
- •Перелік скорочень
- •1.2 Основні поняття й визначення
- •1.3 Основні характеристики смрз
- •1.4 Особливості розповсюдження радіохвиль укх діапазону
- •1.5 Класифікація систем мобільного радіозв'язку загального користування
- •2.2 Методика розрахунку розмірності кластера
- •2.3 Способи розподілу каналів між базовими станціями
- •2.4 Організації управління в стільникових системах зв’язку
- •2.5 Критерії ефективності ссз
- •3.2 Система стандарту nmt
- •4.2 Стільникова системи зв'язку з доступом тдма стандарту gsм-900
- •4.3 Особливості стандарту gsm-1800 (dsc-1800)
- •4.4 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту gsм
- •4.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
- •4.6 Структура tdma-кадрів
- •4.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
- •4.8 Формування сигналу в радіоканалі
- •4.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
- •4.10 Протокол організації естафетної передачі управління
- •4.11 Протокол організації роумінгу
- •4.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm.
- •5.7.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
- •- Кодова відстань обраного часового коду.
- •5.8 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
- •4.4.14 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту is-95
- •4.4.15 Принципи обробки сигналів в стільниковій системі зв'язку стандарту is-95
- •4.4.16 Організація каналів у системах стандарту is-95
- •Напрямок «униз» (від бс до ас)
- •4.4.17 Формування сигналу в прямому каналі трафіку
- •4.4.18 Формування сигналу у зворотному каналі трафіку
- •4.4.19 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
- •4.4.20 Управління потужністю
- •4.4.21 Боротьба із впливом багатопроменевості
- •4.4.22 Організація естафетної передачі управління
- •4.4.23 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
- •4.4.24 Коротка характеристика обладнання стандарту is-95
- •4.4.25 Переваги і недоліки стільникових систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
- •4.5.2 Еволюція систем з технологією tdma
- •4.5.4 Загальна характеристика стільникових систем зв’язку umts
- •4.5.5 Архітектура системи стандарту umts
- •4.5.7 Структура кадрів, мультіплексування каналів
- •4.5.8 Формування сигналу в системі utra
- •4.5.9 Особливості стандарту utra tdd
- •4.5.10 Загальна характеристика ссз стандарту cdma-450
- •4.5.11 На шляху до четвертого покоління стільникових систем зв’язку (4g)
- •4.6.2 Класифікація транкінгових систем
- •4.6.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •4.6.4 Служби транкінгових систем
- •4.6.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
- •4.6.6 Загальна характеристика транкінгової систем зв’язку tetra
- •4.6.7 Режими роботи системи tetra
- •4.6.8 Архітектура мережі стандарту tetra
- •4.6.9 Структура радіо інтерфейсу системи tetra
- •4.6.10 Послуги, що надаються системою tetra
- •4.6.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
- •4.7.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
- •4.7.3 Однозонові і багато зонові спрв
- •4.7.4 Основні стандарти спрв
- •4.7.5 Коротка характеристика пейджерів
- •Контрольні питання та завдання
- •Перелік рекомендованої літератури
2.3 Способи розподілу каналів між базовими станціями
Винятково важливим питанням, що визначає в значній мірі основні характеристики ССЗ, є розподіл частотних каналів між БС. Воно дозволяє забезпечити якомого низький рівень міжканальних перешкод, що впливають на завадостійкість системи. Існують три способи розподілу частотних каналів: фіксований, динамічний й гібридний.
При фіксованому розподілі кожній БС виділяється певний набір каналів. Абонентській станції при її розміщенні в певному осередку за допомогою ЦС призначається вільний канал із загального набору каналів, закріплених за базовою станцією. При переміщенні АС в інший осередок здійснюється процедура естафетної передачі перемикання каналу даної АС на відповідний вільний канал цього осередку.
Недоліком фіксованого розподілу каналів є неефективне використання частотного спектра, оскільки в реальних умовах осередки у центрі міста можуть бути перевантажені, а осередки на периферії міста можуть мати вільні канали.
При динамічному способі будь-який із частотних каналів може бути використаний будь-якою БС. Розподіл каналів здійснюється за допомогою комп’ютера, у пам'яті якого зберігається інформація про стан кожного з каналів в зоні обслуговування й всіх змін їх стану в процесі роботи системи, а також про місцезнаходження АС. Таким чином, динамічний розподіл каналів дозволяє збільшити завантаженість каналів і тим самим підвищити ефективність їхнього використання й знизити ймовірність блокування виклику у випадку, коли всі канали даного осередку зайняті. Однак навантаження на пристрої управління системою зв'язку в цьому випадку зростає.
При гібридному способі розподілу кожної БС виділяється фіксований набір каналів, а також певна їх кількість для розподілу динамічним способом. Гібридний спосіб при великих навантаженнях дозволяє пред'являти менш жорстокі вимоги до управляючих пристроїв у порівнянні з динамічним, а в межах малих значень навантаження має перевагу перед фіксованим, що проявляється в більш низькій імовірності блокування виклику. Слід зазначити, що найбільш суттєва перевага динамічного й гібридного розподілів каналів полягає в тому, що вони забезпечують вирівнювання навантаження на канал. При фіксованому розподілі це здійснюється шляхом збільшення числа каналів, надаваних БС у місцях із зростаючим трафіком, а також зменшенням радіуса осередків.
У
більшості сучасних ССЗ використовується
фіксований розподіл каналів. При цьому
способі за кожною БС (із круговими ДНА)
закріплюється набір частотних каналів
з номерами nk=k+i•N,
де k-номер
БС (від 1 до N),
величина i
0,
1, 2, 3... Наприклад, у кластері розмірністю
N=7
базової станції з номером 2 призначаються
канали з номерами 2, 9, 18, 23 і т.д.
Якщо ДНА БС секторна, то номери закріплених каналів за кожним сектором БС визначається співвідношенням nкс=kс+i•m•N, де m-число секторів ДНА. kс - номер сектора (від 1 до m• N). Наприклад, для N=7, m=3 за БС у секторі №18 (kс=18) закріплюються канали з номерами 18, 39, 60, 81,.... З наведених прикладів видно, що при використанні антен із круговою ДНА сусідні канали на кожній БС віддалені на N номерів, а при використанні секторних антен - на m•N номерів, що зменшує міжканальні перешкоди.
Доцільно додатково пронумерувати канали секторів (A, B, і C при φ=120°, або A, B, C, D, E, F при φ=60° секторної ДСА БС) і вказати на частотному плані значення цих груп каналів, що використовуються кожною БС. У табл. 4.1 наведений приклад частотного плану для ССЗ з загальною кількістю 140 частотних каналів, БС обладнані секторними ДНА (φ=120°), кластер складається з 7-ми осередків (N=7). Позначення секторів відповідають наведеним на рис.4.8. При використанні наведеного способу позначення груп каналів номера каналів для кожного із секторів (nKNm) K-ої БС визначаються співвідношенням
,
4.27)
де
- номер сектора (1,2,3 для секторів А, В і
С відповідно),
k - номер БС;
m - кількість секторів ДНА,
i 0,1,2...
Наприклад,
у секторі 5В ( номер БС k=5,
номер сектора
=2,
кількість секторів ДНА
m=3,
розмірність кластера N=7) використовуються
канали з номерами
=
5+(2 - 1)7+i•3•7=12+21і
12 (і=0),
33 (і=1),
54(і=2)
і т.д.
З табл.4.1 легко визначити номери каналів, виділених для кожної з 7-ми БС. Наприклад, базової станції БС-2, ДСА якої розділена на сектори А2, В2 і С2, виділені канали 2, 23 ... 128 (у секторі А2), 9, 30 ... 135 (у секторі В2) і 16, 37 …121 (у секторі С2).
Таблиця 4.1 – Розподіл каналів між базовими станціями
|
Номера секторів БС |
||||||||||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
|||||||
Позначення секторів |
|||||||||||||||||||||||||||
А1 |
А2 |
А3 |
А4 |
А5 |
А6 |
А7 |
В1 |
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
В6 |
В7 |
С1 |
С2 |
С3 |
С4 |
С5 |
С6 |
С7 |
|||||||
Номера частотних каналів |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
||||||
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
37 |
38 |
39 |
40 |
41 |
42 |
|||||||
43 |
44 |
45 |
46 |
47 |
48 |
49 |
50 |
51 |
52 |
53 |
54 |
55 |
56 |
57 |
58 |
59 |
60 |
61 |
62 |
63 |
|||||||
64 |
65 |
66 |
67 |
68 |
69 |
70 |
71 |
72 |
73 |
74 |
75 |
76 |
77 |
78 |
79 |
80 |
81 |
82 |
83 |
84 |
|||||||
84 |
86 |
87 |
88 |
89 |
90 |
91 |
92 |
93 |
94 |
95 |
96 |
97 |
98 |
99 |
100 |
101 |
102 |
103 |
104 |
105 |
|||||||
106 |
107 |
108 |
109 |
110 |
111 |
112 |
113 |
114 |
115 |
116 |
117 |
118 |
119 |
120 |
121 |
122 |
123 |
124 |
125 |
126 |
|||||||
127 |
128 |
129 |
130 |
131 |
132 |
133 |
134 |
135 |
136 |
137 |
138 |
139 |
140 |
і т.д. |
|
|
|
|
|
|
Аналогічно визначаються номери каналів, виділених іншим БС.
З обліком викладеного нескладно побудувати частотний план для ССЗ із іншими значеннями кластера N, іншим загальним числом каналів у ССЗ при використанні ДНА із заданим значенням секторів.