10.3.3. Гносеологія.

Протилежні рішення другої сторони ділять філософів на тих, хто визнає пізнавальність світу, відповідність образів свідомості явищам дійсності, і тих, хто це заперечує. Останній напрямок одержав назву агностицизм.

Агностицизм заперечує (повністю або частково) принципову можливість пізнання об’єктивного світу, виявлення його закономірностей та знайдення об’єктивної істини. (Кант: предмети, хоча й існують об’єктивно, але являють собою непізнавані «речі–в–собі»). Особливості агностицизму: 1) не можна вважати, що він заперечує сам факт існування свідомості, мова йде не про пізнавання, а з’ясуванні його можливостей і про те, що воно собою представляє у відношенні до реальної дійсності; 2) елементи агностицизму можна виявити у всіляких філософських системах; 3) живучість агностицизму пояснюється тим, що він зміг уловити деякі реальні труднощі й складні проблеми процесу пізнання, які й донині не вирішені; 4) спростування агностицизму можливо в практичній діяльності людини. Скептицизм не заперечує пізнаванність світу, але або сумнівається в можливості його пізнання, або не сумніваючись у цьому, зупиняється на негативному результаті (скептицизм як «параліч істини»). Вони розуміють процес пізнання як «даремне заперечення», а не як діалектичне (з утриманням позитивного). Такий підхід незмінно приводить до суб’єктивізму, хоча скептицизм (особливо «мислячий») у певному змісті сприяє подоланню оман у досягненні істини.

В наш час, як і в попередні століття, філософія усе ще залишається елітарною формою культури. І все-таки з розвитком суспільства, з подоланням всіх форм відчуження, з ліквідацією на цій основі людини, що поневолює, твердого подолу праці, з перетворенням усього життєвого часу під час його справжньої вільної життєдіяльності, а людської праці – у систему властиво творчих актів філософія перестає бути чисто професійним заняттям, долею й монополією деяких. Крок за кроком вона невблаганно стає серцевиною способу життя й образом думки кожної людини цивілізованого суспільства.

Основні поняття: світогляд, міф, релігія, філософія, ідеалізм, матеріалізм, дуалізм, гносеологія, агностицизм, скептицизм.

Питання та вправи.

1 Рівень.

1. Що такий світогляд? Чи всі люди мають світогляд?

2. Які основні риси міфологічного світогляду? Релігійного?

3. Що такий філософський світогляд? Чим він відрізняється від релігійного й міфологічного світогляду?

4. Чи можливо існування «чисто наукового» світогляду?

5. Чи може філософія змінити світ? Яким чином?

6. Що таке матеріалізм? Ідеалізм? Дуалізм?

7. Які особливості агностицизму?

8. Що таке скептицизм?

2 Рівень.

1. У якій формі людина усвідомлювала навколишній світ і своє власне життя до виникнення філософії?

2. Чи мають місце прояви дофілософського способу мислення зараз, у цивілізованому світі, у Вашому власному мисленні?

3. Чому міфи й легенди про богів й героїв не мають особистого автора, а філософські теорії обов’язково мають?

4. Чому єгипетська й вавилонська математика, що виникли на основі рішення практичних завдань, так і не стали наукою, а грецька математика (геометрія) перетворилася в строго доказову науку?