Контрольні запитання

1. Яку функцію виконує охорона праці на виробництві?

2. Які напрямки використовуються для забезпечення охорони пра­ці?

3. Які існують заходи для забезпечення порядку і безпеки в цехах?

4. Чи заборонене куріння в цехах?

5. Які правила внутрішнього розпорядку існують в поліграфічному виробництві?

Література: основна [5], додаткова [6], сайти Інтернет [14].

Лекція № 32 Комп’ютерні видавничі системи

Основний зміст і мета лекції. Метою лекції є ознайомлення студентів з роллю комп’ютерної індустрії в поліграфічному виробництві. Розглянути основні перспективи розвитку комп’ютерних технологій в поліграфічному виробництві.

Ключові поняття: додрукарський процес, коаксіальний кабель, мережі опису сторінок, мови опису сторінок .

Основні питання

1. Яка роль комп’ютерної індустрії у поліграфічному виробництві?

2. Які існують мережі та мови опису сторінок у поліграфії?

4. Які є перспективи розвитку комп’ютерних технологій в поліграфічному виробництві?

1. Роль комп’ютерної індустрії у поліграфічному вироб­ництві.

2. Мережі та мови опису сторінок у поліграфії.

3. Перспективи розвитку комп’ютерних технологій полі­графічного виробництва.

32.1. Роль комп’ютерної індустрії в поліграфічному виробництві

Технологічні процеси та обладнання для виготовлення фотоформ займають одне з провідних місць у сучасному поліграфічному виробництві. Різні види такого обладнання випускають сьогодні більш як 350 фірм різних країн. Це можна пояснити як великою кількістю обладнання, так і швидким його розвитком.

Загальна тенденція вдосконалення всіх типів обладнання — це комплексне вирішення суміжних технологічних питань за рахунок підвищення рівня автоматизації, широкого використання засобів електроніки, обчислювальної та лазерної техніки, створення гнучких модульних систем і програмного забезпечення комп'ютерних систем.

З розвитком обчислювальної техніки стали все активніше впроваджуватись у додрукарські процеси поліграфічні інформаційні системи на основі персональних комп'ютерів (ПК). Поступово в історію відходять ручне складання та складальні рядко- і літеровідливні машини. Добре відомі іноземні фірми «Моnоtуре», «Simens», «Hyphen», «Linotype» випускають поліграфічні інформаційні системи на основі комп'ютерів з виведенням даних на фотоскладальні установки та пристрої автоматичного складання текстів. Поліграфічні інформаційні системи в редакційно-видавничих процесах різко підвищують якість видань і значно скорочують строки їх підготовки.

Поряд з інтенсивним упровадженням у додрукарські процеси комп'ютерних систем удосконалюються традиційні способи та обладнання для виготовлення фотоформ.

32.2. Мережі та мови опису сторінок у поліграфії

Під час роботи видавничого комплексу будь-якого масштабу постійно відбувається обмін даними між робочими станціями. Як правило, це текст і графіка. І якщо текст займає відносно небагато місця на диску, то розміри графічних файлів досягають десятків або й сотень мегабайтів. Переносити таку кількість інформації на традиційних носіях (дискети, магнітооптичні диски) хоч і можливо, але недоцільно.

У малих видавничих системах переважно використовують «Ethernet» на тонкому коаксіальному кабелі, з'єднуючи комп'ютери в ланцюжок. Для більш потужних систем таке рішення непридатне як через технічні причини (загасання сигналу на відстані), так і через проблеми, що виникають від підвищення навантаження на мережу при підмиканні великої кількості мережних пристроїв. Тому при побудові великих мереж для забезпечення бажаної продуктивності вдаються до комплексу технічних і технологічних рішень.

Досягти збільшення швидкодії мережі можна також технологічними рішеннями, спрямованими на зниження обсягів інформації, що передаються мережею. Найпоширенішими є технології DCS та ОРІ. Обидві призначені збільшити швидкість друкування великих кольоро­поділених файлів, значною мірою характеристики їх подібні.

DCS -файл на принт-сервері поділяється на п'ять частин. Чотири — це кольори поліграфічних фарб (блакитна, пурпурна, жовта і чорна), а п'ята — повнокольорове зображення видання, але з нижчою роздільною здатністю і тому невелике за розміром. У верстці використовується саме ця частина файла, що суттєво зменшує навантаження на мережу. В кінцевому виведенні використовується весь DCS -файл.

При застосуванні технології ОРІ на основі великого файла створюється його образ з низькою роздільною здатністю, який потім і використовується у верстці. В остаточному виведенні файл менших розмірів замінюється на файл повної роздільної здатності.

Проте, найбільшого ефекту можна досягти, комбінуючи швидкі типи мереж (ОРІ або DCS) із системою автоматизації проходження інформації через ланцюжок. При комплектації систем такого класу важливим моментом стає тісна інтеграція апаратних засобів і програмного забезпечення. Зразковим для подібних систем є програмно-апаратний комплекс компанії «Аdobе», який містить програми «Соlоr Сеntral», «ТгарWisе», «РгеssWisе», «VirtualNetwork» і ОРЕN. Ключовий пристрій комплексу — програма «Соlоr Сеntral», яка може працювати як під керуванням «Apple Shar» на «Аррlе Workgroup Server», так і під керуванням «Windows NT»-серверів.

У наступні роки різні станції зможуть працювати в комп'ютерній мережі. Наприклад, систему «Document Management System» (ODMS) фірми «Odesta» побудовано на основі реляційної бази даних «Helix» цієї фірми, а також на зв'язаних через мережу комп'ютерах «Macintosh».