2.3 Способи розподілу каналів між базовими станціями

Винятково важливим питанням, що визначає в значній мірі основні характеристики ССЗ, є розподіл частотних каналів між БС. Воно дозволяє забезпечити якомого низький рівень міжканальних перешкод, що впливають на завадостійкість системи. Існують три способи розподілу частотних каналів: фіксований, динамічний й гібридний.

При фіксованому розподілі кожній БС виділяється певний набір каналів. Абонентській станції при її розміщенні в певному осередку за допомогою ЦС призначається вільний канал із загального набору каналів, закріплених за базовою станцією. При переміщенні АС в інший осередок здійснюється процедура естафетної передачі перемикання каналу даної АС на відповідний вільний канал цього осередку.

Недоліком фіксованого розподілу каналів є неефективне використання частотного спектра, оскільки в реальних умовах осередки у центрі міста можуть бути перевантажені, а осередки на периферії міста можуть мати вільні канали.

При динамічному способі будь-який із частотних каналів може бути використаний будь-якою БС. Розподіл каналів здійснюється за допомогою комп’ютера, у пам'яті якого зберігається інформація про стан кожного з каналів в зоні обслуговування й всіх змін їх стану в процесі роботи системи, а також про місцезнаходження АС. Таким чином, динамічний розподіл каналів дозволяє збільшити завантаженість каналів і тим самим підвищити ефективність їхнього використання й знизити ймовірність блокування виклику у випадку, коли всі канали даного осередку зайняті. Однак навантаження на пристрої управління системою зв'язку в цьому випадку зростає.

При гібридному способі розподілу кожної БС виділяється фіксований набір каналів, а також певна їх кількість для розподілу динамічним способом. Гібридний спосіб при великих навантаженнях дозволяє пред'являти менш жорстокі вимоги до управляючих пристроїв у порівнянні з динамічним, а в межах малих значень навантаження має перевагу перед фіксованим, що проявляється в більш низькій імовірності блокування виклику. Слід зазначити, що найбільш суттєва перевага динамічного й гібридного розподілів каналів полягає в тому, що вони забезпечують вирівнювання навантаження на канал. При фіксованому розподілі це здійснюється шляхом збільшення числа каналів, надаваних БС у місцях із зростаючим трафіком, а також зменшенням радіуса осередків.

У більшості сучасних ССЗ використовується фіксований розподіл каналів. При цьому способі за кожною БС (із круговими ДНА) закріплюється набір частотних каналів з номерами n_k=k+i•N, де k-номер БС (від 1 до N), величина i 0, 1, 2, 3... Наприклад, у кластері розмірністю N=7 базової станції з номером 2 призначаються канали з номерами 2, 9, 18, 23 і т.д.

Якщо ДНА БС секторна, то номери закріплених каналів за кожним сектором БС визначається співвідношенням n_кс=k_с+i•m•N, де m-число секторів ДНА. k_с - номер сектора (від 1 до m• N). Наприклад, для N=7, m=3 за БС у секторі №18 (k_с=18) закріплюються канали з номерами 18, 39, 60, 81,.... З наведених прикладів видно, що при використанні антен із круговою ДНА сусідні канали на кожній БС віддалені на N номерів, а при використанні секторних антен - на m•N номерів, що зменшує міжканальні перешкоди.

Доцільно додатково пронумерувати канали секторів (A, B, і C при φ=120°, або A, B, C, D, E, F при φ=60° секторної ДСА БС) і вказати на частотному плані значення цих груп каналів, що використовуються кожною БС. У табл. 4.1 наведений приклад частотного плану для ССЗ з загальною кількістю 140 частотних каналів, БС обладнані секторними ДНА (φ=120°), кластер складається з 7-ми осередків (N=7). Позначення секторів відповідають наведеним на рис.4.8. При використанні наведеного способу позначення груп каналів номера каналів для кожного із секторів (n_KNm) K-ої БС визначаються співвідношенням

, 4.27)

де - номер сектора (1,2,3 для секторів А, В і С відповідно),

k - номер БС;

m - кількість секторів ДНА,

i 0,1,2...

Наприклад, у секторі 5В ( номер БС k=5, номер сектора =2, кількість секторів ДНА m=3, розмірність кластера N=7) використовуються канали з номерами = 5+(2 - 1)7+i•3•7=12+21і 12 (і=0), 33 (і=1), 54(і=2) і т.д.

З табл.4.1 легко визначити номери каналів, виділених для кожної з 7-ми БС. Наприклад, базової станції БС-2, ДСА якої розділена на сектори А2, В2 і С2, виділені канали 2, 23 ... 128 (у секторі А2), 9, 30 ... 135 (у секторі В2) і 16, 37 …121 (у секторі С2).

Таблиця 4.1 – Розподіл каналів між базовими станціями

	Номера секторів БС
	1		2		3		4		5		6		7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21
	Позначення секторів
	А1	А2		А3		А4		А5		А6		А7		В1	В2	В3	В4	В5	В6	В7	С1	С2	С3	С4	С5	С6	С7
Номера частотних каналів	1	2		3		4		5		6		7		8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21
	22	23		24		25		26		27		28		29	30	31	32	33	34	35	36	37	38	39	40	41	42
	43	44		45		46		47		48		49		50	51	52	53	54	55	56	57	58	59	60	61	62	63
	64	65		66		67		68		69		70		71	72	73	74	75	76	77	78	79	80	81	82	83	84
	84	86		87		88		89		90		91		92	93	94	95	96	97	98	99	100	101	102	103	104	105
	106	107		108		109		110		111		112		113	114	115	116	117	118	119	120	121	122	123	124	125	126
	127	128		129		130		131		132		133		134	135	136	137	138	139	140	і т.д.

Аналогічно визначаються номери каналів, виділених іншим БС.

З обліком викладеного нескладно побудувати частотний план для ССЗ із іншими значеннями кластера N, іншим загальним числом каналів у ССЗ при використанні ДНА із заданим значенням секторів.