
- •Перелік скорочень
- •1.2 Основні поняття й визначення
- •1.3 Основні характеристики смрз
- •1.4 Особливості розповсюдження радіохвиль укх діапазону
- •1.5 Класифікація систем мобільного радіозв'язку загального користування
- •2.2 Методика розрахунку розмірності кластера
- •2.3 Способи розподілу каналів між базовими станціями
- •2.4 Організації управління в стільникових системах зв’язку
- •2.5 Критерії ефективності ссз
- •3.2 Система стандарту nmt
- •4.2 Стільникова системи зв'язку з доступом тдма стандарту gsм-900
- •4.3 Особливості стандарту gsm-1800 (dsc-1800)
- •4.4 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту gsм
- •4.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
- •4.6 Структура tdma-кадрів
- •4.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
- •4.8 Формування сигналу в радіоканалі
- •4.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
- •4.10 Протокол організації естафетної передачі управління
- •4.11 Протокол організації роумінгу
- •4.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm.
- •5.7.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
- •- Кодова відстань обраного часового коду.
- •5.8 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
- •4.4.14 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту is-95
- •4.4.15 Принципи обробки сигналів в стільниковій системі зв'язку стандарту is-95
- •4.4.16 Організація каналів у системах стандарту is-95
- •Напрямок «униз» (від бс до ас)
- •4.4.17 Формування сигналу в прямому каналі трафіку
- •4.4.18 Формування сигналу у зворотному каналі трафіку
- •4.4.19 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
- •4.4.20 Управління потужністю
- •4.4.21 Боротьба із впливом багатопроменевості
- •4.4.22 Організація естафетної передачі управління
- •4.4.23 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
- •4.4.24 Коротка характеристика обладнання стандарту is-95
- •4.4.25 Переваги і недоліки стільникових систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
- •4.5.2 Еволюція систем з технологією tdma
- •4.5.4 Загальна характеристика стільникових систем зв’язку umts
- •4.5.5 Архітектура системи стандарту umts
- •4.5.7 Структура кадрів, мультіплексування каналів
- •4.5.8 Формування сигналу в системі utra
- •4.5.9 Особливості стандарту utra tdd
- •4.5.10 Загальна характеристика ссз стандарту cdma-450
- •4.5.11 На шляху до четвертого покоління стільникових систем зв’язку (4g)
- •4.6.2 Класифікація транкінгових систем
- •4.6.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •4.6.4 Служби транкінгових систем
- •4.6.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
- •4.6.6 Загальна характеристика транкінгової систем зв’язку tetra
- •4.6.7 Режими роботи системи tetra
- •4.6.8 Архітектура мережі стандарту tetra
- •4.6.9 Структура радіо інтерфейсу системи tetra
- •4.6.10 Послуги, що надаються системою tetra
- •4.6.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
- •4.7.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
- •4.7.3 Однозонові і багато зонові спрв
- •4.7.4 Основні стандарти спрв
- •4.7.5 Коротка характеристика пейджерів
- •Контрольні питання та завдання
- •Перелік рекомендованої літератури
4.6.9 Структура радіо інтерфейсу системи tetra
TETRA являє собою транкінгову систему зв'язку, засновану на технічних рішеннях і рекомендаціях стандарту GSM. Радіоканали рознесені з інтервалом 25 кГц. Дуплексний рознос радіоканалів для передачі і прийому - 10 МГц. У системі використана технологія часового поділу каналів (TDMA) - в одній частотній смузі послідовно приділяється час для передачі чотирьох логічних каналів. Структуру часових канальних інтервалів наведено на рис. 4.65. Ці чотири канальних інтервали (слоти) утворюють TDMA-кадри. Повідомлення передаються мультікадрами тривалістю 1,02 с. Мультікадр містить 18 TDMA-кадрів, один із яких - контрольний. TDMA-кадр складається із чотирьох часових пакетів по 510 біт кожний. 432 біта в пакеті (два блоки по 216 біт) відносяться до інформаційного повідомлення. У середині пакета - синхропоследовність SYNCH для синхронізації й навчання адаптивного канального еквалайзеру в приймачі. Крім того, пакети у висхідному каналі містять інтервал PA (Power Amplifier), призначений для установки потужності випромінювання. У цьому випадку наприкінці пакета розміщається захисний інтервал GP (Guard period) тривалістю 0,167 мс (еквівалентно часу передачі 6 біт), що виключає перекриття сусідніх пакетів.
Рис. 4.65 – Структура часових канальних інтервалів
Передачу чотирьох мовних каналів у смузі 25 кГц забезпечує низкошвідкісний кодер мови з алгоритмом CELP. Швидкість потоку на виході кодера 4,8кбіт/с. У стандарті TETRA застосовується цифрова дворазова відносна фазова модуляція QPSK (ДОФМ), що дозволило знизити швидкість передачі з 36 кбіт/с до 18 кбіт/с. Зниження швидкості передачі вдвічі пояснюється тим, що кожен з елементів сигналу з ДОФМ містить два біти інформації (використовується алфавіт із чотирьох символів: ±π/4, ±3π/4, кожному з яких відповідають два біти: 00, 01, 10 або 11). Для перетворення мови в стандарті TETRA V+D використовується кодек з алгоритмом CELP. Швидкість цифрового мовного потоку на виході кодека становить 4,8 кбіт/с. До надходження на вхід модулятора, до мовного потоку додається корегувальний код, після чого робиться міжблокове перемеження. Загальна швидкість цифрового потоку даних після кодування й включення службової інформації - 36 кбіт/с. Однак завдяки застосовуваній у системі тг/4-ОС;Р8 модуляції (диференціальна квадратурна фазова модуляція) частота модуляції кожної несучої вдвічі менше - 18 кбіт/с.
4.6.10 Послуги, що надаються системою tetra
У системах стандарту TETRA інформаційний обмін забезпечується за допомогою телесервісних служб. Підтримуються передача мови й даних. При цьому мова й дані можуть передаватися одночасно з одного термінала по різних логічних каналах.
Режими передачи мовної інформації
Передбачено наступні режими мовного зв'язку: мовний зв'язок з індивідуальним викликом (ВЕРБ) абонентів; багатобічний мовний зв'язок, що припускає груповий виклик (ГВ) абонентів; широкомовна передача мови.Всі режими мовного зв'язку передбачають можливість передачі як відкритої мовної інформації, так і мови, захищеної за допомогою певних алгоритмів шифрування.
Індивідуальний виклик припускає встановлення з'єднання, що комутирує, між двома МА або між МА й стаціонарним терміналом для забезпечення прямого двостороннього зв'язку. ВЕРБ може бути ініційований будь-яким користувачем TETRA і спрямований будь-якому абоненту, зареєстрованому в даній системі з певною адресою, включаючи абонентів ТФОП, зовнішніх УАТС і т.п.
Груповий виклик (ГВ) припускає встановлення комутуємого двонаправленого з'єднання між стороною, яка здійснює виклик і декількома викликуваними абонентами. Обмін мовною інформацією після ГВ виконується тільки в режимі двочастотного симплекса. При цьому обмін повідомленнями між членами групи здійснюється в режимі "кожен чує кожного". ГВ може бути ініційований або МА, або диспетчером мережі.
Широкомовний виклик (ШВ) призначений для організації однобічної передачі мовної інформації від сторони, що здійснює виклик декільком викликуваним абонентам. ШВ і наступна передача мовної інформації виконується в симплексному режимі. Він може бути ініційований або МА, або диспетчером мережі за допомогою ЛТ.
Додаткові послуги
Вони забезпечуються допоміжними службами стандарту TETRA і надаються абонентам при включенні список доступних послуг, що зберігаються в його терміналі й мережі.
Додаткові послуги можна розділити на 2 класи:
спеціалізовані (введені в стандарт за заявкою служб суспільної безпеки й правоохоронних органів);
стандартні (призначені для всіх користувачів, включаючи комерційних операторів мереж).
Даний розподіл носить досить умовний характер, тому що послуги, введені в стандарт за заявками служб суспільної безпеки, можуть використовуватися й комерційними організаціями за згодою між ними й операторами мереж стандарту TETRA.
До спеціалізованих послуг ставляться наступні:
виклик, санкціонований диспетчером;
пріоритетний виклик;
пріоритетний доступ;
виборне прослуховування;
дистанційне прослуховування;
динамічне перегрупування;
ідентифікація сторони, яка здійснює виклик.
Виклик, санкціонований диспетчером реалізує можливість здійснення прямих з'єднань між певними категоріями абонентів (наприклад, зв'язок рухомих абонентів із ТФОП, УАТС і т.п.) тільки із санкції диспетчера мережі. Якщо виробляється виклик, що вимагає санкціонованого з'єднання, він направляється диспетчеру, який або переадресує його викликуваному абонентові, або перериває виклик.
Пріоритетний виклик. Забезпечує можливість кращого обслуговування викликів деяких абонентів, що мають більш високий статус у порівнянні з іншими. У системі може бути кілька рівнів пріоритетів. Пріоритетний виклик може бути переданий на будь-який AT.
Пріоритетний доступ. Дозволяє у випадку перевантаженості мережі припиняти з'єднання з більш низьким пріоритетом, надаючи ресурси, що вивільняються, більш пріоритетному виклику.
Вибіркове прослуховування. Дана послуга дозволяє несанкціонованому для даного виклику користувачеві прослуховувати розмову. Як правило, така можливість надається диспетчеру мережі, хоча допускається організація прослуховування переговорів будь-яким абонентом мережі. При прослуховуванні диспетчер може або вступити в розмову, або припинити ведення розмови. Стандарт допускає можливість одночасного прослуховування декількох переговорів. Вибір абонентів, що користуються даною службою, є прерогативою оператора мережі.
Дистанційне прослуховування. Забезпечує можливість включення за певною командою АС у режим передачі без дозволу на це її користувача. Даний режим може застосовуватися для акустичного прослуховування обстановки в конкретного абонента.
Динамічне перегрупування. Забезпечує можливість створення, модифікації й видалення груп користувачів у процесі роботи в мережі зв'язку, тобто можливість вилученого управління АС. Абонент, що має право на проведення динамічного перегрупування, направляє відповідний запит в інфраструктуру, у якому вказує новий номер, що присвоєний, групи й список індивідуальних ідентифікаторів, яким повинен бути привласнений цей ГН. Після цього інфраструктура розсилає всім зазначеним абонентам новий ГН.
Ідентифікація сторони, яка здійснює виклик. Надає користувачам мережі (диспетчерові й МА) можливість отримання інформації про персональний ідентифікатор абонента, який здійснює виклик (фактично зробити аутентифікацію абонента). При цьому сторона, яка здійснює виклик не може заборонити даний режим.
До стандартних послуг відносяться: вибір зони; ідентифікація номера абонента; повідомлення про виклик; зміна маршруту проходження виклику; виклик з використанням списку абонентів; адресація з використанням коротких номерів; очікування виклику; утримання виклику; завершення виклику для зайнятого абонента; передача управління груповим з'єднанням; підключення виклику; обмеження встановлення виклику; збереження виклику; підключення до з'єднання протягом сеансу зв'язку; інформація про оплату.
Вибір зони. Дозволяє абоненту задавати зону, у якій повинне бути встановлене з'єднання. При цьому до абонентів, що перебувають поза межами обраної зони, виклик не надходить. Обирані зони маршрутизації виклику можуть обмежуватися одним осередком або включати кілька осередків.
Ідентифікація номера (ИН) абонента. У стандарті визначені наступні 4 незалежні служби ИН: ИН абонента, який здійснює виклик; обмеження ИН абонента, який здійснює виклик; ИН викликуваного абонента; обмеження ИН викликуваного абонента.
ИН абонента, який здійснює виклик дозволяє викликуваному абонентові визначати ідентифікаційний номер користувача мережі, від якого отриманий виклик. Можливість визначення ИН абонента, який здійснює виклик може бути блокована за допомогою служби обмеження ИН абонента, який здійснює виклик, що призначається викликуваним абонентом.
Служба ИН викликуваного абонента надає абоненту, який здійснює виклик можливість одержання додаткових відомостей про точну адресу викликуваного абонента. Можливість визначення номера абонента, якому посилає виклик, може бути блокована службою обмеження ИН викликуваного абонента, що призначається викликуваним абонентом.
Повідомлення про виклик. Надає абоненту, який здійснює виклик можливість інформувати іншого абонента про свій виклик і залишити йому свій номер для здійснення зворотного з'єднання.
Зміна маршруту проходження виклику. У стандарті визначені наступні 4 допоміжні служби переадресації: безумовної переадресації виклику; при зайнятості абонента; при відсутності відповіді від абонента; при знаходженні абонента поза зоною зв'язку.
Всі служби переадресації дозволяють МА перенаправляти вступні виклики (всі або від певної групи абонентів) до іншого користувача мережі (по іншому номері). Переадресація може виконуватись як при будь-якій ситуації (1 служба), так і залежно від певних умов (2...4 служби). Активізація даних служб не забороняє викликуваному абонентові самому ініціювати виклики.
Виклик з використанням списку абонентів. Дозволяє користувачеві визначити список номерів, які можуть бути викликані послідовно. Цей список може містити в собі індивідуальні або групові номери. При ініціалізації процедури виклику за списком виклик направляється до першого абонента в списку. Якщо виклик проходить, виконується з'єднання з ним і процедура припиняється. У випадку зайнятості першого абонента або його неприступності виклик перенаправляється другому абонентові в списку й т.д. доти, поки не буде встановлені з'єднання або не закінчиться список. При закінченні списку процес пошуку не відновляється. У службі зберігається пріоритетність викликів. Якщо виклик за списком направляється групі абонентів, зайнятий веденням переговорів, то абонент, який здійснює виклик може бути приєднаний до поточного ГС.
Адресація з використанням коротких номерів. Забезпечує користувачам мереж стандарту TETRA можливість здійснювати виклик шляхом передачі скороченого номера замість повного, здійснюваною інфраструктурою. При цьому користувачі не мають можливості змінювати короткі номери, тобто призначення цього номера є функцією оператора мережі.
Очікування виклику. Забезпечує сповіщення користувача, що веде переговори, про надходження іншого виклику. Визначається й відображається на індикаторі тип виклику й ідентифікаційний номер абонента, який здійснює виклик. Викликуваний абонент може або відповісти, або ігнорувати виклик. Число викликів, що очікують, не може перевищувати 1.
Утримання виклику. Дозволяє користувачеві перервати поточне з'єднання, підключитися до виклику, що очікує, а потім повторно встановити перерване з'єднання. Служба призначається тільки при наявності в АС індикації режиму утримання виклику.
Завершення виклику для зайнятого абонента. Дозволяє користувачеві автоматично завершити виклик у випадку зайнятості абонента на момент первісної спроби встановлення з'єднання. При зайнятості абонента і отриманні запиту на автоматичне завершення виклику інфраструктура мережі ставить даний виклик у чергу, аналізує стан викликуваного абонента, а після припинення його з'єднання направляє йому затриманий виклик.
Передача управління груповим викликом. Визначається як дозвіл на відключення з'єднання. У будь-який час ініціатор ГС (зухвалий абонент) має можливість відключитися від з'єднання й передати функцію управління їм іншому абонентові в межах групи. Після цього даний абонент стає контролером групи й одержує право на відключення ГС.
Підключення виклику. Можливе включення режиму, при якому один користувач, взаємодіючий з іншим, може зробити учасником виклику третього абонента. При цьому місцезнаходження абонента, що підключає до з'єднання, не обмежується межами тих зон, у яких перебувають абоненти, що ведуть переговори. Можливе число абонентів, що підключають у плин з'єднання, визначається оператором мережі.
Обмеження встановлення виклику. Дозволяє користувачеві блокувати певні категорії вхідних або вихідних викликів. При блокуванні вхідних викликів абоненту, який здійснює виклик передається повідомлення про накладені на даний виклик обмеженнях.
Збереження групового з'єднання при пріоритетному виклику. Надає можливість збереження ГС при надходженні пріоритетного виклику до одному зі членів групи. Для індивідуального з'єднання надходження пріоритетного виклику автоматично перериває сеанс зв'язку. У випадку ГС і при наявності доступних ресурсів мережі, пріоритетний виклик не припиняє сеанс зв'язку в цілому, а тільки відключає викликуваного абонента від ГС. Якщо викликуваний абонент є ініціатором (контролером) ГС його функції по завершенню сеансу зв'язки передаються іншому абонентові.
Підключення до з'єднання протягом сеансу зв'язку. За допомогою служби абонент має можливість приєднатися до ГС послу моменту первісного встановлення зв'язку, у процесі ведення переговорів у групі. У випадку ГВ із підтвердженням абоненту, який здійснює виклик надається інформація про номер нового абонента та час його приєднання.
Інформація про оплату. Надає користувачеві відомості про вартість розмови на початку, протягом або по закінченню розмови.
Більшість додаткових послуг, забезпечуваних допоміжними службами, доступні користувачам мереж стандарту TETRA у всіх режимах передачі мовної інформації, однак деякі з них мають обмеження по використанню в певних режимах. Доступність використання допоміжних служб показана в табл. 3.1.