4.7.3 Однозонові і багато зонові спрв

Важливою характеристикою СПРВ є кількість і розмір робочих зон. Відомчі й міські СПРВ найчастіше одно зонові. Для передачі повідомлень може використовуватися один передавач (БС). Радіус зони обслуговування визначається, в основному, висотою установки передавальної антени. У невеликих СПРВ потужність передавача 2...5 Вт, радіус зони обслуговування 5...10 км. Число абонентів, що обслуговують - до 1000. основна відмінність міських СПРВ від відомчих - більший радіус дії (десятки кілометрів) і більше число абонентів, що обслуговують, (кілька тисяч). Вихідна потужність передавача БС становить 150...300 Вт, антена із круговою діаграмою спрямованості встановлюється на щоглах або на високих будовах.

При побудові більших систем для обслуговування абонентів у масштабах регіону й країни в цілому використовується стільниковий принцип побудови багато зонової мережі. При цьому виникають проблеми, що пов`язані із взаємним впливом БС, що працюють на однакових частотах. Більші системи відрізняються від попередніх систем не тільки розмірами території обслуговування, кількістю зон і числом абонентів, що обслуговують, (десятки тисяч), але й кількістю і якістю послуг (автоматичний прийом повідомлень із телефону, з персонального комп'ютера, забезпечення роумінгу, передача повідомлень про одержання повідомлень і т.д.).

4.7.4 Основні стандарти спрв

В 1969 р. європейська конференція почт і зв'язку провів стандартизацію СПРВ, скоординувавши діапазон частот і структуру використовуваних кодових посилок, формування яких здійснювалося тоновими сигналами. Ця система одержала назву ЄВРОСИГНАЛ. Згодом виникла необхідність у створенні більш сучасної системи стандартизації верб 1978 р. вона була створена за назвою РОСSА. Ця система забезпечувала передачу буквено-цифрових повідомлень зі швидкістю 512 Бод. Пізніше її величина була доведена до 1200 Біт/с й 2400 Біт/с. У цей час більшість СПРВ використовує цей стандарт.

Зростаючі вимоги до СПРВ, необхідність збільшення швидкості передачі, доцільність об'єднання національних мереж СПРВ у транснаціональні призвели до створення в 1992 р. загальноєвропейського стандарту ЕКМЕ.

Основні переваги цього стандарту:

- загальна мережа для всіх європейських країн і загальноєвропейський роумінг;

- загальний радио інтерфейс, що забезпечує високу ємність мережі при передачі різних видів повідомлень, включаючи текстові, у вузькій смузі частот;

- загальна специфікація на приймач персонального виклику.

Основною перевагою цього протоколу є висока швидкість передачі даних - 1600, 3200 й 6400 Біт/с, що дозволило забезпечити високу пропускну здатність СПРВ (50-80 тис. абонентів у порівнянні 15-20 тис. абонентів у СПРВ стандарту РОСSAG при одно зоновій побудові).

У цей час існує кілька стандартів СПРВ. Перелік основних з них й їхніх характеристик наведені в табл. 4.12.

Таблиця 4.12 – Характеристики основних стандартів пейджингового зв'язку.

Найменування стандарту	Використовувані діапазони Частот, МГц	Швидкість передачі, Бод	Ширина смуги частотного каналу, кГц
РОСSAG	будь-які	512, 1200	25
	Пейджингові	2400
ЕRMES	169,425... 169,8	6250	25
ЕLEX	будь-які	1600, 3200	25
	пейджингові	6400
RеFLЕХ25	929... 931	1600
-передача на пейджер	940... 941	3200	25 або 50
-прийом з пейджерів	901... 902	6400
RеFLЕХ0	930... 931
-передача на пейджер	940... 942	до 25600	50
-прийом з пейджерів	901... 902

Як видно з табл. 4.12, у деяких СПРВ останніх модифікацій організується двосторонні зв'язки між БС і пейджером. Для цього пейджери обладнаються малопотужними передавачами, що дозволяє передавати сигнал повідомлення про одержання повідомлення й вірності його прийому.

Незважаючи на появу таких пейджерів більшість з них здатні працювати тільки на прийом повідомлень від БС.