- •Перелік скорочень
 - •1.2 Основні поняття й визначення
 - •1.3 Основні характеристики смрз
 - •1.4 Особливості розповсюдження радіохвиль укх діапазону
 - •1.5 Класифікація систем мобільного радіозв'язку загального користування
 - •2.2 Методика розрахунку розмірності кластера
 - •2.3 Способи розподілу каналів між базовими станціями
 - •2.4 Організації управління в стільникових системах зв’язку
 - •2.5 Критерії ефективності ссз
 - •3.2 Система стандарту nmt
 - •4.2 Стільникова системи зв'язку з доступом тдма стандарту gsм-900
 - •4.3 Особливості стандарту gsm-1800 (dsc-1800)
 - •4.4 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту gsм
 - •4.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
 - •4.6 Структура tdma-кадрів
 - •4.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
 - •4.8 Формування сигналу в радіоканалі
 - •4.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
 - •4.10 Протокол організації естафетної передачі управління
 - •4.11 Протокол організації роумінгу
 - •4.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm.
 - •5.7.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
 - •- Кодова відстань обраного часового коду.
 - •5.8 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
 - •4.4.14 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту is-95
 - •4.4.15 Принципи обробки сигналів в стільниковій системі зв'язку стандарту is-95
 - •4.4.16 Організація каналів у системах стандарту is-95
 - •Напрямок «униз» (від бс до ас)
 - •4.4.17 Формування сигналу в прямому каналі трафіку
 - •4.4.18 Формування сигналу у зворотному каналі трафіку
 - •4.4.19 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
 - •4.4.20 Управління потужністю
 - •4.4.21 Боротьба із впливом багатопроменевості
 - •4.4.22 Організація естафетної передачі управління
 - •4.4.23 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
 - •4.4.24 Коротка характеристика обладнання стандарту is-95
 - •4.4.25 Переваги і недоліки стільникових систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
 - •4.5.2 Еволюція систем з технологією tdma
 - •4.5.4 Загальна характеристика стільникових систем зв’язку umts
 - •4.5.5 Архітектура системи стандарту umts
 - •4.5.7 Структура кадрів, мультіплексування каналів
 - •4.5.8 Формування сигналу в системі utra
 - •4.5.9 Особливості стандарту utra tdd
 - •4.5.10 Загальна характеристика ссз стандарту cdma-450
 - •4.5.11 На шляху до четвертого покоління стільникових систем зв’язку (4g)
 - •4.6.2 Класифікація транкінгових систем
 - •4.6.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
 - •4.6.4 Служби транкінгових систем
 - •4.6.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
 - •4.6.6 Загальна характеристика транкінгової систем зв’язку tetra
 - •4.6.7 Режими роботи системи tetra
 - •4.6.8 Архітектура мережі стандарту tetra
 - •4.6.9 Структура радіо інтерфейсу системи tetra
 - •4.6.10 Послуги, що надаються системою tetra
 - •4.6.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
 - •4.7.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
 - •4.7.3 Однозонові і багато зонові спрв
 - •4.7.4 Основні стандарти спрв
 - •4.7.5 Коротка характеристика пейджерів
 - •Контрольні питання та завдання
 - •Перелік рекомендованої літератури
 
4.6.8 Архітектура мережі стандарту tetra
До складу мережі стандарту TETRA входять наступні основні елементи.
- базова прийомо-передаюча станція (BTS) - забезпечує зв'язок у певній зоні (осередку). БС виконує основні функції, пов'язані з передачею радіосигналів: сполучення із МС, шифрування ліній зв'язку, просторово-рознесений прийом, управління вихідною потужністю мобільних радіостанцій управління радіоканалами;
- пристрій управління БС (BCF) - елемент мережі з можливостями комутації, що керує декількома БС і забезпечує доступ до зовнішніх мереж ISDN, PSTN, PDN;
- контролер БС (BSC) - елемент мережі з більшими в порівнянні з пристроєм BCF комутаційними можливостями, що дозволяє обмінюватися даними між декількома BCF. Так само, як й BCF, забезпечує доступ до зовнішніх мереж. BSC має гнучку модульну структуру, що дозволяє використовувати велику кількість інтерфейсів різного типу. У мережах TETRA контролери БС можуть виконувати функції сполучення з іншими мережами TETRA і управління централізованими БД;
- ДП - пристрій, що підключає до контролера БС по провідній лінії і забеспечує обмін інформацією між оператором (диспетчером мережі) і іншими користувачами мережі;
- мобільна станція (MS);
- стаціонарна радіостанція (FRS - Fixed Radio Station) - PC, яка використовується абонентом у певному місці.
- термінал ТОЭ - термінал, що підключає до УУ базовову станцію BCF і призначений для контролю за станом системи, проведення діагностики несправностей, обліку тарифікаційної інформації й т.п. За допомогою таких терміналів реалізується функція управління ЛС (LNM - Local Network Management).
Завдяки модульному принципу розробки обладнання, ТСЗ стандарту TETRA можуть бути реалізовані з різними ієрархічними рівнями й різною географічною довжиною (від локальних до національних). Функції управління БД і комутації розподіляються по всій мережі, що забезпечує швидку передачу викликів і збереження обмеженої працездатності мережі навіть при втраті зв'язку з її окремими елементами.
На національному або регіональному рівні структура мережі може бути реалізована на основі порівняно невеликих підмереж TETRA, з'єднаних один з одним за допомогою міжсистемного інтерфейсу ISI для створення загальної мережі. Під підмережею зазвичай розуміють автономну мережу і мережу, що самоузгоджується. При цьому можливо централізоване управління мережею. Варіант побудови такої мережі показано на рис. 4.60.
Рис. 4.60 - Структура мережі національного або регіонального рівня
Кожна підмережа TETRA виконує свої функції управління і комутації, а також надає можливість для централізованого управління мережею більш високого рівня. Структура підмережі залежить від трафіку, а також від вимог до ефективності встановлення зв'язку. Варіант складної конфігурації підмережі стандарту TETRA показаний на рис. 4.61.
.
Рис. 4.61 - Конфігурація підмережі стандарту TETRA
У ТСЗ стандарту TETRA передбачаються різні способи забезпечення відмовостійкості, що дозволяють у випадку відмови окремих елементів мережі зберігати повну або часткову працездатність, можливо, з погіршенням ряду параметрів, таких як час встановлення з'єднання й т.д. Для мереж національного рівня, як правило, використовується кілька альтернативних маршрутів з'єднання мереж регіонального рівня, шляхом з'єднання контролерів БС. Крім цього, для регіональних мереж передбачається взаємне копіювання БД у контролерах БС.
У випадку, якщо не потрібне резервування каналів, можливо й досить створення підмережі по конфігурації зірки (рис. 4.62).
Рис. 4.62 -Підмережа TETRA, побудована по конфігурації зірки
При використанні лінійних трактів підмережа TETRA може бути реалізована у вигляді довгої лінії (ланцюга). У цьому випадку кожен модуль УУ базової станції BCF (Base Station Control Function) поряд з необхідною дальністю зв'язку забезпечує локальний доступ до зовнішніх мереж (рис. 4.63).
Рис. 4.63 - Конфігурація підмережі стандарту TETRA у вигляді ланцюга
Найпростіша конфігурація підмережі TETRA (рис. 4.64 ) включає тільки один модуль BCF.
Рис. 4.64 - Конфігурація TETRA з одним модулем BCF
Крім того, для з'єднання мереж TETRA застосовується і стандартний міжсистемний інтерфейс (ISI). Структура підмережі залежить від трафіку та вимог до ефективності й доступності. Тому в одних випадках вона може бути простою, в інших, коли елементи мережі зв'язані один з одним численними каналами зв'язку, порівняно складною. Якщо не потрібне резервування каналів, оптимальна конфігурація зірки. При використанні лінійних трактів найкраще рішення - структура ланцюга. У цьому випадку кожен модуль пристрою управління базовою станцією забезпечує як необхідну дальність радіозв'язку, так і локальний доступ до зовнішніх мереж (телефонні мережі загального користування, АТС закладів). Найпростіша конфігурація мережі включає лише один такий модуль.
