї особи, яка не належить до кола спадкоємців за законом;

б) тільки декількох осіб, які належать до кола спадкоємців за законом;

в) однієї чи декількох осіб, які як належать, так і не належать до кола спадкоємців за законом;

г) тільки однієї чи декількох осіб, які належать до кола спадкоємців за законом.

7. Нотаріус, який посвідчує заповіт, не має права до відкриття спадщини розголошувати відомості, що стосуються:

а) тільки змісту заповіту,

б) змісту заповіту, факту його здійснення, зміни чи скасування,

в) тільки факту здійснення заповіту;

г) тільки факту зміни чи скасування заповіту.

8. У випадку порушення таємниці заповіту нотаріусом заповідач має право вимагати:

а) компенсації моральної шкоди;

б) відшкодування матеріальних збитків і сплати неустойки;

в) сплати неустойки;

г) відшкодування матеріальних збитків, сплати неустойки і компенсації моральної шкоди.

9. Підставою визнання заповіту недійсним може бути підписання заповіту замість заповідача такими свідками:

а) особою, на користь якої складений заповіт;

б) особою, що перебуває під патронажем;

в) емансипованою особою;

г) особами, зазначеними у п. «б» і «в».

10. У випадку порушення таємниці заповіту свідком чи рукоприкладником заповідач має право вимагати від них:

а) відшкодування матеріальних збитків;

б) сплати неустойки;

в) зазначене у п. «а» і «б»;

г) компенсації моральної шкоди.

11. Заповіт замість нотаріуса може бути посвідчений відповідною посадовою особою консульської установи України з дотриманням правил ЦК України:

а) про форму заповіту;

б) про порядок нотаріального посвідчення заповіту;

в) про таємницю заповіту;

г) зазначених у п. «а» – «в».

12. Свідками складання і підписання заповіту можуть бути тільки:

а) особи, дієздатні і не зацікавлені у змісті заповіту;

б) неписемні особи;

в) нотаріус;

г) посадова особа, уповноважена посвідчувати заповіт.

13. Особа, яка підписує заповіт замість заповідача, є:

а) свідком;

б) рукоприкладником;

в) нотаріусом;

г) виконавцем заповіту.

14. Особа, яка підписує заповіт разом із заповідачем, є:

а) виконавцем заповіту;

б) нотаріусом;

в) рукоприкладником;

г) свідком.

15. Розпорядження про скасування заповіту повинно бути зроблено у формі:

а) тільки нотаріально посвідченій чи усній;

б) встановленій ЦК України для здійснення заповітів;

в) простій письмовій чи нотаріально посвідченій;

г) усній чи простій письмовій.

16. Зазначений заповідачем у заповіті виконавець заповіту є:

а) повіреним заповідача;

б) повіреним спадкоємців;

в) виконавцем заповіту;

г) рукоприкладником.

17. Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачу прав, які входять до складу спадщини:

а) особистого немайнового права;

б) прав та обов’язків, пов’язаних з особою спадкодавця;

в) майнового права;

г) майнового та особистого немайнового права.

18. Відказоодержувачами можуть бути особи:

а) які входять та які не входять до числа спадкоємців за законом;

б) які входять та які не входять до числа спадкоємців за заповітом;

в) тільки ті, які входять до числа спадкоємців за законом;

г) тільки ті, які входять до числа спадкоємців за заповітом.

19. Відказоодержувачу може бути підпризначений у заповіті інший відказоодержувач на випадок, якщо перший відказоодержувач:

а) помре до відкриття спадщини чи одночасно із заповідачем;

б) відмовиться від прийняття заповідального відказу;

в) буде позбавлений права на одержання заповідального відказу як негідний;

г) усе, зазначене у п. «а» – «в».

20. Предметом заповідального відказу є дії:

а) майнового характеру;

б) немайнового характеру;

в) особистого немайнового характеру;

г) будь-які дії, зазначені у п. «б» і «в».

21. Кредитори спадкодавця мають право пред’явити свої вимоги до:

а) спадкоємців, які не прийняли спадщину;

б) спадкоємців, які прийняли спадщину;

в) спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини;

г) відказоодержувача.

22. Чи може бути змінена згодом взята назад відмова від спадщини?

а) може завжди;

б) не може;

в) може з письмової згоди інших спадкоємців;

г) може, якщо спадщина ще не прийнята іншими спадкоємцями.

23. Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині, яка належить йому на одній, декількох чи на усіх підставах, якщо він має право спадкувати:

а) за заповітом і за законом;

б) у порядку спадкової трансмісії;

в) у результаті відкриття спадщини;

г) на підставах, зазначених у п. «а» – «в».

24. Чи можлива відмова від спадщини через представника?

а) можлива, якщо у довіреності спеціально передбачене повноваження на таку відмову;

б) неможлива у силу закону;

в) можлива, якщо у довіреності передбачене повноваження на вчинення правочинів із власністю спадкоємця;

г) можлива, якщо він є родичем спадкоємця.

25. Чи потрібна законному представнику спадкоємця довіреність для відмови від спадщини:

а) потрібна, якщо спадкоємець не досяг 14 років;

б) не потрібна;

в) потрібна, якщо спадкоємець дієздатний;

г) потрібна в силу закону.

26. Чи допускається відмова від одержання заповідального відказу або із застереженнями під умовою:

а) допускається, якщо вони зроблені на користь непрацездатних утриманців спадкодавця;

б) не допускається, якщо вони стосуються інтересів інших спадкоємців;

в) не допускається;

г) допускається завжди.

27. Заходи щодо охорони спадщини й управління нею приймаються:

а) нотаріусом;

б) рукоприкладником;

в) особами, зазначеними у п. «а» і «б».

28. Нотаріус вживає заходів щодо охорони спадщини й управління нею за заявою:

а) одного зі спадкоємців;

б) органу опіки та піклування;

в) виконавця заповіту;

г) будь-якої особи, зазначеної у п. «а» – «в».

29. Виконавець заповіту вживає заходів щодо охорони спадщини й управління нею:

а) самостійно;

б) на вимогу одного зі спадкоємців;

в) на вимогу органу місцевого самоврядування;

г) самостійно на вимогу осіб, зазначених у п. «б» і «в».

30. Нотаріус здійснює заходи щодо охорони спадщини й управління нею у випадку виникнення права спадкування в особи внаслідок неприйняття спадщини іншим спадкоємцем протягом:

а) 6 місяців;

б) 8 місяців;

в) 9 місяців;

г) одного року.

31. Кожен зі спадкоємців відповідає за боргами спадкодавця у межах вартості:

а) особистого майна;

б) особистого та сімейного майна;

в) спадкового майна, яке перейшло до нього;

г) усього майна, зазначеного у п. «а» і «б».