Термінологічний словник

aediles curules (курульні едили) - магістрати, які відповідали за порядок в місті

agere - повноваження щодо ведення справи в суді, де юрист виступав від імені сторони в процесі

amplissimum ius est in edictis duorum praetorum, urbani et peregrini (Gai., 1.6) - едикти міського претора і претора перегринів містять в собі найбільш повне право

cavere - повноваження щодо укладення позовів, угод та заповітів

Codex Gregorianus - приватна кодифікація, що об’єднала конституції від Андріана (ІІ ст. н.е.) до кінця ІІІ ст. н.е.

Codex Hermogenianus - приватна кодифікація що доповнила попередній кодекс конституціями до Костянтина (початок IV ст. н.е.)

Codex Theodosianus (Кодекс Феодосія ІІ) - перша офіційна кодифікація, що зібрала і систематизувала імператорські конституції починаючи з Костянтина

commentarii magistratuum - звичаї, що склалися в практиці магістратів

corpus inscriptionum latinarum - звід латинських написів

Corpus Iuris Civilis - звід цивільного права

Digesta (Pandectae) - збірник, що вміщував фрагменти творів класичних юристів (533 р.)

fons omnis publici privatique iuris - джерело всього публічного та приватного права

ius non scriptum - неписане право

ius publice respondendi - право надавати офіційні консультації. Це право мали юристи

ius scriptum - писане право

leges - закони

leges XII tabularum - закони ХІІ таблиць

lex Aquilia - закон Аквілія (ІІІ ст. до н.е.) про відповідальність за пошкодження або знищення чужих речей

lex Falcidia - закон Фальцидія (І ст. до н. е.) про обмеження заповідальних відказів (легатів)

lex Poetelia - закон Петелія (IV ст. до н.е.) про відміну продажу в рабство та вбивства боржника

mores maiorum - звичаї предків

per formulas - за формулою

prudentes - юристи

respondere - повноваження виказувати свою думку з приводу різноманітних питань, що задавалися приватними особами

senatusconsulta - закони, що видавалися сенатом

Завдання та контрольні запитання

1. Поняття джерела права та значення корисного з них в окремі періоди Римської держави.

2. Форми правління в Римі:

а) звичай, звичаєве право, Закони XII таблиць;

б) поняття та кодифікація преторського едикту;

в) форми діяльності римських юристів. Чому діяльність римських юристів була одним з джерел права в Римі;

г) сенатус – консульти;

д) імператорські конституції, їх види та кодифікація.

3. Кодифікація Юстиніана, її наслідки та значення.

4. Назвіть та охарактеризуйте найважливіше джерело пізнання римського права.

Список нормативних актів та літератури

1. Иофоре О.С., Мусин В.А. Основы римского гражданского права. – Л., 1974.

2. Косарев А.И. Римское право. – М., 1986. – С.17-39; 113-138.

3. Пушкін О.А., Самойленко В.М. Поняття римського приватного права. Історія його становлення. – Харків, ХІВС, 1993.

4. Шишка Р.Б. Римске приватне право в схемах. – Харків, ХІВС, 1993.

5. Черніловський З.М. Лекції з римського приватного права. – М., 1991. – С.3-9.

6. Перетерський І.С., Новицький І.Б. Римське приватне право. – М., 1994. – С.3-16.

7. Підопригора О.А. Основи римського приватного права. – К., 1997. – С.7-23.

8. Підопригора О.А. Основи римського цивільного права. – К., 1990. – С.99-164.

9. Савельев В.А. История римского частного права. – М., 1986.

10. Косарев А.И. Этапы рецепции римского права // Советское государство и право. – 1983. - №7.

11. Нерсесянц В.С. Правопонимание римских юристов // Советское государство и право. – 1980. - №12.

12. Савельев В.А. Право собственности и римская классическая юриспруденция // Советское государство и право. – 1987. - №12.