- •Перелік скорочень
- •1.2 Основні поняття й визначення
- •1.3 Основні характеристики смрз
- •1.4 Особливості розповсюдження радіохвиль укх діапазону
- •1.5 Класифікація систем мобільного радіозв'язку загального користування
- •2.2 Методика розрахунку розмірності кластера
- •2.3 Способи розподілу каналів між базовими станціями
- •2.4 Організації управління в стільникових системах зв’язку
- •2.5 Критерії ефективності ссз
- •3.2 Система стандарту nmt
- •4.2 Стільникова системи зв'язку з доступом тдма стандарту gsм-900
- •4.3 Особливості стандарту gsm-1800 (dsc-1800)
- •4.4 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту gsм
- •4.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
- •4.6 Структура tdma-кадрів
- •4.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
- •4.8 Формування сигналу в радіоканалі
- •4.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
- •4.10 Протокол організації естафетної передачі управління
- •4.11 Протокол організації роумінгу
- •4.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm.
- •5.7.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
- •- Кодова відстань обраного часового коду.
- •5.8 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
- •4.4.14 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту is-95
- •4.4.15 Принципи обробки сигналів в стільниковій системі зв'язку стандарту is-95
- •4.4.16 Організація каналів у системах стандарту is-95
- •Напрямок «униз» (від бс до ас)
- •4.4.17 Формування сигналу в прямому каналі трафіку
- •4.4.18 Формування сигналу у зворотному каналі трафіку
- •4.4.19 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
- •4.4.20 Управління потужністю
- •4.4.21 Боротьба із впливом багатопроменевості
- •4.4.22 Організація естафетної передачі управління
- •4.4.23 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
- •4.4.24 Коротка характеристика обладнання стандарту is-95
- •4.4.25 Переваги і недоліки стільникових систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
- •4.5.2 Еволюція систем з технологією tdma
- •4.5.4 Загальна характеристика стільникових систем зв’язку umts
- •4.5.5 Архітектура системи стандарту umts
- •4.5.7 Структура кадрів, мультіплексування каналів
- •4.5.8 Формування сигналу в системі utra
- •4.5.9 Особливості стандарту utra tdd
- •4.5.10 Загальна характеристика ссз стандарту cdma-450
- •4.5.11 На шляху до четвертого покоління стільникових систем зв’язку (4g)
- •4.6.2 Класифікація транкінгових систем
- •4.6.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •4.6.4 Служби транкінгових систем
- •4.6.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
- •4.6.6 Загальна характеристика транкінгової систем зв’язку tetra
- •4.6.7 Режими роботи системи tetra
- •4.6.8 Архітектура мережі стандарту tetra
- •4.6.9 Структура радіо інтерфейсу системи tetra
- •4.6.10 Послуги, що надаються системою tetra
- •4.6.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
- •4.7.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
- •4.7.3 Однозонові і багато зонові спрв
- •4.7.4 Основні стандарти спрв
- •4.7.5 Коротка характеристика пейджерів
- •Контрольні питання та завдання
- •Перелік рекомендованої літератури
1.2 Основні поняття й визначення
Система мобільного радіозв'язку (СМРЗ) являє собою сукупність технічних засобів (радіоустаткування, комутаційних пристроїв, сполучних ліній і систем передачі), за допомогою яких забезпечується зв'язок рухомих абонентів як між собою, так і з абонентами телефонної мережі загального користування (ТМЗК).
СМРЗ забезпечують передачу інформації між радіостанціями рухомих об'єктів (РО) як безпосередньо, так і шляхом ретрансляції через базову станцію (БС). Варіант організації безпосереднього зв'язку між двома радіостанціями наведено на рис.4.1, а, варіант структурної схеми зв'язку між двома РС з використанням проміжної БС наведений на рис.4.1, б.
На рис. 4.1 зазначено: ДПІ – джерело і приймач інформації; ПОІ – пристрій обробки інформації; РС – радіостанція.
Рисунок 4.1 – Структурна схема зв'язку між радіостанціями
а) - безпосереднього зв'язку;
б) - з використанням проміжної базової станції.
Джерелом інформації (ДПІ) можуть бути мікрофон, телевізійна камера, датчик та ін. Приймачем може бути телефон, телевізор, персональний комп’ютер та ін.
Кожній СМРЗ надається робочий діапазон частот. Для організації двостороннього (дуплексного) зв'язку в СМРЗ виділяються два однакових піддиапазона частот, які по частоті рознесені один від одного на доцільну величину. Один з піддіапазонів використовується для передачі інформації «нагору» (від АС до БС), а інший - для передачі інформації «униз» (від БС до АС). Для організації дуплексного каналу при безпосередньому зв'язку між радіостанціями (рис. 4.1) необхідно виділити 2 несучі частоти, а при зв'язку через проміжну станцію - 4 несучі частоти. Для організації однобічного (симплексного) зв'язку досить одного піддіапазону частот.
Залежно від способу використання каналів абонентами розрізняють СМРЗ із закріпленими частотними або часовими каналами (закріпленим ресурсом) і СМРЗ із наданням каналів на вимогу (наданням ресурсу індивідуальні канали не закріплюються за відповідними абонентами). Перевагою СМРЗ із наданням ресурсу на вимогу є те, що вони забезпечують більш рівномірне завантаження всіх каналів системи.
У складі СМРЗ крім однієї або декількох базових станцій може використовуватися й центральна станція (ЦС), що забезпечує управління з метою організації зв'язку між абонентами (надання каналів, організацію вхідних і вихідних з'єднань).
1.3 Основні характеристики смрз
До основних характеристик СМРЗ ставляться:
- вид інформації: голосова, цифрова;
- спрямованість зв'язку: однобічна (симплексна) - передача здійснюється в одну сторону убік мобільного абонента або навпаки; двостороння (дуплексна) - в обидва боки. Прикладом симплексних СМРЗ є пейджингові системи, у яких сигнали передаються тільки в напрямку до абонентів;
- кількість абонентів, які обслуговуються системою: до 100 - системи малої ємності, від 100 до 1000 - середньої ємності, більше 1000 - великої ємності;
- спосіб множинного доступу: із частотним (МДЧР), часовим (МДЧвР), кодовим (МДКР) або просторовим (МДПР) поділом каналів;
- спосіб управління мережними елементами і системою: децентралізований, котрий передбачає встановлення й проведення радіозв'язку в цілому безпосередньо між абонентами без участі ЦС, або централізоване, при якому встановлення й проведення радіозв'язку між абонентами здійснюється через ЦС;
- метод модуляції: амплітудна, частотна, фазова або комбінована;
- діапазон частот, що надається системі радіозв'язку, залежить від її призначення. Для організації радіозв'язку в Україні виділено кілька ділянок частот у діапазоні від 30 до 2170 МГц:
- 40 МГц (33...48,5 МГц);
- 80 МГц (68...88 МГц);
- 160 МГц (146...174 МГц);
- 330 МГц (300...350 МГц);
- 450 МГц (420...470 МГц);
- 900 МГц (804...947 МГц);
- 1800 МГц (1780…1880 Мгц);
- 1900 МГц (1850…1990 МГц);
- 2 ГГц (1920…2170 МГц).
Із наданого видно, що в системах мобільного радіозв'язку використовуються частоти ультрахвильового діапазону (УКХ).
