Поняття декеля, функції й призначення| декеля.
Деформація декеля.
Приладжування декеля.
12.1. Поняття декеля, функції й призначення декеля
У тих випадках, коли для забезпечення контакту між формою і папером не можна скористатися деформацією форми або проміжної поверхні, а також, якщо деформація форми нікчемна в порівнянні з деформацією паперу, для отримання відтиснення застосовують декель, тобто прокладку, що деформується.
Призначення декеля – забезпечити притиснення паперу до всіх елементів друкарської форми, тобто забезпечити необхідну абсолютну деформацію і зменшити відносну деформацію стиснення, що створюється при друці між тиснучою поверхнею і листом паперу. Декель дає можливість не тільки створити необхідні деформації, але дозволяє також зменшити питомий тиск, необхідний для отримання відбитків.
Дійсно,
напруга
у
всіх випадках є функцією деформації ε:
Розглядаючи зв'язок напруги з питомим тиском, слід сказати, що напруга є проявом внутрішніх, а питомий тиск – зовнішніх| сил, отже, питомий тиск чисельно рівний напрузі, але має зворотний знак. У свою чергу:
де b – товщина декеля, а ∆b – його абсолютна деформація.
Значить, змінюючи товщину декеля, можна змінювати величину тиску. Призначення декеля зводиться до того, щоб шляхом деформацій компенсувати нерівності паперу, друкарської форми і притискуючої поверхні. Одночасно декель виконує і іншу функцію: дає можливість зменшити питомий тиск, необхідний для отримання відбитків. Слід обмовитися, що ця можливість може бути використана тільки при проектуванні друкарських машин, але у жодному випадку не при їх експлуатації, оскільки товщина декеля для кожної машини – величина постійна і змінювати її не можна.
12.2. Деформація декеля
Декелі, що застосовуються в друкарських машинах, вельми різнорідні по своєму складу і товщині. Так, в друкарських машинах часто застосовуються декелі, що є пачкою різних сортів паперу, тобто багатошарові декелі, або декелі, виготовлені з пробкового полотна, синтетичних матеріалів і т.д. Проте, перш ніж розглядати питання про склад декелів, потрібно з'ясувати, який характер мають деформації декеля.
Нерівності, які повинні бути компенсовані деформаціями декеля, по своєму характеру не однакові.
Дійсно, неточність зростання шрифту, так само як і неточність виготовлення друкарської машини, тобто друкарського пристрою, якщо вони не перевищують певних меж, що встановлюються обґрунтованими допусками, можуть бути компенсовані постійними деформаціями декеля, оскільки ці нерівності в процесі друку тиражу постійно входитимуть в контакт з папером, певні ділянки якого лягають на ділянки декеля, відповідні цілком певним ділянкам друкарської форми. Але нерівності у кожного окремо взятого аркуша паперу різні. Постійні відхилення зростання шрифту, а також постійні відхилення, обробки частин машини, що викликаються неточністю, очевидно, можуть бути компенсовані постійними деформаціями декеля або його необоротними деформаціями. Що ж до непостійних нерівностей паперу, розподіл яких носить випадковий характер, то вони не можуть бути компенсовані необоротними деформаціями. Компенсація непостійних нерівностей і, в першу чергу, нерівностей паперу можлива тільки оборотними деформаціями декеля. Іншими словами – декель повинен володіти пружністю.
Різниця між ординатами, що характеризують деформації при навантаженні і розвантаженні, пояснюється наступним:
при навантаженні оборотна деформація розвивається не миттєво, але так швидко, що прилади не в змозі зафіксувати цей час;
хоча папір, як сказано вище, має вельми малу пластичність, але все-таки якась частка пластичності в ньому є, отже, принципово важлива наявність у декеля і пластичних деформацій;
при навантаженні паперу у ньому може виникати, хай незначне по величині і непомітне при користуванні ним, місцеве крихке руйнування окремих волокон;
між аркушами паперу завжди є значний повітряний прошарок. При тиску надлишок повітря, що знаходиться між аркушами, а також в порах паперу, видавлюється, і пачка стає компактнішою;
при стисненні паперу виникають пружні деформації, зникаючі після зняття навантаження із швидкістю звуку.
На підставі сказаного можна зробити висновок, що про характер деформацій того або іншого матеріалу не можна судити тільки по діаграмі навантаження його, а обов'язково потрібно зіставляти діаграму, одержану при навантаженні, з діаграмою розвантаження зразків.