
- •Перелік скорочень
- •1.2 Основні поняття й визначення
- •1.3 Основні характеристики смрз
- •1.4 Особливості розповсюдження радіохвиль укх діапазону
- •1.5 Класифікація систем мобільного радіозв'язку загального користування
- •2.2 Методика розрахунку розмірності кластера
- •2.3 Способи розподілу каналів між базовими станціями
- •2.4 Організації управління в стільникових системах зв’язку
- •2.5 Критерії ефективності ссз
- •3.2 Система стандарту nmt
- •4.2 Стільникова системи зв'язку з доступом тдма стандарту gsм-900
- •4.3 Особливості стандарту gsm-1800 (dsc-1800)
- •4.4 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту gsм
- •4.5 Мережні інтерфейси у системах стандарту gsm
- •4.6 Структура tdma-кадрів
- •4.7 Організація каналів у системах стандарту gsm
- •4.8 Формування сигналу в радіоканалі
- •4.9 Протокол організації вихідних і вхідних викликів у мережах стандарту gsm
- •4.10 Протокол організації естафетної передачі управління
- •4.11 Протокол організації роумінгу
- •4.12 Забезпечення інформаційної безпеки в стандарті gsm.
- •5.7.2 Геометричне і математичне зображення широкосмугових сигналів
- •- Кодова відстань обраного часового коду.
- •5.8 Види сигналів у системах з кодовим поділом сигналів
- •4.4.14 Склад і призначення обладнання стільникової системи зв'язку стандарту is-95
- •4.4.15 Принципи обробки сигналів в стільниковій системі зв'язку стандарту is-95
- •4.4.16 Організація каналів у системах стандарту is-95
- •Напрямок «униз» (від бс до ас)
- •4.4.17 Формування сигналу в прямому каналі трафіку
- •4.4.18 Формування сигналу у зворотному каналі трафіку
- •4.4.19 Обслуговування викликів у мережах стандарту cdma
- •4.4.20 Управління потужністю
- •4.4.21 Боротьба із впливом багатопроменевості
- •4.4.22 Організація естафетної передачі управління
- •4.4.23 Забезпечення безпеки у стандарті is-95
- •4.4.24 Коротка характеристика обладнання стандарту is-95
- •4.4.25 Переваги і недоліки стільникових систем зв'язку з кодовим розподілом каналів
- •4.5.2 Еволюція систем з технологією tdma
- •4.5.4 Загальна характеристика стільникових систем зв’язку umts
- •4.5.5 Архітектура системи стандарту umts
- •4.5.7 Структура кадрів, мультіплексування каналів
- •4.5.8 Формування сигналу в системі utra
- •4.5.9 Особливості стандарту utra tdd
- •4.5.10 Загальна характеристика ссз стандарту cdma-450
- •4.5.11 На шляху до четвертого покоління стільникових систем зв’язку (4g)
- •4.6.2 Класифікація транкінгових систем
- •4.6.3 Методи організації зв'язку в транкінгових системах
- •4.6.4 Служби транкінгових систем
- •4.6.5 Загальна характеристика аналогових транкінгових систем зв’язку
- •4.6.6 Загальна характеристика транкінгової систем зв’язку tetra
- •4.6.7 Режими роботи системи tetra
- •4.6.8 Архітектура мережі стандарту tetra
- •4.6.9 Структура радіо інтерфейсу системи tetra
- •4.6.10 Послуги, що надаються системою tetra
- •4.6.11 Забезпечення інформаційної безпеки в системах tetra
- •4.7.2 Склад і призначення основних засобів спрв-зк
- •4.7.3 Однозонові і багато зонові спрв
- •4.7.4 Основні стандарти спрв
- •4.7.5 Коротка характеристика пейджерів
- •Контрольні питання та завдання
- •Перелік рекомендованої літератури
4.6 Структура tdma-кадрів
Передача інформації здійснюється кадрами тривалістю по 4,615 мс. Формат кадру стандарту GSM-900 наведений на рис. 4.19.
Рисунок 4.19 - Формат кадру стандарту GSM-900
Кожен кадр складається з 8 слотів по 577 мкс. З TDMA-кадрів формуються мультикадри двох видів: мультикадри каналу трафіка тривалістю 120 мс (26 кадрів) і мультикадри каналів управління тривалістю 235 мс (51 кадр).
Для передачі інформації використовуються 24 кадра мультикадрів першого типу. Один з двох, що залишилися, використовується для управління передачею сигналів, а другий - поки не використовується.
У стандарті GSM-900 передбачена можливість формування інформаційних каналів з половинною швидкістю передачі, при цьому інформація кожного мовного каналу передається через кадр. При використанні напівшвидкісного режиму пропускна здатність системи подвоюється.
Мультікадри поєднуються в суперкадри. До складу одного суперкадру входять 51 мультікадр каналу трафіка, або 26 мультикадрів каналу управління. При цьому тривалість суперкадру дорівнює 6,12 с. Далі з 2048 суперкадрів (2 715 648 кадрів) формується гіперкадр тривалістю 3г. 28 хв. 53,760 с. Номер кадру в межах гіперкадру використовується як вхідний параметр при криптографічному захисті інформації, що передається.
При передачі кожного чергового кадру (тобто через 4,615 мс) несуча частота змінюється за псевдовипадковим законом зі збереженням дуплексного розносу 45 МГц. Активним абонентським станціям, що працюють в одному стільнику, призначається та ж сама частотно-часова матриця, але з різним частотним зсувом для кожної з них. У суміжних стільниках використовуються різні частотно-часові матриці.
Цифровий інформаційний потік являє собою послідовність пакетів, які розміщаються у відповідні часові слоти. Тривалість кожного з пакетів (0,546 мс) коротше тривалості слоту (0,577 мс), що забезпечує надійний прийом при наявності дисперсії в каналі. Слот містить 156,25 біт; тривалість одного біта дорівнює 3,69 мкс, при цьому швидкість передачі по радіоканалу становить 270,833 кбіт/с.
За структурою й інформаційним змістом розрізнюють 5 типів слотів:
NB - нормальний часовий інтервал;
FB - інтервал підстроювання частоти;
SB - інтервал кадрової синхронізації;
DB - настановний інтервал;
AB - інтервал доступу.
Структура слотів представлена на рис. 4.20.
слот NB |
TB 3 |
ED 57 |
SF 1 |
TS 26 |
SF 1 |
ED 57 |
TB 3 |
GP 8,25 |
|||
слот FB |
TB 3 |
фіксований набір 142 біта |
TB 3 |
GP 8,25 |
|||||||
слот SB |
TB 3 |
ED 39 |
ETS 64 |
ED 39 |
TB 3 |
GP 8,25 |
|||||
слот DB |
TB 3 |
бітова суміш 142 біта |
TB 3 |
GP 8,25 |
|||||||
слот АВ |
ET 8 |
TS 41 |
ED 36 |
TB 3 |
GP 68,25 |
Рисунок 4.20 - Структура слотів TDMA-кадрів
Слот NB використовується для передачі інформації по каналам трафіка. Слот містить 114 біт зашифрованого повідомлення (ED), поділеного на два підблокa по 57 біт, 26 біт навчальної послідовності (TS), два покажчики (сховані прапорці) по 1 біту (SF), які вказують на ознаки переданої інформації (трафіка або сигналізації), два захисних блоки (TB) по 3 біта й захисний інтервал (GP) в 8,25 біт.
Наявність навчальної послідовності дозволяє:
- оцінювати якість зв'язку за частотою появи помилок, що визначаються шляхом порівняння прийнятої послідовності з раніше переданої;
- налагоджувати адаптивний еквалайзер.
Слот FB використовується для передачі не модульованої несучої. Слот містить 142 нульових біта. Повторювані часові інтервали FB утворюють канал встановлення частоти FCCH.
Слот SB використовується для кадрової синхронізації БС й АС. У складі слоту 64-розрядна синхронізуюча послідовність (ETS), дві групи (по 39 біт) зашифровані номер кадру й ідентифікаційний номер БС. Часові інтервали SB утворюють канал синхронізації (SCH) і завжди передаються в парі зі слотами FB.
Слот AB призначений для організації доступу АС до нової БС і складаються із 41 біт синхронізуючої послідовності (TS) і інформаційних 36-ти біт, що надходять від АС. У цьому слоті захисний інтервал збільшений до 68,25 біт. Тривалість захисного інтервалу за часом дорівнює подвійному значенню максимально можливій величині затримки сигналу в слоті, що відповідає максимальній дальності зв'язку, що дорівнює 35 км.
Слот DB призначений для встановлення й тестування каналу зв'язку.
Структура слоту DB збігається зі структурою слоту NB. Контрольні біти та інформація, у переданих бітах відсутні. Встановлюються лише режим роботи передавача.